Чому судова реформа Зеленського не подобається суддям
Консервативна частина суддів, яку опоненти називають "судова мафія", блокує формування Етичної ради – органу, що визначатиме доброчесність суддів. Крім того, суддівські осередки закликають внести зміни до закону, що ініцюював Зеленський та провів через парламент. БізнесЦензор досліджував, чому судді з президентом не можуть порозумітись.
Реформа судової системи є головною умовою розвитку української економіки. БЦ не раз писав про те, як "покупні" судові рішення завдають шкоди реформам, державним підприємства, бюджету.
Також судова реформа має забезпечити однакові правила для інвесторів, без чого ніякі інвестиції в країну неможливі.
Крім того, судова реформа є однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) для подальшого фінансування України, зокрема отримання траншу на $2,9 млрд.
Головні новації у судоустрої стосуються посилення якості відбору до Вищої ради правосуддя, основного контролюючого та карального органу суддів. БЦ досліджував, що передбачає реформа Зеленського і чому в судових осередках виступають категорично проти неї.
Іноземці з вирішальним голосом
Президент Володимир Зеленський 3 серпня запустив так звану судову реформу, підписавши кілька ініційованих ним змін до законів про судоустрій.
Зміни стосуються двох стовпів вітчизняної судової системи – Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП).
Перша, ВККС, веде облік посад у судах, в тому числі вакантних, проводить кваліфікаційні іспити суддів, вносить до ВРП рекомендації про призначення судді на посаду тощо.
Друга, ВРП, призначає суддів на посаду, або, навпаки, ухвалює рішення про звільнення чи тимчасове відсторонення, дає згоду правоохоронцям на затримання чи арешт судді, розглядає скарги на нього та приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Тепер за змінами Володимира Зеленського при формуванні контролюючих та каральних суддівських органів у першому складі обов'язково братимуть участь іноземці.
Це мають бути представники міжнародних організацій, що впродовж останніх п’яти років допомагають Україні у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції.
В першому складі їх голос у формуванні ВККС та ВРП буде визначальним. Далі ці повноваження перейдуть до українців.
ВРП, що ухвалює всі рішення по працевлаштуванню, звільненню, або притягненню до відповідальності суддів, є колегіальним органом, складається з 21 учасника.
Серед них – голова Верховного Суду, що стає членом ВРП за посадою. Всі інші обираються за квотним принципом: десять обирає З'їзд суддів з-поміж суддів та колишніх суддів у відставці, двох – призначає президент, двох – Верховна Рада, двох - З'їзд адвокатів, двох – Всеукраїнська конференція прокурорів, ще двох— З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Раніше до ВРП обирали кандидатів за ключовим критерієм -відстоювання інтересів своєї корпоративної спільноти. Зараз, за словами ексчлена Громадської ради доброчесності, адвоката Романа Маселка, ця ситуація може змінитись. Завдяки Етичній Раді шанс стати членами ВРП отримають кандидати за свої заслуги, а не через зв'язки та домовленості.
Сам Маселко подається до Вищої ради правосуддя по квоті Верховної Ради. Загалом у ВРП поки вакантні чотири місця: дві по квоті парламенту, одна – від прокурорів та одна – від науковців.
"Поки це єдина можливість потрапити до ВРП людині не з системи. Раніше Верховна Рада обирала кандидатів від політичних груп, цей принцип зараз змінився, конкурс відкритий для всіх бажаючих", - говорить він.
Для формування ВРП за новим законодавством потрібно створити Етичну Раду, що перевірятиме нинішніх членів та кандидатів до ВРП на доброчесність.
Якщо особа таку перевірку в Етичній Раді не пройшла, вона не може потрапити до складу ВРП, а раніше обрана – може свою посаду втратити.
Планується, що Етичне Рада і надалі буде постійно діючим органом судової системи. Її перший склад сформують троє від Ради суддів України, та троє від міжнародних організацій.
І якщо по конкретній кандидатурі до ВРП голоси у Етичній Раді розподіляться порівну, особу переголосовуватимуть.
