Як буде проводитись земельна реформа

Автор: Еліна Редіх

Передача земель територіальним громадам, розподіл держпідтримки через аграрний реєстр і запуск національної інфраструктури геопросторових даних. БізнесЦензор зібрав етапи проведення земельної реформи.

Земельна реформа почалась з прийняттям законопроєкту №2178-10 "Про оббіг земель сільськогосподарського призначення". Він передбачає, що заборона на продаж с/г земель буде знята з 1 липня 2021 року. За якими правилами буде працювати ринок, БізнесЦензор писав раніше. 

Цей законопроект був головним, але не єдиним з пакету документів, що мають регулювати земельну реформу. БізнесЦензор розповідає, чого очікувати цього та наступного року та як буде проходити земельна реформа.

Чого очікувати наступного року

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький вважає, що земельна реформа буде тривати мінімум 10 років. За його словами, трансформація земельних відносин – це постійний процес, і це нормально для всіх країн світу.

Про це він розповів в ході онлайн медіа бранча "Інсайт земельної реформи. Які питання на порядку денному?", організованого проєктом USAID з аграрного і сільського розвитку.

Висоцький зазначив, що в планах на 2021 рік є, як мінімум, три блоки завдань. Перший блок – проведення земельної децентралізації. Держгеокадастр повинен здійснити передачу земель громадам, скоротивши свої повноваження.

Другий блок – запуск з 1 липня прозорої системи земельного моніторингу.

"Це завдання повинно бути реалізовано Держгеокадастром, а політична відповідальність лежить безпосередньо на Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства", – уточнив замміністра розвитку економіки.

Третій блок – запуск національної інфраструктури геопросторових даних.

"Цей проект об'єктивно мінімум трирічний. Над ним зараз працює Координаційна рада під головуванням віце-прем'єр-міністра Михайла Федорова", – додав Висоцький.

Які зміни приймаються зараз

Нагадаємо, що 15 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав указ № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин". На підставі цього указу державні с/г землі мають бути передані об'єднаним територіальним громадам. Указ набирає чинності з дня його публікації. Сам Зеленський заявив, що всі громади повинні отримати землі в комунальну власність з 26 жовтня 2020.

Незабаром Верховна Рада має прийняти законопроєкт №2194. Відповідно до нього землі державної власності за межами населених пунктів також мають бути передані у комунальну власність. В управлінні Держгеокадастру залишиться тільки землі під об'єктами державної власності. Це один з ключових законів для земельної реформи. 

Право розпоряджатися с/г та іншими землями на території громад за межами населених пунктів громади втратили ще у 2002 році. Спочатку це право відійшло місцевим адміністраціям, а у 2013 році – Держгеокадастру.

Зараз через це межі громад і прилеглої території часто перетинають існуючі земельні ділянки або не співпадають з межами, якими опікуються органи місцевого самоврядування. Процедура встановлення і зміни меж земельних ділянок є складною. Встановлювати чи змінювати межі населених пунктів чи районів можуть не самі громади, а органи обласного рівня чи навіть Верховна Рада.

Законопроєкт №2194 розширить повноваження органів самоврядування громад. Дозволить їм розпоряджатися землями, які знаходяться на їх територіях, встановлювати межі між територіями за домовленістю громад, змінювати цільове призначення ділянок.

За словами першого заступника голови Держгеокадастру Анатолія Мірошніченко, цей "закон означає смерть Держгеокадастру в його існуючому вигляді". Проте службовець впевнений, що трансформація піде на користь установі.

"Держгеокадастр сьогодні – це монстр, якого мало хто любить. Цей орган має понад 10 тис. працівників і далеко не всі з них працюють ефективно. Після прийняття закону землі за межами населених пунктів передадуться громадам. А кадастр стане установою сервісного типу", – говорить Мірошніченко.

Він додав, що окрім передачі землі громадам важливо замінити механізм безоплатної приватизації земель іншою системою. Оскільки безоплатна приватизація призвела до того, що наразі отримати земельну ділянку звичайній людині практично неможливо. Разом із тим землю масивами оформлюють на себе та своїх близьких чиновники.

Окрім законопроекту про передачу земель громадам існує ще один законопроект, який входить в пакет земельної реформи – №3295 "Про державну підтримку сільського господарства України". Його було прийнято 5 листопада. Документ передбачає введення тваринницької дотації суб’єктам, які займаються козівництвом та аквакультурою.  

Також він дає законодавчу базу для роботи державного аграрного реєстру. Тестовий варіант реєстру почав працювати ще на початку 2020 року. Незабаром перелік можливостей реєстру обіцяють розширити.

Тарас Висоцький пояснив, що завдяки реєстру будь-який аграрій зможе внести всі відомості про себе по спрощеній схемі, подати заявку на державну підтримку та дізнатися про діючі програми. Інформація, яка відома про аграрія з інших джерел, буде підтягуватися в кабінет з інших реєстрів автоматично.

Державний аграрний реєстр має стати єдиною інформаційною системою, що міститиме відомості про виробників с/г продукції. Ці відомості мають забезпечити просте подання заявки на отримання державної підтримки та швидку перевірку відповідності критеріям.

Аграрій, який зареєструвався в реєстрі, буде більш відкритий і зрозумілий для контролюючих органів і банків, що спростить доступ до кредитних коштів.