Хто експортує титанову сировину з України

Автор: Сергій Головньов

БізнесЦензор дослідив, хто і куди продає українську титанову сировину. Найбільший експортер – державна ОГХК. Але частину свого ресурсу держкомпанія продає в Україні фірмам-прокладкам, які заробляють на експорті замість неї.

За різними оцінками, в Україні зосереджено від 12% до 15% світових запасів титанових руд. Їх поклади зосереджені в полосі: Житомирська – Київська – Черкаська – Кіровоградська – Дніпропетровська області.

Історія ОГХК

Найбільшою компанією в країні, що видобуває титановмісні руди, є АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК).

В структурі компанії працюють Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК) в Житомирській області та Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК) у Дніпропетровській області.

До 2015 року її гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) були в оренді структур олігарха Дмитра Фірташа, який на той момент будував вертикально інтегрований титановий холдинг "Титан України".

З 2015 року уряд Арсенія Яценюка зупинив договір оренди. Натомість ОГХК очолив Руслан Журило – ставленик нардепа Миколи Мартиненка, соратника Яценюка.

Суть роботи менеджменту зводилась до продажу титанової сировини близьким структурам зі зниженою ціною, яку ті перепродавали по ринкових цінах. В часи Журила-Мартиненка, це була австрійська компанія Bollwerk.

В 2020 році голова Фонду держмайна (ФДМУ) Дмитро Сенниченко, у підпорядкуванні якого знаходяться акції ОГХК, декілька разів змінював менеджмент компанії. Але, як свідчать дані митниці що є в розпорядженні БЦ, у принципах роботи підприємства мало чого змінилось.

Докладно про історію зміни менеджерів у 2020 році можна прочитати тут. З травня 2020 року ОГХК очолював Пітер Девіс.

Але після його скандального звільнення в жовтні, виконуючим обов'язки керівника компанії став Артур Сомов.

До цього Сомов працював фінансовим директором в "Корпатигаз", яку пов'язують з Фірташем та в державному операторі мереж НЕК "Укренерго".

Наскільки можна судити з даних експорту, в 2020 році ОГХК продовжила "зливати" частину ресурсу приватним компаніям в Україні для подальшого перепродажу.

Що видобувають ГЗК з титанових родовищ

Всього БЦ проаналізував експорт за 5 кодами Українського кодифікатору товарів зовнішньо-економічної діяльності (УКТ ЗЕД). Ці коди містять набір сировини, яка видобувається на ільменітових (титанових) родовищах.

Основною титановою сировиною є ільменітовий концентрат. Його за 10 місяців 2020 року було експортовано більше 620 тис. тон із середньою ціною $185 за тону.

Найдорожчим продуктом "титанових ГЗК" є цирконієвий концентрат. Його середня експортна вартість склала більше $1300 за тону. За 10 місяців було експортовано понад 14 тис. тон.

На другому місці за ціною рутиловий концентрат – більше $1100 за тону при експорті майже 29 тис. тон.

Дистен-силіманітовий концентрат коштує в середньому $200 за тону при експорті більше 9 тис. тон.

Найдешевшим продуктом переробки ГЗК, крім піску, є ставролітовий концентрат. Його було продано близько 11 тис тон із середньою ціною $75 за тону.

Всього за 10 місяців Україна експортувала більше 680 тис. тон титанової сировини на загальну суму близько $170 млн.

Експорт виробників титанової сировини

ОГХК видобуває і експортує лише близько половини титановмісних руд. Всього в Україні титанову сировину видобувають чотири компанії.

Після ОГХК найбільшою видобувною компанією є ТОВ ВКФ "Велта" дніпровського бізнесмена Андрія Бродського. За 10 місяців компанія експортувала майже 260 тис. тон титанової сировини на близько $50 млн.

В інтерв'ю ЕП в грудні Бродський розповів, що йому належить 60% в компанії. Ще по 20% належить його партнерам Віталію Малахову та Вадиму Москаленко.

"Велта" оперує Бирзулівським родовищем титанових руд та будує ГЗК на Лікарівському родовищі. Обидва знаходяться у Новомиргородському районі Кіровоградської області.

Компанія, в основному, постачає руду в Китай і Чехію. Бродський анонсує створення переробки в Україні з "інноваційною технологією, яка зараз патентується".

Третім найбільшим видобувачем і експортером титанової руди є група Дмитра Фірташа, до якої входять видобувні компанії "Валкі-Ільменіт" та Межиріченський ГЗК у Житомирській області.

За 10 місяців 2020 року Межиріченський ГЗК експортував трохи менше 48 тис. тон на $9 млн. Покупцем цієї сировини була чеська компанія Precheza – виробник титанових білил.

Замикає четвірку видобувачів титанової сировини Демурінський ГЗК, що оперує Вовчанським родовищем у Васильківському районі Дніпропетровської області. За 10 місяців компанія експортувала майже 16 тис. тон сировини на $9 млн в Казахстан, РФ, Алжир, Німеччину, Туреччину і т.д.

