Новий рекорд. Чому долар пробив психологічну позначку в 40 грн?
Гривня продовжує знецінюватися. За останній тиждень – рекордними темпами. У п’ятницю, 31 травня, попри всі зусилля Нацбанку безготівковий долар досяг 40,69 грн на позиції бід та 40,85 грн на позиції офер. Така ситуація вплинула й на готівкову валюту, яка торгується вже вище 41 грн.
Гривня продовжує знецінюватися. За останній тиждень – рекордними темпами. У п’ятницю, 31 травня, попри всі зусилля Нацбанку безготівковий долар досяг 40,69 грн на позиції бід та 40,85 грн на позиції офер. Така ситуація вплинула й на готівкову валюту, яка торгується вже вище 41 грн.
Це новий історичний рекорд – долар ще ніколи офіційно не коштував так дорого в Україні: станом на понеділок, 3 червня, НБУ встановив курс на рівні 40,54 грн. Чергова психологічна межа перейдена.
БізнесЦензор розбирався, що буде далі – чи є передумови для зміцнення гривні, до яких рівнів може подорожчати долар, що вплинуло на поточну ситуацію та чи варто зараз купувати валюту?
НБУ стоїть перед непростим вибором
За підсумками травня Національний банк продав на міжбанківському ринку $3,1 млрд. Це найбільший місячний обсяг інтервенцій регулятора у 2024 році. Тільки в останній тиждень травня НБУ продав на валютному ринку $1,1 млрд, що теж стало рекордом.
Проте це не найбільші обсяги інтервенцій НБУ. За час великої війни піковим став червень 2022 року, коли регулятор продав $4 млрд.
І зараз Нацбанк стоїть перед непростим вибором: активно підтримувати гривню, спалюючи резерви, чи дати їй обвалитися. Утім, яку б стратегію не обрав регулятор, ринок відреагує з обережністю.
Адже активний розпродаж резервів послабить позиції національної валюти у середньостроковій перспективі. Бо резерви є єдиною реальною подушкою безпеки для гривні в умовах війни. У травні Мінфін залучив лише $20 млн від Світового банку та $132 млн від розміщення валютних ОВДП, чого було недостатньо навіть для покриття платежів за валютними боргами.
Подальша ж девальвація гривні підігріє інфляцію і знизить кількість охочих як серед населення, так і серед бізнесу вкладатися в гривневі інструменти – депозити та ОВДП у нацвалюті.
Саме населення наразі розглядається як одне з головних потенційних джерел ресурсів для беземісійного фінансування видатків на оборону, що зростають. Міжнародна допомога, як відомо, здебільшого має цільовий напрямок на соціальні потреби.
Тільки за перший квартал 2024 року на сектор безпеки й оборони з держбюджету спрямували 408,2 млрд грн. Загалом же на ці цілі заклали 1,69 трлн грн – практично всі річні доходи бюджету (1,76 трлн грн).
Отже, Нацбанку потрібно одночасно перестати активно знецінювати гривню, щоб не лякати населення, та економити резерви. Згідно з прогнозами, НБУ в цьому та наступному році планує зберегти міжнародні резерви на рівні $43-44 млрд.
Очевидно, що регулятор продовжить інтервенції на міжбанку, але навряд чи закриватиме весь попит на валюту. Так само не варто очікувати нових послаблень валютних обмежень. Адже травневі пом’якшення для бізнесу – одна з причин нинішньої ситуації з доларом.
Усі чекають на рішення щодо облікової ставки
Уже 13 червня відбудеться чергове засідання Нацбанку щодо облікової ставки. Рішення впливатиме на поведінку валютного ринку.
Зниження ставки призведе до корекції вартості депсертифікатів і, як наслідок, падіння дохідності за депозитами громадян. Це ж може спричинити відтік вільної гривні з вкладів у валюту, що тільки підігріватиме курс. Тому банки в очікувані рішення регулятора, щоб спланувати подальшу відсоткову політику за депозитами та кредитами.
