Аграрії України та Польщі провели масштабну зустріч у Варшаві. Про що говорили

Автор: Юлiя Далецька

Українські та польські аграрні асоціації провели багатогодинні переговори під головуванням міністрів аграрної політики двох країн. Зустріч мала важливе значення на тлі наближення дати, коли Європа може переглянути умови торгівлі з Україною.

Минулого тижня, 20 березня, у польській столиці Варшаві відбулася масштабна зустріч аграрних асоціацій України та Польщі. Очолили захід міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський та міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. Переговори тривали понад чотири години.

5 червня 2025 року спливає термін дії автономних торговельних преференцій (АТМ) для України з боку ЄС, які передбачають тимчасове скасування мит, квот та торгових обмежень для українських товарів. Уперше їх запровадили у червні 2022 року, відтоді їх щороку продовжували. Цього року є ймовірність, що такі торговельні пільги скасують, адже низка країн Євросоюзу виступає за обмеження імпорту української аграрної продукції.

Тому українська влада спільно з бізнесом проводять активні переговори з європейськими партнерами, аби переконати продовжити дію АТМ ще на рік. Адже в умовах війни їх скасування може стати серйозним ударом для вітчизняної економіки.

Тож, зустріч з представниками Польщі, яка до липня головуватиме у Раді ЄС, мала важливе значення для українських аграріїв.

Під час заходу польський міністр сільського господарства Чеслав Секерський наголосив, що те, як вирішиться питання режиму торгівлі між Україною і ЄС у червні, матиме вплив на все сільське господарство. Він підкреслив, що наближається інтенсивний період роботи, але висловив солідарність з народом України.

Зі свого боку міністр аграрної політики України Віталій Коваль наголосив, що наша країна продовжує імплементацію європейських норм у свої аграрні політики. Зокрема, українська сторона повідомила про стан скринінгу законодавства та оновлення законів у частині багополуччя тварин.

Також Коваль представив концепцію розвитку сімейних ферм, які замінять особисті селянські господарства, особливо в молочному секторі. Крім того, він запропонував зміцнити діалог між аграрними асоціаціями двох країн.

Під час обговорень польські учасники надали свої рекомендації щодо ідентифікації тварин та ветеринарії.

Міністр Сікерський також наголосив на важливості підтримки малих фермерів, спираючись на польський досвід 1949 року, коли перевага надавалася невеликим господарствам для забезпечення чесної конкуренції.

При цьому партнери висловили занепокоєння щодо конкуренції польського агросектору з великими українськими агропідприємствами.

На це виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур відповів, що зараз, коли Україна рухається до членства в ЄС, особлива увага звертається на розвиток малих та середніх підприємств, зокрема в молочній галузі – на розвиток сімейних ферм.

За його словами, Україна захоплюється тим, як розвинулася Польща за останні 30 років, та нормально ставиться до того, що в деяких секторах вона конкурентніша. Але, наголосив Дідур, у торгівлі головне – це рівні умови, що і пропонують автономні торговельні заходи.

Важливо, що цю думку поділяють і польські молочники. Зокрема, директорка Польської молочної палати Агнешка Малішевська заявила про спільну з СМПУ позицію і необхідність шукати проєкти, які підсилюють обидві сторони.

Як прокоментувала "БізнесЦензору" координаторка комітету Спілки з євроінтеграції молочної галузі Єлизавета Святківська, зустріч у Варшаві стала важливим кроком у зміцненні торговельних відносин між країнами в контексті євроінтеграції. І участь у ній міністрів разом із представниками галузевих асоціацій підкреслила стратегічну важливість діалогу.

"Мої враження від зустрічі позитивні: попри складну ситуацію в Україні, ми побачили готовність польських партнерів до співпраці та солідарності. Основним результатом стало підтвердження спільного бачення щодо необхідності інтенсивної роботи напередодні закінчення дії АТМ", – наголосила вона.

Також сторони сфокусували увагу на боротьбі з дезінформацією в молочному секторі, що є спільним викликом для обох країн.