Хто в Україні планує заробляти на зберіганні електроенергії

Автор: Владислав Недашківський

Першу в Україні промислову батарею побудували ще до повномасштабної війни у 2021 році. Піонером технології energy storage стала компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Тоді на території Запорізької ТЕС, у нині тимчасово окупованому Енергодарі, запрацювала установка потужністю 1 МВт.

Окрім того, власний energy storage потужністю 1 МВт також у 2021-му розробила вінницька енергетична компанія KNESS, яка в 2023 році першою отримала ліцензію на зберігання електроенергії. До 2022-го ця діяльність не ліцензіювалася.

Країни ЄС зі свого боку вже давно будують системи зберігання енергії. Тільки в 2022 році там з’явилося 4,5 ГВт нових потужностей накопичення. До 2050 року в Європі сподіваються досягнути позначки в 95 ГВт.

В Україні ж цей ринок, об’єм якого оцінюють до $100 млн, тільки набирає обертів. БізнесЦензор досліджував, що нині відбувається в галузі накопичення енергії.

Що таке energy storage

16 червня 2022 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку установок зберігання енергії", який визначив поняття діяльності зі зберігання енергії, запровадив вимоги щодо ліцензування такої діяльності, а також окреслив види послуг у ній.

Так, зберігання енергії – це діяльність з відбору електричної енергії у спеціальні накопичувачі, задля її використання пізніше, ніж у момент вироблення. Цей процес зменшує втрату електроенергії, що вже вироблена відновлювальними джерелами енергії, але ще не спожита.

Компанія KNESS раніше моделювала різні сценарії розвитку української енергосистеми при повному переході на 100% відновлювальної генерації. З’ясувалося, що при збільшенні обʼємів генерації ВДЕ слабкою ланкою в системі є саме відсутність систем зберігання енергії або energy storage. Наразі в Україні близько 8,8 ГВт потужностей ВДЕ, з яких понад 6 ГВт виробляють сонячні електростанції.

Після цілеспрямованих атак росіян на українську енергосистему, 80% теплових електростанцій і третина гідроенергетичних потужностей були зруйновані. Тому ВДЕ використовується для балансування енергосистеми.

Система ж зберігання енергії працює як потужний павербанк: може накопичувати сонячну енергію вдень і відпускати її ввечері, що дає змогу й надалі стабілізувати енергосистему.

Власнику системи зберігання енергії навіть не потрібна власна генерація. Усе, що треба – ліцензія від НКРЕКП, сертифікація від Укренерго, устаткування на базі літій-іонних чи ферум-фосфатних батарей і підключення до мережі.

Загалом, як пояснюють в DiXi Grouр, energy storage продає не електроенергію, а послугу – готовність батарейки бути використаною в будь-який момент.

Наразі Україна потребує 760 МВт потужностей energy storage, кажуть в ДТЕК. За підрахунками Укренерго, максимальний річний дохід цих потужностей коливатиметься в межах $90-100 млн.

Аукціони Укренерго

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), наприкінці червня ухвалила постанову щодо запровадження спеціальних аукціонів на допоміжні послуги з надання в енергосистемі резервів регулювання частоти та активної потужності терміном від року до п’яти років.

Уже в серпні Укренерго провело два аукціони із закупівлі допоміжних послуг для балансування енергосистеми.

Переможцями першого аукціону стали 13 компаній з 39 претендентів. Вони готові надавати допоміжні послуги за ціною від 589 грн до 1001 грн за МВт.

Переможці першого аукціону Укренерго. Дані: ExPro Consulting

Окрім того, переможці мають побудувати системи зберігання енергії загальною потужністю 99 МВт до вересня 2025 року, хоча претенденти пропонували 368 МВт потужностей. Наразі ж в Україні жодний промисловий павербанк не надає свої послуги Укренерго.

На переможців аукціону чекає фіксований у євро контракт з Укренерго на п’ять років.

22 серпня Укренерго на ще одному аукціоні закупило послуги з надання автоматичного резерву відновлення частоти (аРВЧ), також за п’ятирічним контрактом.

Повністю закупити всі потреби оператору системи передачі не вдалося. На послугу з розвантаження придбали 240 МВт резервів, 41% від потреби, а на симетричний резерв – 260 МВт, тобто 62%. Переможцями стали 35 компаній.

Переможці другого аукціону Укренерго. Дані: ExPro Consulting

Тим часом ДТЕК планує побудувати в Україні установки зберігання енергії загальною потужністю 200 МВт, інвестувавши в проєкт 140 млн євро. У компанії наголошують, що це зробить ДТЕК найбільшим інвестором в установки зберігання енергії в Україні. Батареї будуть введені в експлуатацію не пізніше вересня 2025 року.

