Як Зеленський пішов у наступ на антикорупційні органи і блискавично їх зніс

Автор: Ольга Прокопишина

22 липня Верховна Рада в турбо-режимі, без жодних пояснень та обговорень, ухвалила закон, яким фактично ліквідувала в Україні Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру як незалежні органи. В той же день Володимир Зеленський підписав цей документ, його було опубліковано у виданні парламенту "Голос України". Сьогодні закон вже вступив у силу.

Одного дня виявилось достатньо для ліквідації всієї антикорупційної інфраструктури, що створювалась роками за допомогою західних парнерів на запит українського суспільства.

БізнесЦензор відтворив хронологію цього наступу, вчорашнього голосування, яке опоненти влади вже прирівняли до голосування за так звані "диктаторські закони" 16 січня 2014 року. Вони теж ухвалювались з порушенням регламенту під аплодисменти парламентської зали.

Техніка процесу

Вранці 22 липня, буквально за кілька годин до початку пленарного засідання, депутати Комітету з правоохоронної діяльності зібрались за зачиненими дверима, щоб ухвалити до другого читання редакцію проєкту закону №12414 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану".

Назва документу жодним чином не стосується антикорупційних органів, бо і зміст документу спершу їх взагалі не стосувався, він містив кілька правок до Кримінально-процесуального кодексу щодо передачі розслідувань щодо зниклих осіб під час воєнного стану до іншого територіального органу, за місцем звернення/проживання родичів зниклих безвісті. І у такому вигляді був проголосований у першому читанні у квітні цього року.

Однак вчора ж вранці група депутатів правоохоронного комітету, переважно із фракцій "Слуга народу" та "Платформа за життя і мир" (колишня ОПЗЖ Медведчука), зокрема Бужанский, Бородін, Савченко, Мамка, Медяник, Павлюк, Колєв, Неклюдов, Арешонков, Дануца, Захарченко, Мінько, Мамоян) внесли правку №12 ,якою повністю змінили зміст проголосованого у першому читанні документу. Ці правки ліквідовуютезь антикорупційні органи як незалежні від політичних впливів. Вчора зміни були оперативно проголосовані 263-ма народними депутатами.

Директор НАБУ Семен Кривонос та очільник САП Олександр Клименко провели бріфинг, на якому закликали президента Зеленського ветувати закон.

"Голосами 263 нардепів була знищена антикорупційна інфраструктура, що створювалась як запит Євромайдану, як запит суспільства на боротьбу з високопосадовою корупцією, сьогодні було знищено в тому числі особами в парламенті, яким пред’явлені підозри НАБУ та САП. Ці особи діяли в умовах конфлікту інтересів, голосуючи за цей закон. Фактично зараз створюється загроза євроатлантичним прагненням нашої країни... НАБУ і САП створювались для боротьби з високопосадовою корупцією, українське суспільство не заслуговує, щоб формувались недоторкані, що уникають відповідальності", – говорив Семен Кривонос.

"Цей законопроєкт надає широкі повноваження генеральному прокурору (кандидатуру якого обирає особисто президент без будь-якого конкурсу, – ред.) витребувати наші справи, визначати підслідність і фактично ознайомлюватись з матеріалами. І доручати розслідування справ, які були виключно підслідністю НАБУ і САП, іншим правоохоронним органам", – пояснював суть нового закону директор НАБУ.

"У нас було два елементи незалежності: відсутність будь-якого політичного впливу, тобто був позбавлений генеральний прокурор втручатись у розслідування НАБУ та САП, а також виключна підслідність, тобто інші органи не мали права розслідувати злочини, що були підслідні НАБУ, заборонялось визначення підслідності іншими органами. І ці два елементи незалежності фактично знищуються", – додав керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.

Детальний аналіз документу, що був внесений до Верховної Ради в останній момент перед голосуванням, зробив та опублікував "Центр протидії корупції". Зокрема, ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом закон передбачає:

• Розширення повноважень Генерального прокурора

Зміни до статей 36, 216 та 284 КПК передбачають наділення Генерального прокурора виключними повноваженнями:

• мати повний доступ до матеріалів будь-якого кримінального провадження
• самостійно визначати підслідність у справах НАБУ та забирати від НАБУ будь-яке провадження до іншого органу досудового розслідування
• виносити підозру для топпосадовців (нова редакція п.2 ч.1 ст. 481 КПК);
• приймати рішення про закриття справ щодо найвищих посадових осіб держави (нова ч.5 ст. 284 КПК),.