У такій ситуації Нацбанк навряд чи наважиться радикально знижувати облікову ставку. Максимальне можливе зниження, на яке очікують експерти, – 0,5% до 13% річних.
Хоча ексочільниця НБУ Валерія Гонтарева критикує Нацбанк через повільне зниження облікової ставки. За її словами, це вилилося в надприбутки банків і ніяк не допомогло економіці.
"Якщо на початку війни НБУ зміг одномоментно підвищити ставку з 10% до 25%, то міг зробити й навпаки – знизити з 25% до 10%, а не рухатись як равлик", – каже вона.
Не варто також забувати про інфляцію, яка поки що лишається на рекордно низькому рівні – 3,2% у річному вимірі.
Після здорожчення елетроенергії, підвищення податків і зборів зокрема на пальне, курсових коливань інфляція очікувано прискориться. НБУ вже закладає цей фактор у свої прогнози на друге півріччя 2024 року.
Річ у тім, що всі підвищення бізнес закладатиме у ціни на товари та послуги. Тож споживчий кошик дорожчатиме, а це своєю чергою тиснутиме на національну валюту. Проте як тільки почнеться інфляційний бум Нацбанк одразу призупинить зростання долара, переконані аналітики.
40,7 грн – це курс, який закладався в держбюджет на 2024 рік. Тому НБУ робитиме все можливе, щоб утримувати долар близько цієї позначки. Хоча Міжнародний валютний фонд у своєму прогнозі закладав вищу цифру – 41,4 грн/$. Загалом МВФ очікує плавної девальвації гривні до 53,9 грн/$ до 2028 року.
Реструктуризація боргів
У травні Україна приступила до перемовин із західними кредиторами щодо реструктуризації зовнішніх боргів. Переговори, які триватимуть до серпня, відбуваються очікувано складно. Утім, наші чиновники сподіваються якщо не на успіх, то хоча б на компроміс.
Один із можливих сценаріїв – відтермінування платежів до 2027 року з обслуговуванням боргу на колишніх умовах. Питання списання частини боргу – найскладніше, тому перемовини щодо цього можуть затягнутися надовго.
Читайте також: Чи загрожує Україні дефолт?
Загалом високий рівень золотовалютних резервів й успішна реструктуризація боргів підвищує шанси гривні на стабільне проходження 2024 року. Негативний же результат переговорів або їхнє затягування навпаки ще більше тиснутиме на нацвалюту.
Утримати рівень ЗВР допоможе отримання чітко за графіком усієї обіцяної міжнародної допомоги на цей рік.
Продавати чи купувати долар?
Хоча гривня поступово втрачає привабливість для збереження заощаджень, передумов для паніки немає. Одним із дієвих інструментів залишаються гривневі ОВДП, які мають вищу за депозити дохідність зокрема через відсутність оподаткування.
Зараз можна зафіксувати прибутки через стрімке здорожчення долара й очікувати на його падіння, щоб купити валюту дешевше. Або ж купити долар зараз з огляду на потенціал девальвації до 41 грн/$. Обидві стратегії ризиковані.
Нацбанк з понеділка почав посилювати гривню, встановивши на 4 червня курс на рівні 40,48 грн/$. Тому очікувати на різке падіння гривні не варто, адже регулятор робитиме все, щоб утримати курс у прийнятних межах і показати, що в нього все під контролем.
Аналітики вважають, що за перших ознак зупинки зростання курсу відбудеться розворот тренду: ті, хто активно купував долар, будуть його продавати. А отже гривня почне зміцнюватися.
Головне для держави - підтримувати "образ сили".
Тому русня продовжує наступати, хоч і все повільніше.
Наступаємо - значить, сильні.
"Кожен з вас Президент" - казав українцям 20 травня 2019 року на инаугурації Найвеличніший Лідер ********** .... ну-ну , оце тепер вигрібають "президенти73%" разом з країною.
АБИ НЕ ПАРАШЕНКА !!!
Дивіться нічого ж не сталось. https://www.youtube.com/watch?v=Wk4qZVkoJ2Q