Кінцевим бенефіціаром компанії вказаний громадянин РФ Михайло Шелков, заступник гендиректора найбільшої російської титанової корпорації "ВСМПО-АВИСМА". Корпорація виробляє титанові сплави для авіації.

Мутні експортери

Всі інші більш-менш помітні експортери не видобувають сировину. Швидше за все, вони купують її у ОГХК.

Лише державна компанія, замість того, щоб самій заробляти на експорті, може продавати сировину компаніям-прокладкам.

Слід відзначити, що деякі компанії займались реекспортом – закуповували певні обсяги за кордоном, щоб продати своїм зовнішнім контрагентам.

Найбільших трейдерів-експортерів, які продали більше тисячі тон, можна поділити на три групи.

Перша група – експедиторська компанія "А-З Терміналс" з Одеси. Вона займається фасуванням, супроводом і перевалкою вантажів у портах Одеса та Чорноморськ (раніше – Іллічівськ).

За 10 місяців компанія експортувала близько 4 тис. тон титанової сировини на $4,5 млн до РФ, Румунії, Польщі, Швеції і т.д.

Компанія належить Андрію Скуртенко та Олександру Нефедову.

Друга група – відносно новий контрагент ОГХК. Це група дніпровського бізнесмена Віталя Кучука. Завдяки його конкурентам за ресурси ОГХК, про нього є багато згадок в мережі.

До групи можна віднести компанію "Керамплюс", яка належить Кучуку напряму. А також компанію "СТМ Трансгруп". Офіційно вона належить киянину Сергію Мартиненко. Але "Керамплюс" виступає митним брокером у всіх її експортних операціях.

За 10 місяців 2020 року ці дві компанії експортували 3,4 тис. тон сировини майже на $4 млн. Товар переважно продавався до РФ – пов'язаному білгородському трейдеру "Керамглас".

На сайті Керамоплюс вказано, що Керамоглас є представництвом компанії в РФ.

До умовної групи Кучука відноситься гонконгський трейдер Industrial Minerals & Metals (IMMCO), який за 10 місяців купив у ОГХК 2,5 тис. тон сировини на $440 тис.

А також кіпрська компанія Minerals & Chemicals Distribution (MCD), яка за вказаний період купила 54 тони дорогого цирконієвого концентрату на $68 тис.

На сайтах IMMCO та MCD вказано, що Керамплюс є українським, а Керамглас – російським дистриб'юторами компанії.

Конкуренти Кучука вказують, що ОГХК продає IMMCO та MCD ресурс за зниженими цінами. Ці компанії дійсно завжди купували сировину ОГХК нижче середніх цін.

Наприклад, згідно бази митниці, IMMCO закупила 1,94 тис. тон ільменітового концентрату по $180 за тону порівняно з середньою $184. Але обсяги, порівняно, є незначними.

Третя група – це близькі до колишнього менеджменту Журила-Мартиненка трейдери "Цветмет Лтд" та "Імекс Мінералс".

"Цветмет Лтд" належить Євгену Коссову – родичу Ігоря Скосара, нардепа від "Батьківщини" у 2012 – 2014 роках. У жовтні 2014 року Скосар розповідав, що віддав хабар у $6 млн Миколі Мартиненку за депутатській мандат від "Батьківщини".

За 10 місяців "Цветмет Лтд" експортував 5,8 тис. тон титанової сировини на $1,6 млн до РФ і Нідерландів.

Ще один трейдер з умовної групи колишніх менеджерів - "Імекс Мінералс". За 10 місяців компанія експортувала у Білорусь 1,2 тис. тон сировини на $1,1 млн.

Зараз її власником і директором є Віталій Кравченко. Але до вересня 2017 року власником був вказаний Олексій Бондаренко.

Бондаренко також є власником енергетичного трейдера "Енерджі Трейд Груп" (ETG), яка досі є постачальником газу та електроенергії для ОГХК.

За даними БЦ, до створення ETG мав відношення Руслан Журило – колишній керівник ОГХК, що працював в інтересах Мартиненка.

Згідно з розслідуванням Bihus.info, Микола Журило, брат Руслана, разом з ETG побудував декілька сонячних станцій у Дніпропетровській області. Руслан Журило у коментарі журналістам спростовував свою причетність до створення ETG.

Ще з десяток українських трейдерів експортували титанову сировину не більше, ніж по 300 тон кожний.

Іноземні контрагенти ОГХК

Найбільшими закордонними покупцями продукції ОГХК у 2020 році були єгипетський трейдер Egypt Logistics – 140 тис. тон за 10 місяців, мексиканська хімічна корпорація Chemours – 90 тис. тон, російська титанова корпорація ВСМПО-АВИСМА – 40 тис. тон.

На четвертому місці німецький трейдер International Trade & Sourcing (ITS) – 25 тис. тон. Його директором зазначений Олег Цюра.

У серпні 2020 року кілька видань (Миротворець, Укррудпром, Дєло) синхронно опублікували інформацію про те, що ОГХК поставляла сировину на "Кримський титан" Фірташа через німецьку ITS. ОГХК на сайті ФДМУ назвала цю інформацію фейком.