Парламент посилить захист вкладників банків та інвесторів. Що кажуть учасники ринку?

Автор: Василь Мельник

Законодавці планують суттєво посилити захист вкладників банків. У парламенті зареєстровано законопроєкт №13007 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та інститутів спільного інвестування".

Він має заповнити низку прогалин у законодавстві, зміцнити довіру до фінансової системи, а також виконати одне із зобов’язань України у межах співпраці з МВФ.

Автори законопроєкту стверджують, що його ухвалення дозволить знизити ризики відтоку коштів з банківської системи, пожвавить участь банків у врегулюванні неплатоспроможних банків та посилить стійкість банківської системи. БізнесЦензор звернувся до регулятора та учасників ринку з проханням проаналізувати цей документ.

Співпраця з МВФ

Основна мета пропонованих змін, згідно із пояснювальною запискою до законопроєкту, – розширити можливість застосування способів врегулювання неплатоспроможних банків, які не передбачають повної ліквідації банків. Це продаж всього банку інвестору, створення перехідного "bridge" банку, повна або часткова передача активів та зобов’язань іншому (приймаючому) банку.

Останній спосіб нещодавно був успішно застосований до "Комінвестбанку", чиї клієнти перейшли до банку "Асвіо" зі збереженням усіх умов договорів – виду вкладу, валют, відсоткової ставки, строку повернення тощо. У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) вважають, що саме врегулювання, а не повна ліквідація, має стати постійною практикою при виведенні банків з ринку, адже такий механізм є найменш травматичним як для клієнтів банку, так і для учасників ринку загалом. Проте, відповідно до чинного законодавства, залучення інвестора чи приймаючого банку – досить складне завдання.

"Законопроєкт усуває законодавчі перепони, які спричиняють цей дисбаланс, – повідомили у Фонді гарантування. – Це одне з зобов’язань України у межах співпраці з МВФ. Водночас проєкт нічого не змінює у розподілі повноважень та покращує взаємодію НБУ та ФГВФО під час підготовки до виведення та врегулювання неплатоспроможності банків".

Як пояснили у пресслужбі НБУ, цей законопроєкт не спрямований на зміну функцій Національного банку та стосується удосконалення положень закону у частині реалізації наявних повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, документ передбачає такі новації:

• інвестори, які претендують на активи та пасиви банку, що виводиться, отримають більше часу на ознайомлення з інформацією про банк, а Фонд – для оцінки його майна;
• створюється можливість об’єднання кількох способів врегулювання в одному банку, що має стимулювати інтерес до конкурсів з боку середніх та невеликих банків;
• спрощується отримання попередньої кваліфікації для потенційних інвесторів та приймаючих банків та посилюється їх захист.

Спрощується отримання коштів для кредиторів

Усі запропоновані зміни сприятимуть підвищенню стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, зазначають у НБУ.

"Законопроєкт також спрямований на підвищення рівня захисту вкладників та інших кредиторів банків в процесі їх виведення з ринку та ліквідації, а також на впровадження сучасних міжнародних практик, спрямованих на забезпечення стійкості фінансової системи України", – пояснюють у Нацбанку.

Зокрема, законопроєкт №13007 пропонує простіший механізм збереження коштів кредиторів – кошти, що не були отримані за час ліквідації банку, можна буде отримати ще упродовж трьох років безпосередньо у Фонді гарантування вкладів.

Крім того, зміни до законодавства мають підвищити прозорість використання коштів та інших активів, що так і залишаться незатребуваними. Такі активи залишатимуться у системі гарантування вкладів і спрямовуватимуться на гарантовані виплати вкладникам неплатоспроможних банків.

Також вони дозволять продовжити строк ліквідаційної процедури банку у період дії воєнного стану, якщо банк передав майно Силам Оборони.

Спрощення процедур для вкладників

Як відомо, під час війни гарантуються 100% вкладу фізосіб, включно з нарахованими відсотками. Через три місяці після завершення воєнного стану гарантована сума складатиме 600 000 грн. За нинішнім законом, усе, що понад цю суму, повертатиметься вкладникам як кредиторські вимоги у порядку черговості, для чого вони не пізніше 30 днів після публікації відповідного оголошення мають заявити про свої вимоги.

Законопроєкт №13007 спрощує для них отримання коштів – вимоги за вкладами всіх фізосіб, крім пов’язаних з банком, будуть визнані автоматично.

"Закон посилює захист вкладників і кредиторів банків, – наголошує Руслан Гриценко, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України. – Захист вкладників і кредиторів і є першочерговим завданням Фонду. Для цього, ФГВФО повинен мати ефективні та дієві інструменти вирішення проблем неплатоспроможних банків, адже це ключовий елемент збереження довіри вкладників до роботи усієї банківської системи... Тому його ухвалення є важливим кроком для збереження довіри та фінансової стабільності країни".

Захист інвесторів

Історично, одним із найпопулярніших прийомів недобросовісних позичальників та акціонерів неплатоспроможних банків є блокування аукціонів Фонду гарантування вкладів шляхом оскарження торгів через суди. Це завдає значної шкоди інвесторам, які не мають жодних гарантій того, що їхня інвестиція не буде оскаржена через роки. Більш того, якщо кошти від продажу активу уже були передані кредиторам банку, не існує механізму їх повернення інвестору. Така ситуація робить активи неплатоспроможних банків досить ризикованою інвестицією.

Ухвалення законопроєкту №13007 дозволить інвесторам почуватися більш захищеними, а отже вони з більшою вірогідністю будуть готові платити за актив вищу ціну. Для цього автори документа пропонують обмежити термін оскарження результатів таких торгів одним місяцем після їх проведення.

"Встановлення чітких позовних термінів мінімізує затягування продажу активів неплатоспроможних банків та знецінення таких активів. Виграють від цього насамперед вкладники, чиї вимоги задовольняються за рахунок продажу таких активів, та інвестори, які купують активи на відкритих аукціонах", – пояснює партнер, керівник напряму супроводження реструктуризації та галузевої практики фінансових послуг KPMG в Україні Юрій Федорів.

Проєкт закону також містить норми, якими передбачено, що залишкові кошти та активи неплатоспроможного банку, по які не звернулись його акціонери, спрямовуватимуться у систему гарантування вкладів.

В НБУ зазначили, що законопроєкт пропонує "закріпити на законодавчому рівні чітко визначену процедуру розподілу залишкового майна (активів), що дозволить зменшити кількість спірних та неоднозначних моментів при розпорядженні майном, що може залишитись після задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується".

За словами економіста Еріка Наймана, законодавчі зміни захистять вкладників, і тим самим можуть зміцнити банківський сектор шляхом посилення відповідальності акціонерів. 

Водночас, законопроєкт має убезпечити український банківський сектор від впливу російського капіталу.

"Законопроєкт №13007 передусім посилює захист від російських власників банків, адже важливо не допустити їх у банківський сектор України. Якщо дивитися з іншого ракурсу, запропоновані зміни обмежують доступ до інформації щодо банку, який ліквідується, що не дає можливості спекулювати цією інформацією", – каже аналітик Андрій Шевчишин.

За даними на сайті Кабміну, проєкт закону вже підтримали Міністерство економіки України, Міністерство фінансів та Державна податкова служба. В уряді сподіваються, що ухвалення закону дозволить знизити ризики відтоку коштів з банківської системи, пожвавить участь банків у врегулюванні неплатоспроможних банків та посилить стійкість банківської системи.