Геть від Вашингтона! Як Європа готується відмовитися від Visa та MasterCard

Автор: Владислав Недашківський

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард закликала до платіжної революції, яка порушить залежність Європи від американських і китайських платіжних систем, таких як Visa, MasterCard, PayPal та Alipay. Європа, за її словами, потребує "маршу до незалежності".

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард закликала до платіжної революції, яка порушить залежність Європи від американських і китайських платіжних систем, таких як Visa, MasterCard, PayPal та Alipay. Європа, за її словами, потребує "маршу до незалежності".

"Коли ви платите в інтернет-магазині, карткою чи телефоном, ви завжди покладаєтеся на неєвропейську інфраструктуру. Visa, MasterCard, PayPal, Alipay – звідки вони? Або зі США, або ж з Китаю. Уся інфраструктура, що забезпечує платежі, – не європейська", – наголосила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.

Вона визнала, що перелічені компанії працюють відповідно до європейських нормативів. Проте підкреслила: Брюсселю все ж таки слід переконатися, що існує європейська альтернатива для забезпечення фінансового суверенітету.

Очільниця ЄЦБ додала, що повністю об’єднаний ринок капіталу, може прокласти шлях до глибшої фіскальної інтеграції з потенційною доданою вартістю до 3 трлн євро на рік.

Така гучна заява Крістін Лагард прозвучала на тлі Світової торговельної війни, яку розв’язав президент США Дональд Трамп, запровадивши в квітні взаємні мита проти 185 країн, створювати альтернативну платіжну систему в ЄС почали задовго до второго пришестя Трампа до Білого дому.

Що треба знати про MasterCard і Visa

Компанія MasterCard була заснована в Сполучених Штатах групою каліфорнійських банків 1966 року. Сьогодні – це транснаціональна фінансова корпорація, що об’єднує 22 тис. фінустанов у 195 країнах, тобто по всьому світу. Приблизно 26% світового ринку платіжних карток припадає на MasterCard.

Більшість карток, емітованих в Україні, припадають саме на MasterCard. Так, за даними Нацбанку, частка компанії на українському ринку активних платіжних карток наприкінці 2024 року складала 53,8%.

Причому MasterCard не видає банківські картки самостійно, як і не надає кредити. Компанія виступає платіжною мережею, що забезпечує обробку транзакцій між банками-емітентами, тобто тими, хто видає клієнтам картки, та банками-еквайрами – що обслуговують продавців. 2020 року MasterCard прозвітувала про загальний обсяг транзакцій на $6,3 трлн.

Основний дохід MasterCard отримує від комісій за обробку транзакцій і від плати за послуги, які вона стягує з банків-емітентів і еквайрів.

Головний конкурент MasterCard – транснаціональна фінансова корпорація Visa, яка є найбільшим у світі оператором платіжних систем, утримуючи близько 50% карткового ринку. Компанію заснував Bank of America в 1958 році.

Як і MasterCard Visa не видає картки напряму, натомість обслуговує платежі між емітентами й еквайрами, тобто так само заробляє на комісіях, забезпечуючи платіжну інфраструктуру.

2023-го Visa повідомила про обробку 263,3 млрд транзакцій на $14,8 трлн. Того ж року дохід компанії склав $32,7 млрд.

Отже, ці дві американські корпорації хоч і конкурують між собою, проте разом контролюють три чверті світового ринку платіжних карток, щорічно обробляючи транзакції на трильйони доларів.

Що може протиставити Європа?

Якщо говорити про глобальний рівень, який посідають американські платіжні корпорації, то власних аналогів Європа поки що не має. Утім, їх вистачає на локальному або регіональному рівнях.

Так, насамперед потрібно згадати про SEPA (Single Euro Payments Area, Єдина зона платежів у євро) – ініціативу Європейського Союзу, спрямовану на гармонізацію та спрощення безготівкових платежів у євро між країнами-учасницями.

Це не зовсім платіжна система в класичному розумінні, а радше стандарт, що дозволяє банкам, підприємствам і споживачам проводити операції на однакових умовах як на внутрішніх, так і на транскордонних ринках. Гроші в межах ініціативи SEPA переказуються між рахунками у форматі IBAN (International Bank Account Number, Міжнародний номер банківського рахунку).

Станом на 2025 рік IBAN використовується щонайменше у 80 країнах світу (зокрема в Україні з 2019 року) не тільки Європи, а й Азії, Близького Сходу, Африки та навіть Латинської Америки.

SEPA наразі активно інтегрується з технологіями блокчейну та цифрового євро, до запуску якого готується Європейський центральний банк. Тож аналітики пророкують ініціативі велике майбутнє.

До речі, в грудні 2023 року голова Національного банку Андрій Пишний повідомив, що НБУ розпочне процес приєднання України до SEPA. Уже через рік, у грудні 2024-го, Пишний казав про "цілковиту підтримку з боку Європейської комісії щодо успішного проходження усіх етапів" у цьому питанні, але жодних конкретних строків, коли відбудеться інтеграція, очільник Нацбанку так і не озвучив. Що й не дивно, адже насамперед Україні потрібно адаптувати своє законодавство, яке регулює банківську сферу, до європейських норм.

Якщо ж говорити конкретно про карткові системи, то європейські країни мають власні платіжні системи, які часто конкурують з Visa та MasterCard, хоча можуть і кобрендуватися з ними:

• Girocard (Німеччина);
• Cartes Bancaires (Франція);
• Dankort (Данія);
• Bancontact (Бельгія);
• Multibanco (Португалія) тощо.

