Українську "Дію" хочуть інтегрувати 15 країн. Який функціонал їх цікавить?
Який функціонал української "Дії" найбільше цікавить уряди інших країн і що це буде їм коштувати.
На початку лютого віцепрем’єр-міністр із інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів, що щонайменше п’ять країн заявили про намір створити власні цифрові додатки на основі української "Дії".
"Це кілька європейських країн, країни Азії, країни Африки. По суті це такий певний елемент дипломатії для нас. Це продукт, який сам себе продає. Це бренд України, це репутація, це розвиток нашого політичного впливу", – сказав Федоров.
Він не назвав конкретних країн, але водночас зазначив, що зацікавлених насправді набагато більше.
Пізніше в Міністерстві цифрової трансформації уточнили, що вже про понад 15 країн розглядають українську "Дію" як базу для розвитку власних адміністративних сервісів онлайн.
У Мінцифри пообіцяли оприлюднити всю інформацію після підписання відповідних меморандумів про співпрацю.
"Дія" у функціоналі
На сьогодні в Україні "Дією" користується кожен другий, тобто майже 19 млн українців. У застосунку доступні 14 цифрових документів та 26 послуг, і Україна завдяки цьому стала першою в світі державою з офіційними електронними паспортами та найшвидшою реєстрацією бізнесу. У планах команди Мінцифри – до кінця 2023 року оцифрувати 100% базових державних послуг.
Не враховуючи документи громадянина України (внутрішні й закордонні паспорти, посвідчення водія, студентські квитки та сертифікати про вакцинацію) найпопулярнішими послугами в застосунку "Дія" є отримання довідки внутрішньо переміщеної особи, зміна місця проживання, а також скасування статусу ВПО.
Окрім цього в "Дії" доступні сервіси подання заяв на реєстрацію шлюбу, оформлення пільг, субсидій та допомоги на дитину.
Нещодавно в "Дії" ввели можливість шерингу (а також його скасування) авто, а згодом, після змін законодавства, планується розширити функціонал до розмитнення транспортних засобів.
Що інші країни хочуть запозичити з "Дії"
Які саме можливості "Дії" оберуть для себе зацікавлені країни? У Мінцифри зазначають, що у всіх країн різний рівень готовності до цифрової трансформації, різна цифрова культура та різні цілі таких впроваджень.
"Загалом усім цікаві як цифрові документи (наприклад, водійські права й техпаспорт та ID), так і послуги. Також дуже цікава тема цифрової грамотності та цифрової освіти, а нам уже є чим поділитись", – прокоментували в Міністерстві.
Як відомо, у "Дії" доступна низка освітніх послуг, на кшталт ознайомлення з базовими цифровими навичками, цифровою грамотністю для вчителів та спеціальними курсами, які можуть бути корисними для дітей, їхніх батьків та викладачів.
Наразі уряди інших країн паралельно розглядають створення самостійного або запозичення в України готового продукту. Ключовими факторами у виборі є час та ресурси, і готові рішення мають свої переваги.
"Розробка власних застосунків може бути дуже дорогим і тривалим процесом, адже потрібно проводити дослідження, розробляти та тестувати програмне забезпечення. Використання вже наявних застосунків може значно полегшити процес створення нових", – пояснили в Мінцифри.
Водночас, українські спеціалісти, скоріш за все, будуть залучені до розробки додатків.
Тим часом у Міністерстві цифрової трансформації працюють над тим, щоб зробити "Дію" доступною як open source для країн, які виявлять бажання впровадити цю технологію в себе.
Скільки це буде коштувати
Вартість створення "Дії" в Україні, при початковій цифрі в декілька мільйонів доларів, зі збільшенням послуг постійно зростає, і більша частина фінансування припадає не на державний бюджет, а на допомогу міжнародних донорів.
На них, імовірно, буде покладатися й реалізація "Дії" в зацікавлених у цьому державах, однак зараз неможливо назвати точні суми, які доведеться викласти іноземним урядам.
"Неможливо порівняти впровадження "Дії" в країні, де, скажімо, немає навіть реєстрів і де для впровадження спершу треба їх створити. А є країни, де інфраструктура вже готова. Відповідно, вартість впровадження залежатиме від готовності країні до цифрової трансформації, функціонала застосунку, термінів розробки, залучення спеціалістів (локальних чи українських)", – пояснили в Мінцифри.
Так само складно передбачити кошти, які від такої співпраці отримає безпосередньо Україна. Займатися розробкою "Дії" для інших країн матимуть змогу українські IT-компанії, що вже можна назвати вагомим плюсом, але прямі надходження в держбюджет у Міністерстві прокоментували так: "Буде правильніше сказати, що це наш payback світові".
