Чим живе молочний сектор Європи і на що треба орієнтуватися Україні. Результати конференції у Римі

Автор: Юлiя Далецька

Що відбувається з молочним сектором Європи та на що варто звернути Україні у межах євроінтеграції. Про це розповів виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.

Упродовж 14-15 листопада у Римі відбулася 24-та щорічна конференція учасників Європейської молочної асоціації. У ній також взяла участь українська делегація – представники Спілки молочних підприємств України, серед яких такі компанії як "КОМО", "Волошкове поле", "Ічнянський молочно-консервний комбінат" та "Молочний альянс".

Під час конференції учасники обговорювали стан європейської молочної галузі, головні завдання та пріоритети у подальшій роботі сектору. Про те, що відбувається з молочною галуззю Європи та на що варто орієнтуватися Україні у межах євроінтеграції "БізнесЦензор" запитав у виконавчого директора СМПУ Арсена Дідура.

– Які головні теми звучали на конференції Європейської молочної асоціації у Римі?

– Однією з ключових тем, що обговорювали на конференції EDA (Європейська молочна асоціація, – ред.) був новий курс для молочної галузі з боку новообраного складу Європейської комісії. Загалом новий склад ЄК з точки зору молочного сектору європейцями оцінюється дуже позитивно. Зокрема, наводили слова нового єврокомісара з питань харчування та сільського господарства Крістофа Гансена, що рішення щодо корисності молочних продуктів має приймати не Брюсель, а лікарі. У такий спосіб заперечується пропаганда заміни тваринних білків рослинними під виглядом порятунку планети. Це, без сумнівів, дає позитивний сигнал галузі.

– Які пріоритети ставить перед собою Європа в роботі молочного сектору?

Учасники чітко наголосили, що головними завданнями є посилення конкурентоспроможності, стійкості та сталого розвитку в аграрному секторі. Наразі європейські виробники стикаються з тим, що їхня продукція втрачає у конкурентоспроможності на світових ринках через більш жорсткі регуляторні вимоги та різні ціни, особливо в сегменті молочних жирів. Також партнери зазначали, що не на користь конкуренції – зелена політика, адже не всі країни дотримуються її обмежень. Унаслідок цього важливим питанням залишається добробут тварин.

– А як зелена політика може негативно впливати на продажі?

– Тут все просто. Розумієте, зелена політика Європи спрямована на посилення екологічних стандартів виробництва, що звичайно відбивається на кінцевій ціні продукції. Утім, не всі країни у світі дотримуються цих правил, що дозволяє їм утримувати більш привабливі для людей ціни. Звичайно, що споживачі часто обирають дешевші продукти, незважаючи на їхній більший екологічний слід.

– Які ще проблеми галузі обговорювали учасники конференції?

– Окрім того, що я вже окреслив вище, безумовно важливим викликом називають продовольчу безпеку. Активніша агресія Росії проти України відновила увагу до цього питання, яке останнім часом відійшло на задній план.

Ну і дефіцит кадрів. Наразі сільське господарство стикається з проблемою дефіциту молодих фахівців.

– Які плани зрештою ставлять перед собою європейські молочники?

– Насамперед, Європа ставить на експорт якості. Європейські виробники прагнуть експортувати якісні молочні продукти по всьому світу, позиціонуючи їх як продукт з високими стандартами виробництва та традиціями.

Крім того, європейські прагнуть впроваджувати інновації у виробництво. Зокрема, розвивати нові молочні продукти, зокрема комбіновані рослинні і тваринні білки.

Також учасники погодилися з тим, що необхідно проводити інформаційні кампанії для роз'яснення переваг молочних продуктів і спростування міфів про їхній негативний вплив на довкілля.

– Як європейські молочники оцінюють співпрацю з українською галуззю та чого чекати найближчим часом?

– Європа дуже добре ставиться до України та переживає за нас, усіляко готова підтримувати. Що стосується молочної галузі, то офіційна позиція Європейської молочної асоціації – рупора молочників Європи – український сектор має бути частиною спільного аграрного ринку.

Інше питання, що, наприклад, Польща нас бачить більше, як ринок збуту своєї продукції, а от Данія, Нідерланди та Італія – як трансфер технологій, кооперацію та спільні підприємства.

Але у будь-якому разі, для того, щоб нам реалізувати свій статус частини спільного європейського молочного ринку, необхідно пройти важкий шлях та відповідати вимогам та стандартам ЄС.