Бронювання працівників по-новому. Що треба знати

Автор: Владислав Недашківський

Кабінет Міністрів ухвалив постанову про бронювання працівників критично важливих підприємств через портал "Дія", послугу запустять орієнтовно на початку липня.

Згідно з результатами опитування "Оцінка стану бізнесу в воєнній Україні" Американської торговельної палати в Україні та Citi Україна, ключовим викликом для компаній щодо ведення бізнесу в 2024 році є бронювання військовозобов’язаних працівників.

81% компаній-членів Американської торговельної палати в Україні зазначили, що мобілізація впливає на результати діяльності їхніх компаній. Найперше, на думку опитаних, що має зробити уряд України, щоб суттєво допомогти бізнесу в 2024 році – забезпечити чітку та прозору процедуру бронювання.

Днями Кабінет міністрів ухвалив постанову "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану" від 05.06.2024 № 650. У новій редакції виклали Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, а також затвердили електронне бронювання через Дію.

БізнесЦензор проаналізував зміни.

Дефіцитні ВОС теж можна бронювати

Порядок у новій редакції визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
• на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
• на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України.

Бронювання військовозобов’язаних працівників здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками, погодженими Міноборони (чи СБУ, СЗР, ГУР МО – залежить від того, де на обліку перебуває працівник, якого подають на бронювання). Такі списки можна подавати як у паперовій, так і в електронній формі через Дію.

Військовозобов’язані працівники підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Раніше під бронювання не підпадали військовозобов’язані з дефіцитними ВОС, перелік яких зазначений в листі Генерального штабу Збройних сил України від 20 квітня 2023 р. № 300/1/С/3886.

Не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які відповідно до закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Термін дії відстрочки

Заброньовані працівники отримують відстрочку. Її термін не може перевищувати:

Отже, максимальний строк для критично важливих підприємств був збільшений з шести місяців до року.

Алгоритм бронювання

Щоб бронювати працівників, підприємства чи організації спочатку мають звернутися до влади, щоб їх визнали критично важливими. Для отримання такого статусу є сім критеріїв.

"Кожне міністерство чи центральний орган виконавчої влади формує свій перелік критеріїв. Після того, як відповідні служби опрацюють підприємство, видається наказ про визнання його критично важливим", – пояснює заступник міністра економіки Ігор Фоменко.

Після отримання даного статусу підприємство подає список військовозобов’язаних для бронювання тому центральному органу виконавчої влади або ОВА, які визнали підприємство критично важливим. Цей орган своєю чергою направляє списки в Міноборони (СБУ чи розвідку – де військовозобов’язаний стоїть на обліку).

Надалі поданих на бронювання співробітників перевіряють через реєстр "Оберіг" на відповідність військово-облікових даних і потім направляють Міністерству економіки.

"Мінекономіки перевіряє наявність підстав. Якщо якихось документів не вистачає, ми просимо їх надати. Після цього міністерство видає наказ, який направляє в Міноборони, ТЦК і той орган місцевої влади, який звертався до Міноборони", – пояснює Фоменко.

У разі наявності сумніву щодо інформації, поданої підприємством, орган, що ухвалив рішення про визнання його критично важливим, може запросити документальне підтвердження відповідної інформації.

Загалом якщо Мінекономіки впевнене, що документи не повністю подані, або є фальсифікація в документах, підприємству можуть відмовити від бронювання співробітників.

"У нас є правові підстави не видавати наказ і повернути пакет документів або на доопрацювання, або анулювання попередніх рішень", – каже заступник міністра економіки.

Скільки працівників можна забронювати

Кількість військовозобов’язаних працівників, яких можна забронювати, повинна становити не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників на підприємстві чи в організації станом на 18 травня 2024 року.

У разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників 50% ліміт визначатиметься на дату подання списків, зокрема для підприємств (установ, організацій), утворених після 18 травня 2024 року.

Водночас працівники підприємств оборонно-промислового комплексу й енергетики зможуть бронювати до 100% працівників.

"Виробники зброї, дронів, наші енергетики, які сьогодні відновлюють енергосистему, зможуть бронювати 100% працівників. Отже, підприємства, які виробляють озброєння, працюють на потреби ЗСУ, зможуть краще планувати свою роботу та ефективно працювати на посилення обороноздатності, а енергетики – забезпечувати людей теплом та електроенергією", – наголосив Ігор Фоменко.

Окрім того, народні депутати вимагають в уряду, щоб 100% працівників екстреної медичної допомоги також мали бронь. Це сталося після того, як в Одесі водії "швидких" побилися з представниками ТЦК.

У новій редакції порядку бронювання зменшили кількість броні для працівників поліції і ДСНС до 50%.

"Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням міністра оборони, прийнятим на підставі обґрунтованого звернення міністра внутрішніх справ", – ідеться в документі.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, якому підпорядковується ДСНС, стверджує, що влада домовилась про 90% броні для рятувальників і поліції.

Для забезпечення належного виконання повноважень народних депутатів можна забронювати не більше двох помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі та прикріплені для кадрового та фінансового обслуговування до Апарату Верховної Ради України.