Якщо і друге голосування дасть аналогічний результат – прийматимуть рішення, за яке проголосували двоє міжнародників.
"Цей пріоритет голосів міжнародників є головною гарантією, що реформа спричинить реальні зміни в системі. Інакше кругову поруку не розірвати і у ВРП та ВККС знову увійшли б представники суддівських кланів, які зацікавлені у збереженні діючої системи ", - зазначає Роман Маселко.
Аналогічно відбирали перший склад конкурсної комісії, що обирає членів ВККС. Його складають шість осіб: три з числа суддів, запропонованих Радою суддів, та три від міжнародних та іноземних організацій.
Рішення першого складу конкурсної комісії вважається ухваленим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох членів, з яких двоє – від міжнародних та іноземних організацій.
У разі однакової кількості голосів "за" і "проти" голоси трьох членів конкурсної комісії, з яких двоє від міжнародних організацій, будуть вирішальними.
10 вересня міжнародні партнери України надали спільний список кандидатур по своїй квоті до конкурсної комісії ВККС та до Етичної Ради.
В свою чергу Рада суддів визначитись з учасниками до Етичної Ради так і не змогла.
Рада суддів взяла час
5 серпня ВРП оголосила конкурс до Конкурсній комісії ВККС, 11 серпня Рада суддів розробила положення до формування цієї конкурсної комісії.
"А про формування Етичної Ради взагалі нічого не вирішували. Тобто навіть якщо хтось з суддів хотів увійти до її складу, то не мав жодної інформації куди та що треба подавати. У Раді суддів напевно розраховували, що ніхто не зголоситься. Я так розумію, що окремих навіть переконували не подаватись. Проте незважаючи на явну протидію подались шість осіб, достойні хороші люди, - розповідає Маселко, - А потім суддя Моніч (голова Ради суддів – БЦ) почав звинувачувати громадськість, що вона допомогала шукати кандидатів і заподозрив двох кандидатів у співпраці з громадськістю, бо у них були схожі заяви".
13 вересня Рада суддів провела засідання, на якому мала затвердити кандидатури від своєї квоти до конкурсної комісії ВККС та до Етичної Ради.
Загалом Рада суддів до Етичної Ради отримала шість заяв. Подались:
- суддя Апеляційної палати ВАКС Микола Глотов.
- суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Василь Клюба, який у 2015 подав у відставку та добровільно пішов піхотинцем в АТО,
- суддя Верховного Суду Ганна Вронська
- суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Олена Бальжик
- суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ольга Чайкіна
- суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Микола Кіпчарський
Бальжик та Чайкіна, двоє кандидаток з райсудів у Дніпропетровській та Одеській областях свої заяви в день засідання Ради суддів відкликали.
На засіданні Рада суддів обрала трьох кандидатів до конкурсної комісії ВККС: заступника голови Шостого апеляційного адмінсуду Євгена Мезенцева, суддю Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду Івана Міщенка та суддю Київського апеляційного суду Сергія Верланова.
За словами голови правління "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна, як мінімум по двом з них є серйозні питання щодо їх доброчесності.
Проте до ключового органу судової реформи – Етичної Ради – у Раді суддів не підтримали жодної кандидатури.
"Основною причиною цього стало те, що основний закон який регулює процедуру формування Етичної Ради є недосконалий, більше того, він містить окремі норми, які викликають сумнів з точки зору їхньої конституційності", - прокоментував результати засідання голова Ради суддів Богдан Моніч.
Єрмак, Данішевська, посли G7 та перспектива Конституційного суду
Коли стало відомо, що представників до Етичної Ради не обрали, на сайті президента з'явилась заява "Президент не допустить блокування судової реформи".
В повідомленні зазначалось про зустріч 16 вересня в Офісі президента (ОП) голови Ради суддів Богдана Моніча, голови Верховного Суду Валентини Данішевської, представників парламенту та послів "Великої сімки".
"Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі й очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість. А судді, які хочуть працювати в прозорій системі, повинні мати повну підтримку", - цитують Володимира Зеленського на сайті.
