8 917 5

Чому НБУ девальвував гривню та які це матиме наслідки

Автор: 

НБУ зрівняв офіційний курс гривні з готівковим, але залишив його фіксованим.

Чому НБУ девальвував гривню та які це матиме наслідки 01

Національний банк офіційно девальвував гривню до долара США на 20%. 21 липня, вперше з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну та фіксації курсу на 29,25 грн/$, НБУ знизив офіційний курс гривні до 36,56 грн/$.

На початку війни фіксація курсу допомогла стримати паніку серед населення, а також зафіксувала вартість критичного імпорту. Однак, з часом, після значного зростання курсу долара на чорному ринку, а також після того як НБУ відпустив готівковий курс, це породило дисбаланси, коли транзакції в економіці відбуваються за різними курсами.

Такі дисбаланси НБУ вирівнював за рахунок спалювання валютних резервів, які з 24 лютого зменшились на $6 млрд до $22,7 млрд. В цілому НБУ з початку повномасштабної війни, для підтримки фіксованого курсу, продав $11,34 млрд та 1,79 млрд євро.

"Війна триває вже майже п'ять місяців, за які відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці. В таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям та поступово втрачає роль якоря для очікувань. Враховуючи це, Національний банк здійснює разову корекцію офіційного курсу гривні до долара США та фіксує його на рівні 36,56 грн/$", – наголосив голова НБУ Кирило Шевченко.

Однак офіційний курс гривні до долара й надалі залишається фіксованим.

"За поточних умов повернення до плаваючого курсоутворення є дещо передчасним. Для цього відсутні передумови", – заявив заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій.

Незмінними також залишаються і умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому і безготівковому сегментах ринку. Продаж та купівля валюти банками за заявками клієнтів у безготівковому сегменті й надалі здійснюватиметься за курсом, який не може більш як на 1% відхилятися від офіційного.

Іншим своїм рішенням НБУ обмежив розрахунки гривневими картками українських банків за кордоном та перекази з гривневих карток за кордон

Зокрема, з 21 липня:

- Установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.

- Зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті);

- Громадяни як і раніше матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів.

Також із 25 липня 2022 року скасовано дозвіл для банків купувати готівкову гривню в іноземної фінансової установи за безготівкову іноземну валюту.

Водночас НБУ дозволив банкам продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн.

ЧОМУ НБУ СКОРЕГУВАВ ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ НА 25% ДО 36,6 ГРН/$

За словами інвестбанкіра з Dragon Capital Сергія Фурси, НБУ не мав можливості тримати курс гривні на зафіксованому на початку війни рівні. На його підтримку занадто швидко витрачалися валютні резерви. А різниця між офіційним курсом і курсом чорного ринку досягла 25%. Це боляче відображалось на експортерах та ІТ-галузі, які були змушені продавати валютну виручку по заниженому на 7-8 гривень курсі.

БЦ зібрав причини, чому НБУ офіційно девальвував гривню, а також наслідки від цього рішення.

Втрата золотовалютних резервів

Для підтримки фіксованого курсу гривні, а також задоволення попиту на валюту, яка виникла через емісію 225 млрд грн та виїзду більше 7 млн українців за кордон, НБУ з початку повномасштабного вторгнення продав більше $11,4 млрд та 1,79 млрд євро. В результаті міжнародні валютні резерви зменшились на $6 млрд до $22,7 млрд.

Підтримка фіксованого курсу коштує Україні декількох мільярдів доларів з міжнародних валютних резервів щомісяця.

В липні НБУ, на підтримку курсу, продав $1,6 млрд, у червні - $3,99 млрд, в травні інтервенції Нацбанку становили - $3,4 млрд, у квітні - $2,2 млрд, а в березні - $1,78 млрд.

За стандартами МВФ, мінімальний розмір валютних резервів країни для макроекономічної стабільності повинен покривати обсяг імпорту протягом трьох місяців. За цим критерієм обсяг міжнародних резервів для України має бути не менше $15 млрд.

Водночас НБУ прогнозує зменшення міжнародних валютних резервів до кінця року до $20,8 млрд (з урахуванням міжнародної фінансової допомоги, яка буде зарахована до ЗВР, а потім направлена на підтримку курсу).

Дефіцит бюджету

Витрати держави перевищують доходи на $5 млрд. У першому півріччі дефіцит держбюджету України сягнув 406 млрд грн.

Цей дефіцит було профінансовано за рахунок емісії гривні, яка становить 225 млрд грн через викуп Нацбанком військових облігацій, та грошима від західних партнерів у вигляді кредитів, грантів та безповоротної допомоги (Від 24 лютого Україна отримала $11 млрд зовнішньої підтримки, або $2,7 млрд на місяць.).