Які документи свідчать про бронь

Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа й організація видають військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності). Витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку.

Роботодавці в п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до ТЦК, де той перебуває на обліку, повідомлення про бронювання для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Обов’язкове бронювання

Бронюванню підлягають всі військовозобов'язані, які обіймають посади:

• державної служби категорії А;
• штатних працівників патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення);
• державної служби категорії Б, але на яких тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії А.
• голів обласних, районних, районних у місті (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських голів.

Бронюванню підлягають всі військовозобов'язані:

• кінцеві бенефіціарні власники критичних підприємств, які не є їх працівниками;
• члени наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн грн, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд грн або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд грн;
• які обіймають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови виконання ними не менш як 50% норми робочого часу протягом останніх трьох місяців, що передують даті подання списку, з відповідним обґрунтуванням.

Понад 50% броні

Не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, до:

• підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або поставку обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на безперебійне функціонування об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України в особливий період, перелік яких затверджується Міненерго;
• підприємств, установ та організацій, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їхні підрядні організації, зокрема ті, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання в особливий період, перелік яких затверджується Мінінфраструктури;
• технічних працівників, включених наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств (постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж та їх підрядних організацій, що здійснюють технічне обслуговування, ремонт, відновлення електронних комунікаційних мереж), що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень та виконують відновлювальні аварійні роботи мереж електронних комунікацій на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, м. Києва, які визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у сфері цифровізації, перелік яких затверджується Мінцифри;
• підприємства, що виконує функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, фонду, що надає фінансову підтримку (гранти) для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2024 р. № 262, та підприємств, яким надано зазначену фінансову підтримку (гранти) на час виконання грантового договору, перелік яких затверджується Мінцифри;
• підприємств, установ та організацій, що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд, перелік яких затверджується обласними військовими адміністраціями за погодженням з Міноборони;
• підприємств, установ та організацій, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період, у сфері оборонно-промислового комплексу;
• спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, закордонних дипломатичних установ України, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, перелік яких затверджується Мінреінтеграції;
• спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних і неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;
• установ та організацій, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю, перелік яких затверджується Мінмолодьспортом.

Анулювання відстрочки

Уряд визначив дев’ять причин для анулювання відстрочки:

1. закінчення строку її дії;
2. завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
3. позбавлення підприємства статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;
4. ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації;
5. звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного підприємства);
6. тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством;
7. обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;
8. надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
9. припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення – для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних і неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України.

Надана військовозобов’язаному рішенням Мінекономіки відстрочка, строк дії якої не закінчився, вважається анульованою з дня ухвалення Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов’язаного.

Про заброньованих потрібно звітувати

Щокварталу потрібно подавати звіт про чисельність військовозобов’язаних станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом.

Звіт подається до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом:

• центральним органам виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, СБУ або Мінстратегпрому – підприємствами, установами та організаціями, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
• центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та/або реалізує державну політику у відповідній сфері, відповідній обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення), Секретаріатові Кабінету Міністрів України, органам, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, – підприємствами, установами та організаціями, які визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

До 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом:

• обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення) - місцевими органами виконавчої влади нижчого рівня, органами місцевого самоврядування;

До 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом:

• Мінекономіки – органами державної влади, іншими державними органами (за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки), обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) (за відповідною адміністративно-територіальною одиницею).

Форми звітів визначені в додатках до постанови №76 у новій редакції.

Економічне бронювання

У Верховні Раді зареєстрували законопроєкт №11331 "Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки", який передбачає концепцію економічного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації.

За словами голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, який є одним зі співавторів документу, в законі закладена концепція економічного бронювання, "яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів".

Концепція наразі має такий вигляд:

• кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 тис. грн на місяць за працівника – має можливість його забронювати;
• сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками;
• бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року;
• відсоткову межу заброньованих і процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті №11332.

Наталуха каже, що незабаром будуть подані два альтернативних законопроєкти, які включатимуть: модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис. грн, а також змішану модель – 35 тис. грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.

Очільник парламентського комітету з нацбезпеки, оборони і розвідки Олександр Завітневич в інтерв’ю BBC заявив, що в якомусь вигляді, економічне бронювання точно буде.

Водночас він зазначив, що суспільство розкололося в питанні економічного бронювання, "щоб ми не ділили на бідних і багатих".

"Але все одно якийсь баланс ми будемо шукати, тому що фронту без тилу не буває, і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки, без податків не буде за що фінансувати фронт", – наголосив нардеп.

У разі ухвалення законопроєктів з економічним бронюванням, бюджет отримуватиме від 200 до 320 млрд грн на рік, залежно від обраної моделі.

"За нашими розрахунками, якщо ухвалять модель бронювання без ФОПів, то бюджет може отримувати десь 200 млрд грн на рік. Якщо з фізичними особами-підприємцями – це десь 320 млрд грн", – пояснює Наталуха.

Він додав, що якщо бізнес закладатиме ставки бронювання у вартість своєї продукції, то всіх чекатимуть негативні наслідки здорожчення.