15 вересня на передодні зустрічі в ОП Рада суддів запропонувала змінити закон Зеленського. На своєму сайті опублікувала "напрацьовані зміни".
Наприклад, запропонувала внести норму, за якою оцінювання доброчесності діючих членів ВРП проводиться лише за їх згодою.
А положення, за яким член ВРП відсторонюється та звільняється з посади, якщо не пройшов перевірку в Етичній Раді, пропонувала з закону прибрати.
Проте на зустрічі в ОП 16 вересня про зміни до закону мови не йшло. Коментуючи згодом цю зустріч глава ОП Андрій Єрмак зазначив, що від Ради суддів очікують призначень до Етичної Ради до початку жовтня.
Рада суддів ж оголосила, що лише заяви від кандидатів до Етичної Ради буде збирати до кінця жовтня, що значно затягує процес.
А діючий поки склад ВРП звернувся до Верховного Суду про подання до Конституційного суду закону Зеленського на перевірку на конституційність
"Однією з вимог для отримання траншу від МВФ є реформування ВРП, а також врегулювання інших питань та проведення необхідних реформ. Однак самі зобов’язання не передбачали що саме голос міжнародних експертів буде вирішальним під час вирішення кадрових питань формування органів судової влади України. Тобто вимогою було реформування ВРП, а не передача усієї влади міжнародникам шляхом нехтування Конституцією, незалежністю та державним суверенітетом", - повідомлялось на сайті ВРП.
Ще перед другим читанням майбутнього закону в парламенті діючий склад ВРП звернувся до нардепів з закликом "доопрацювати законопроект", який "провалить судову реформу".
24 вересня на пленумі голова Верховного суду Валентина Данішевська розповіла, що у неї була окрема розмова з керівником ОП Андрієм Єрмаком, на якій він "не виключає, що потрібно вносити зміни в закон".
Наразі залишається не відомим, чи обіцяв Єрмак це голові Верховного Суду насправді.
Проте на пленумі вирішили поки до Конституційного суду з цим питанням не звертатись, а відкласти до наступного пленуму 8 жовтня.
В той же час, з боку західних партнерів України, від послів та голови Венеціанської комісії почали лунати заяви про пришвидшення формування Етичної Ради.
"Міжнародні партнери України вже висунули своїх кандидатів до Ради з етики. Наразі вкрай необхідно, щоб Рада суддів України без подальших затримок зробила свої власні призначення, які необхідні для проведення реформи", - цитують інформагентства президента Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.
За словами Романа Маселко, сценарій заблокувати судову реформу через Конституційний суд зараз стовідсотково виношують і чи реалізується він – залежить від позиції Володимира Зеленського.
"У нас величезна біда з круговою порукою суддів, тому право вирішального голосу у міжнародників – це визначальний момент усієї судової реформи, який треба відстояти", - говорить Маселко.
Які важелі впливу на суддівський корпус залишились у президента Зеленського?
"Сама головне, що в нього є політична воля, без цього навряд чи щось можна зробити. По-друге він є суб'єктом законодавчої ініціативи. У нього є парламентська більшість. І якщо у суддівської спільноти буде продовжуватись суцільний супротив, її функцію обирати представників до Етичної ради можна передати, наприклад, голові Антикорупційного суду, що і пропонувала зробити Венеціанська комісія", - розповідає Маселко.
На думку Віталія Шабуніна, судді лише затягують час. І Зеленському вже зараз треба виключити їх з процесу обрання представників до Етичної Ради.
А цю функцію делегувати, наприклад, міністру юстиції: "Прописати, що якщо впродовж місяця Рада суддів не визначиться з представниками до Етичної Ради, ця функція переходить до міністра юстиції".
Здається, що і в ОП останнім часом все більше розглядають таку можливість. 30 вересня Андрій Єрмак востаннє зустрічався з послами G7 для обговорення стану "імплементації судової реформи".
За словами очільника Комісії з питань правової реформи при президентові Сергія Іонушаса, який буд присутнім на зустрічі, якщо "суддівське самоврядування тривалий час не зможе обрати своїх кандидатів, Верховна Рада буде змушена дати відповідь на цей виклик".