Після корекції курсу, згідно з оцінкою Мінфіну, додаткові надходження від митниці завдяки девальвації гривні становитимуть 5,3 млрд грн на місяць.

Зміцнення долара до всіх основних світових валют

Через збільшення відсоткових ставок в США, як відповідь на рекордну інфляцію, зросла вартість грошей. Окрім того, на тлі побоювання світової рецесії, інвестори намагаються застрахуватися і тікають в долар.

В результаті за останній місяць долар США зміцнився до основних світових валют на 12-20%.

Однак в Україні, через фіксований курс гривні, відбувалася зворотна ситуація - гривня зміцнювалася до валют основних країн партнерів, наприклад відносно євро, злотого, фунта тощо.

Міцна гривня, на тлі девальвації валют країн-партнерів, робила український експорт невигідним на міжнародних ринках.

Спекуляції на подвійному курсі і "карткові туристи"

Існування різних курсів валют в Україні породило спекуляції. Це так званий "картковий туризм", який з'явився в результаті утворення кількох курсів: фіксований офіційний курс гривні на 29,25 грн/$; картковий курс валют, який банки довгий час не піднімали, після того як НБУ відпустив готівковий; і власне готівковий курс, який на 7-9 грн був вищим від офіційного.

"Карткові туристи" - це громадяни України, які знімали в банкоматах країн ЄС з українських гривневих карток валюту, конвертація відбувалася по нижчому курсу. Далі вони доставляли її в Україну, де валюта продавалася через обмінники по вищому курсу.

При цьому НБУ під такі операції продавав банкам валюту по офіційному фіксованому курсу із валютних резервів.

Після підняття банками карткових курсів на валюту, маржа "карткових туристів", як і власників "обмінок" скоротилася як і обсяги поставки готівкової валюти в Україну. Виник дефіцит готівкової валюти. Це, на деякий час, спричинило зростання готівкового курсу.

НА ЩО ВПЛИНЕ ЗНИЖЕННЯ ОФІЦІЙНОГО КУРСУ 

За оцінками НБУ, корекція обмінного курсу збільшить приплив валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування.

Експортери та ІТ-галузь будуть активніше заводити валютну виручку

Девальвація гривні зробить український експорт більш конкурентним на зовнішніх ринках. В першу чергу це стосується зерна.

Випадково, чи навмисне, але НБУ підготував рішення про корекцію курсу саме під продаж врожаю на експорт.

Окрім того, після подорожчання долара відносно гривні на 25%, експортери, які зобов'язані продавати валютну виручку по цьому курсу, матимуть більший стимул заводити її в Україну.

До цього рішення, при офіційному курсу 29,25 грн/$, який на 7-8 грн відрізнявся від готівкового, експортери притримували валютну виручку на закордонних рахунках в очікуванні кращого курсу.

В тому числі це стосувалося і ІТ-компаній, а також ІТ-ФОПів, деякі з них домовлялися із закордонними роботодавцями притримувати винагороду за роботу за кордоном.

За даними асоціації IT Ukraine, за перші 5 місяців 2022 року експортна ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі $3,2 млрд.

Зростуть обсяги міжнародної допомоги в гривні

Міжнародна фіндопомога заходить в Україну у валюті і, для покриття витрат бюджету, конвертується в гривню за офіційним курсом.

Таким чином, після підняття курсу долара до рівня 36,6 грн/$, у гривні такої допомоги буде заходити більше, що полегшить навантаження на бюджет в частині фінансування зарплат військовим та соціальної допомоги.

За даними міністра фінансів Сергія Марченка, Україна очікує у липні $3 млрд зовнішнього фінансування, а до кінця року – $16-17 млрд з урахуванням вже отриманого.

Україна з початку війни отримала близько $13 млрд зовнішнього фінансування, зокрема у червні – $4,4 млрд.

Інфляція прискориться, а імпортні товари подорожчають

До корекції курсу імпортери купували валюту під свої контракти по фіксованому курсу - 29,25 грн/$ + 1%. Відповідно після підняття курсу долара, витрати імпортерів зростуть і вони будуть закладені в кінцеві ціни.

"Який негатив від рішення НБУ підняти офіційний курс? Інфляція. Хоч більшість імпортерів подумки й орієнтувалися на ринковий, готівковий курс, проте все ж таки продукція завозилася в Україну за курсом 29,5 грн/$", - каже Сергій Фурса.