В Україні є власна карткова платіжна система "Простір", яку створив і розвиває Національний банк. Сьогодні 49 українських банків є її учасниками. З використанням карток "Простір" можна здійснювати будь-які платіжні операції на території України – розрахунки в торговельних мережах та інтернеті, отримання готівки в банкоматах та через термінали на касах магазинів, перекази коштів з картки на картку й інші операції.

Платіжна система Wero

У 2020 році виникла Європейська платіжна ініціатива (European Payments Initiative, EPI), яку підтримали 16 європейських банків і фінансових компаній. Серед них BNP Paribas, Deutsche Bank, Crédit Agricole, ING, Société Générale тощо. Головна мета EPI – створення платіжної системи Wero, яка б могла принаймні в Європі потіснити американські MasterCard і Visa.

Назва Wero – це поєднання слів "we" ("ми" з англійської), у значенні колективного європейського характеру, та "euro". Окрім того, назва платіжної системи близька до "vero", що означає "істинний" з латини.

Офіційний запуск Wero розпочався в другій половині 2024 року. Першими країнами, де система стала доступною, були Бельгія, Франція та Німеччина.

Так, нова система дозволяє клієнтам здійснювати платежі в будь-яких країнах єврозони за єдиним тарифом. Наприклад, клієнт із Німеччини, який використовує картку Wero, може обслуговуватися в банках Франції на тих самих умовах, що й місцеві клієнти. Отже, європейські банки не будуть змушені платити високі комісії за кожну транзакцію, як це відбувається з Visa і MasterCard.

Американські компанії мають практично монопольне становище на світовому ринку платіжних карток, тому можуть встановлювати ледь не будь-які комісії за опрацювання платежів. У Європі їх часто називають грабіжницькими.

До речі, у вересні 2024 року Європейська комісія розіслала спеціальні опитувальники рітейлерам та постачальникам платіжних послуг. Регулятора зацікавило, як кількість і розмір комісій у країнах Європейської економічної зони впливали на бізнес з 2016 до 2023 року. Якщо будуть виявлені порушення антимонопольного законодавства, компаніям загрожує штраф у розмірі до 10% їхнього глобального річного доходу.

Отже, у разі успіху Wero на Visa та MasterCard можуть очікувати значні втрати як прибутку, так і капіталізації. Проте проєкту доведеться пройти довгий шлях, щоби принаймні наблизитися до оборотів Visa та MasterCard і мати змогу по-справжньому конкурувати з американцями.

І не факт, що вийде. Wero може повторити долю ранішнього панєвропейського карткового проєкту Monnet. Заговорили про нього ще 2008 року, коли запрацювала SEPA. Але вже 2012-го ініціативу згорнули через розбіжності щодо бізнес-моделі. Не виключено, що поховати проєкт допомогли лобісти Visa та MasterCard.

У нинішніх реаліях Wero має перспективніший вигляд, ніж Monnet. Адже тепер ідеться не тільки про економічний, а й про геополітичний контекст.

Гендиректорка EPI Мартіна Ваймерт минулоріч стверджувала, що Wero вже має 500 млн євро від спонсорів і готову клієнтську базу від учасників банківського сектору. Можна припустити, що Брюссель з огляду на поведінку Дональда Трампа активніше вкладатиметься в ініціативу.

"Світ змінився. Ера глобалізації завершилась, і ми тепер живемо в нову добу", – наголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після запровадження Трампом нових мит.

Виклики, з якими доведеться зіштовхнутися

Одномоментно відмовитися від послуг Visa та MasterCard Європа не зможе навіть за великого бажання. Адже це означатиме крах фінансової системи. За приблизними розрахунками у Європі 1,4 млрд активних платіжних карток – це як усе населення Китаю. І хоча частка з них припадає на локальні європейські системи, відмова від американських компаній перетворить і їх на марний шматок пластику.

Питання європейської платіжної системи впирається в колосальні видатки. Потрібні значні початкові інвестиції для створення інфраструктури, яка змогла б конкурувати з глобальними гравцями. 500 млн євро, про які казала Мартіна Ваймерт, – це крапля в морі. Ринкова капіталізація Visa – $610 млрд, MasterCard – $406 млрд. Wero ж наразі, за словами Ваймерт, – "це свого роду стартап".

Окрім того, нижчі ставки інтерчейндж, як передбачає ініціатива, ускладнюють досягнення рентабельності. Тобто навіть у разі побудови відповідної інфраструктури та залучення користувачів, система може виявитися збитковою. Через розбіжності щодо бізнес-моделі європейці понад 10 років тому згорнули проєкт Monnet.

Однією з найбільших перешкод для впровадження європейської платіжної системи є усталена поведінка як торговців, так і споживачів. MasterCard прославилася своїм агресивним маркетингом. "Є речі, які не можна купити. Для всього іншого є MasterCard" – найуспішніше гасло компанії, про яке згадують досі, коли йдеться про платежі.

Також не варто забувати про технічну складність, особливо щодо безпеки платежів, захисту від шахрайства та транскордонної сумісності. Картки Visa та MasterCard працюють по всьому світу за винятком підсанкційних автократій, чи зможуть тим самим похвалитися європейці зі своєю системою? Якщо й так, то скільки на це піде часу?

І ще один із серйозних викликів – питання регуляції. Європейська бюрократія неповоротка й неадаптивна. Увесь процес може загрузнути в приписах і директивах. Хоча як тільки механізм відпрацюють, він запрацює з точністю швейцарського годинника.

Отже, слова Крістін Лагард про створення європейської платіжної інфраструктури актуальні як ніколи. Проте наразі вони не більше, ніж заяви про необхідність збільшувати витрати на оборону – так і лишаються гучними заголовками в пресі.