Окрім того, дочірня компанія холдингу ДТЕК – DRI ще в березні цього року підписала угоду про купівлю акцій спеціальної проєктної компанії, створеної польською компанією Columbus Energy, що дасть їй право на будівництво систем зберігання електроенергії потужністю 133 МВт на півдні Польщі.

Розпочати будівництво компанія має в IV кварталі 2024 року, а запуск об’єкту в експлуатацію очікується на початку 2026 року. У Європі високий попит на energy storages, виробництва працюють за передзамовленням. Для Польщі ж це стане першим значним проєктом системи зберігання електроенергії.

Реалізувати проєкт з будівництва energy storage планує і Укргідроенерго.

"Наразі проводимо розробку техніко-економічного обґрунтування по energy storage і в наших планах до кінця 2024 року завершити реалізацію цього проєкту, який, до речі, стане найбільшим у Європі", – казав минулоріч гендиректор компанії Ігор Сирота.

Проєкт передбачав встановлення 212 МВт систем накопичення електроенергії і 63,9 МВт сонячних станцій як додаткового джерела власних потреб ГЕС і для заряджання систем накопичення електроенергії.

Також можливість будівництва energy storage разом із зеленою генерацією в Україні розглядає британська Elementum Energy. За словами виконавчої директорки компанії Ольги Рибачук, у найближчі роки вони планують побудувати в Україні 400 МВт вітрової генерації – 200 МВт в Одеській області та ще 200 МВт на заході країни.

У листопаді 2023 року Укренерго та шведська Ingrid Capacity підписали меморандум про взаєморозуміння, що передбачає спільний розвиток технологій накопичення енергії в Україні.

"Під час повномасштабної війни балансування системи та інтеграція відновлюваних джерел енергії – це особливі виклики для Укренерго. Вони потребують сучасних рішень та інвестицій вже сьогодні. Впевнений, що наша співпраця з Ingrid Capacity стане прикладом ефективного залучення міжнародних інвестицій в українську енергетику", – коментував подію тодішній очільник Укренерго Володимир Кудрицький.

Проблеми ринку зберігання енергії

Ще на початку 2024 року відбулася панельна дискусія щодо перспектив розвитку energy storage в Україні. Тоді учасники визначили першочергові проблеми, які гальмують розвиток цього напрямку. Вони стосуються військових ризиків, регуляторних перешкод, загроз нарощування заборгованості на окремих ринкових сегментах і ціноутворення.

Здебільшого компанії визначають за бізнес-модель роботу на ринку допоміжних послуг. Він, власне, і є основним джерелом доходу для energy storage.

Водночас, великі індустріальні холдинги, зокрема, МХП, впроваджують установки зберігання енергії як елемент посилення власної енергетичної незалежності. Наприклад, компанія "МХП Еко Енерджі" в грудні 2023 року встановила систему збереження енергії потужністю 1 МВт для власних потреб у кулінарному цеху в Києві.

Стейкхолдери ринку систем зберігання енергії в Україні виокремили такі проблеми та перешкоди для розвитку напрямку:

• накопичення заборгованості на балансуючому ринку електроенергії, відставання від оплат за балансуючу енергію;
• недостатній рівень граничних цін на ринку допоміжних послуг та на балансуючому ринку, що не забезпечує достатню окупність установок зі зберігання енергії;
• відсутність прогнозованих правил гри на українському ринку, що не дозволяє повноцінно прорахувати бізнес-модель та вигоди від проєкту;
• воєнні ризики й аспекти, пов’язані зі страхуванням;
• технічні перешкоди для підключення систем зберігання енергії до мережі.

Будівництво потужностей для зберігання енергії потребує солідних інвестицій. У 2021-му ті ж ДТЕК і KNESS не розкривали вартість своїх установок, але експерти тоді оцінювали 1 МВт систем накопичення енергії в Україні в діапазоні 500-800 тис. євро.

Утім, технології зберігання енергії дешевшають. З 2021 до 2024 року середня ціна за 1 кВт потужності літій-іонної системи зберігання енергії знизилась на 24%, до $720/кВт, за оцінкою американської лабораторії з вивчення відновлювальної енергії NREL.

У KNESS кажуть, що банківські установи неохоче розглядають фінансування таких проєктів, оскільки їх бізнес-модель є незнайомою та недостатньо прогнозованою.

Керівник напряму зберігання енергії ДТЕК Вадим Уткін наголошує, що вирішальним фактором для розвитку energy storage в Україні є саме ринкова привабливість з точки зору ціноутворення.

Утім, напрямок зберігання енергії в Україні розвиватиметься навіть без додаткових стимулів з боку держави, яких наразі можна виділити два: спецаукціони Укренерго на допоміжні послуги та скасування ПДВ і мита для енергообладнання. Адже рухатиме його найболючіший стимул – війна. Бо ще не так давно energy storage рішення здавалися дорогою нікому не потрібною іграшкою, а сьогодні є нагальною потребою.