За даними НБУ, корекція офіційного курсу гривні на 25% зумовить близько 2-3 відсоткових пунктів загального рівня інфляції. Тобто імпортери купуватимуть валюту "дорожче", а відтак закладатимуть це у кінцеві ціни товарів.

Проте, за словами заступника голови регулятора Сергія Ніколайчука, для цих імпортованих товарів перенесення від зміни офіційного курсу буде неповним. Частково ефект буде нівелюватися скороченням маржі імпортерів, а частково тим, що в ціни вже були закладені очікування девальвації.

Також частина товарів, яка продається на ринку України, уже ввозиться через закупівлю готівкової валюти за іншим курсом.

"Низький курс робив імпорт конкурентним. Зараз різке збільшення курсу має вплинути на імпорт, обмеживши його і це має допомогти валютній стабільності", - каже Фурса.

За прогнозом НБУ, інфляція у 2022 році прикориться до понад 30%, порівняно з понад 20%, яка прогнозувалася у червні. Впродовж останніх місяців інфляція зростала високими темпами та сягнула 21,5% у річному вимірі у червні.

"Інфляційний тиск зберігатиметься й надалі: за підсумками 2022 року інфляція перевищить 30%. У наступні роки вона суттєво сповільниться, хоча все ще перебуватиме значно вище цілі Національного банку в 5% передусім через наслідки війни", – зазначив голова НБУ Шевченко.

Нафтопродукти можуть не подорожчати

Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, адже на даний момент пальне у нас не виробляється. Відповідно чим вищий курс долара, тим дорожчі нафтопродукти. Однак цього може і не відбутися.

За словами директора консалтингової компанії "А-95" Сергія Куюна, підвищення офіційного курсу дає зростання закупівельної вартості імпортних нафтопродуктів плюс 10 грн/л бензину та дизпального та плюс 5 грн на скрапленому газі.

Але це не означає, що на АЗС ціни виростуть аналогічно, оскільки, після скасування акцизів на пальне, зменшення ПДВ до 7% та відміни державного регулювання цін, трейдери працюють з маржею 20-27 грн на літрі.

"Отже, розрахунок на базі формули держрегулювання показує, що поточні ціни на заправках мають всі шанси утриматися без підвищення. Цьому буде також сприяти й зниження світових цін на нафту й нафтопродукти, яке спостерігається у липні", - пояснює Куюн.

Згідно з прогнозом заступника голови НБУ Ніколайчука, корекція офіційного курсу зумовить десь 2-3 відсоткові пункти інфляції, з яких на пальне зумовить приблизно 0,6-0,8 в.п.

Зростуть витрати на закупівлю імпортних товарів для фронту

Попри збільшення обсягів валютної виручки та зменшення тиску на валютні резерви, підвищення офіційного фіксованого курсу долара збільшить витрати на закупівлю обладнання та амуніції для фронту, адже вони в переважній більшості є імпортними.

На додаток до цього, рішення НБУ обмежити розрахунки за кордоном гривневими картками у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті), а також обмеження ліміту на P2P перекази зі 100 тис. грн до 30 тис. грн зменшить можливості для фізосіб-волонтерів, які закуповують устаткування для армії.

"Вже скоро наша армія може залишитись без значної кількості коптерів, приладів нічного бачення та іншого устаткування, якщо воно коштує більше 100 000 грн. Адже фізособи (а це понад 90% волонтерського руху) не зможуть закуповувати для ЗСУ усе необхідне. Найчастіше такі закупівлі відбуваються саме за кордоном", - написав у своєму телеграм каналі блогер та волонтер Сергій Стерненко. - "До прикладу, зараз я планую придбати на військо 50+ коптерів. Але з такими нормами від НБУ є ризик, що багато підрозділів просто не отримають необхідні їм пташки".

Коментувати
Сортувати:
хто руки нагрiв на цьому скамi?
показати весь коментар
21.07.2022 21:45 Відповісти
Так він одразу після вторгення перестав відповідати реаліям, а його тримали 5 місяці чому?
показати весь коментар
24.07.2022 15:36 Відповісти
Так що цим заниженим курсом ми 4 місяці кормили схеми бариг, а не нашу Армію?!
Продажа валюти за 36+ була не для всіх?
Нацбанк - агенти кремля та олігархів. Всіх звідти на фронт, на передову!
показати весь коментар
24.07.2022 16:59 Відповісти
Тобто зелень, як і у випадку з бензином, знову довела те, що й так всім нормальним було зрозуміло: вони всі до одного жалюгідна купка нездар в усьому. Крапка.
показати весь коментар
24.07.2022 17:15 Відповісти
вітаю зебілів 42 я не лох
показати весь коментар
27.07.2022 13:24 Відповісти