Зростання цін молочної продукції не компенсує витрат на їх виробництво, – Арсен Дідур

Автор: Юлiя Далецька

Різке зростання ціни молочної продукції у магазинах триває всю другу половину 2024 року. Але й подорожчання молочки не компенсує витрат на її виробництво. Переробні підприємства опинилися у важкій ситуації.

Стрімке здорожчення молочної продукції на полицях триває всю другу половину 2024 року. Переробні заводи змушені закуповувати молоко майже наполовину дорожче, ніж ще пів року тому. Про причини нинішньої кризи та шляхи її подолання "БізнесЦензору" розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур.

У чому, на Ваша думку, головні причини стрімкого зростання цін на молочну сировину і молока на полицях українських супермаркетів?

Головною причиною, яку ще й загострила війна, є дефіцит молока в країні. Скорочується поголівʼя корів: на кінець 2024 року воно складало 1,26 млн голів. За прогнозами аналітичної служби СМПУ, у 2025 воно складатиме 1,18 млн, а у 2026 році прогнозується подальше скорочення до 1,14 млн голів.

Виробництво молока теж зменшується: з 7,3 млн тонн у 2024 році до прогнозованих у 2025 році 7,1 млн тонн. Водночас зросла закупівля сирого молока переробними підприємствами (3,2 млн тонн у 2025 році), але це не змінює ситуацію з дефіцитом сировини, яка залишається гострою і обумовлює зростання закупівельної ціни. Крім того, на стан українського молочного ринку впливає ситуація на ринку світовому, а її не назвеш сприятливою. Все це призводить до зростання закупівельних цін на молоко.

Якими темпами зростає ціна молочної сировини в Україні?

Із червня ціни зросли на 6 грн/кг або на 40%. На кінець листопада ціна становила 20 грн/кг. За таких умов ціна молочної продукції на полиці не може не змінюватися. Можу сказати, що вже не перший місяць збільшення цін молочної продукції не компенсує витрат на їх виробництво. Переробні підприємства зараз знаходяться у досить складному становищі.

Які дієві оперативні заходи можуть зупинити насування глибокої кризи на ринку молока?

Насамперед, необхідно подолати наявний дефіцит молочної сировини в Україні. Для цього потрібно бюджетне стимулювання нарощування поголів’я корів та обсягів виробництва молока високотоварними молочними фермами. Інструментами для цього може бути зокрема забезпечення виплати бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення. СМПУ розробила механізм реалізації цієї пропозиції.

Тобто тепер слово за урядом та Верховною Радою?

Так. Наступного року потрібно оновити редакцію Закону України "Про державну підтримку сільського господарства", де передбачити формування нової моделі державної фінансової підтримки галузі тваринництва. Вона має передбачати надання державної підтримки виробникам харчових продуктів, щоб стимулювати будівництво або реконструкцію переробних потужностей та підвищення їх енергоефективності. Важливе також і державне сприяння збереженню обсягів експорту української молочної продукції на традиційних ринках її присутності. Необхідно також зменшити обсяг тіньового виробництва молочних продуктів та посилити протидію їх фальсифікації.

Майже три місяці минуло після зустрічі власників молокопереробних заводів з новим міністром аграрної політики Віталієм Ковалем, на які було домовлено почати спільну роботу над антикризової програмою для цієї галузі. На якому етапі зараз ця робота?

Ми визначили пріоритети спільної роботи з подолання кризи в молочній галузі. Тепер важливо перейти до практичних кроків. Вони мають бути спрямовані не тільки на забезпечення дієвої державної підтримки для тваринництва, а й у зміні фокусу цієї підтримки. В умовах кризи вона має бути сфокусована на легальному індустріальному виробництві молока, яке за якістю відповідає європейським стандартам. Нинішня структура державної підтримки тваринництва значною мірою стимулює тіньовий сектор.

Раніше РНБО у своєму рішенні щодо національної продовольчої безпеки України рекомендувало уряду вжити антикризові заходи на ринку молока. Це рішення виконується чи проігноровано?

Рішення РНБО в умовах війни неможливо ігнорувати. З продовольчою безпекою не жартують. Думаю, на ефективність виконання рішення РНБО вплинула зміна керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства. Новий міністр та його команда певний час витратили на те, щоб увійти в курс справ. Зараз настає час дій.

Як загалом Ви оцінюєте налаштованість уряду на розв'язання проблем молочної галузі?

В уряді розуміють важливість збереження молочної галузі України. Про це говорить і виступ Віталія Коваля, міністра агрополітики, на Всеукраїнській конференції "Молочний бізнес 2024", в якій він взяв участь. Він підкреслив важливість розвитку тваринництва для подолання кризи у галузі та модернізації молокопереробних підприємств. Його візити на кілька молочних підприємств також свідчать про розуміння та налаштованість діяти. До речі, співпрацю з європейськими молочними асоціаціями ми також здійснюємо у тісній співпраці з Мінагрополітики. Євроінтеграційний комітет СМПУ та Мінагрополітики координують свою діяльність для більш чіткого просування підготовки галузі до роботи на європейському ринку, у відповідності до вимог ЄС.

Тим часом кризою українського виробництва у молочній галузі активно користуються іноземні конкуренти. На полицях все більше польських сирів та іншої молочної продукції. Як ви оцінюєте цю тенденцію?

Звісно вітчизняним виробникам молочної продукції це не може подобатися. Хоча маю сказати, що іноземні конкуренти користуються не тільки кризою в нашому молочному секторі, а й конʼюнктурою цін на світовому ринку, своїм власним становищем на цьому ринку. Тенденція до зростання молочного імпорту (зокрема сиру, який зараз подешевшав в ЄС), загострюється. І нашим сироварам важко конкурувати з імпортною молочною продукцією за тієї надзвичайно високої ціни на сировину, яку ми зараз маємо в Україні. Засилля імпорту змусить наших виробників скоротити виробництво, що означає скорочення закупівлі молока. Можливо, це трохи вплине на закупівельну ціну молока, сподіваємося, що вона знизиться.

Чи не загрожує Україні витіснення власних виробників з полиць супермаркетів?

Так, загрожує, і вже починає витісняти. Ситуація складна, але сподіваємося, що ринкові механізми (нарощування пропозиції молока, що супроводжуватиметься зниженням закупівельної ціни) разом із державними заходами підтримки сектору, а також досвід та відданість справі українських переробників дозволять утримати вітчизняну молочну галузь, модернізувати її до європейського рівня і стати гідним конкурентом як на своєму українському, так і на європейському ринку. Загалом, регулювання державою розвитку молочної галузі України має сформувати сприятливі економічні умови для виробників молока і переробників, що, перш за все, означає забезпечити належний доступ до кредитних ресурсів та мінімізувати ті негативні практики господарювання, які негативно впливають на економічну стійкість молокопереробних підприємств.