Тобто генпрокурор, кандидатуру якого обирає президент України без будь-якого конкурсу, отримує монопольний контроль над усіма антикорупційними провадженнями.

• Позбавлення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можливості працювати автономно

Ключові зміни, передбачені до статті 8-1 Закону України "Про прокуратуру", передбачають:

• підпорядкування прокурорів САП Генеральному прокурору у процесуальних рішеннях;
• поширення дії вказівок Генерального прокурора на всі рівні прокурорів САП.

Відтак, керівник САП перестає бути незалежною фігурою у системі кримінального переслідування, а сама САП втрачає процесуальну самостійність, яка була закладена як гарантія незалежного розслідування топкорупції.

• Руйнування ексклюзивної підслідності НАБУ

Нові редакції частини п’ятої статті 36 та частини п’ятої статті 216 КПК передбачають можливість доручати розслідування іншим органам у випадку "неефективного розслідування" НАБУ.

Фактично, йдеться про можливість передачі справ політично залежним органам,наприклад, Нацполіції або ДБР, для їх умисного "зливу". Схожим чином, хоча і за значно складнішим шляхом, на початку повномасштабного вторгнення була закрита корупційна справа щодо заступника голови Офісу президента Олега Татарова.

• Монополія Генерального прокурора на рішення щодо закриття справ проти топфігурантів

У новій редакції частини п’ятої статті 284 КПК пропонується встановити, що фігуранти проваджень, які є топпосадовцями, можуть заявляти клопотання про закриття щодо них проваджень безпосередньо Генеральному прокурору.

Генеральний прокурор має право ухвалити рішення про закриття кримінального провадження, якщо йдеться про:

• президента, прем’єр-міністра, членів уряду;
• народних депутатів, членів ВРП, ВККС, суддів, прокурорів;
• керівників ДБР, БЕБ, НАЗК, НБУ тощо;
• інших посадовмх осіб вищого рівня.

Чому карколомні зміни для НАБУ та САП відбулись саме зараз?

Першою на думку спадає поточна кримінальна справа віцепрем’єр-міністра міністра національної єдності Олексія Чернишова, людини з близького кола Володимира Зеленського, який наприкінці червня отримав підозру від НАБУ через корупційну оборудку в будівельній сфері, що могла коштувати державі понад 1 млрд грн збитків.

За кілька тижнів до цього НАБУ та САП вручили також підозру родичу Тімура Міндіча – одного з найближчих партнерів Володимира Зеленського і співввласника ТОВ "Квартал 95", якого звинуватили в організації масштабних оборудок на закупівлях трансформаторів для "Харківобленерго".

За даними слідства, родич Міндіча у 2021 році взяв під особистий контроль проведення закупівель енергетичного обладнання для "Харківобленерго", а також впливав на закупівлі аналогічного обладнання для інших держпідприємств.

Видання "Українська правда" з посиланням на власні джерела в НАБУ зазначає, що саме висока ймовірність отримання цими днями підозри вже безпосередньо Тімуром Міндічем спонукала владу "превентивно спрацювати" по антикорупційним органам саме зараз.

Напередодні скандального голосування, 21 липня, СБУ проводила масштабні обшуки у співробітників НАБУ без ухвали суду. На момент обшуків директор НАБУ Семен Кривонос перебував у відрядженні у Великій Британії, перервав візит, та повернувся в Україну.

СБУ тоді заявило про "агентурне проникнення ФСБ до Національного антикорупційного бюро України".

Деяким співробітникам НАБУ дійсно інкримінують можливі зв’язки з РФ. Проте у інших випадках формальними підставами для обшуків стали дорожньо-транспортні пригоди, що трапились за участі співробітників НАБУ в 2021 та 2023 роках.

Увечері 22-го липня у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі пройшли акції протесту проти нового закону щодо НАБУ та САП.

У той же день Володимир Зеленський у вечірньому зверненні уник коментарів щодо цієї ситуації, але згадав антикорупційні органи, зазначивши, що НАБУ та САП будуть працювати, "але без російських впливів".

Нардепи від фракції "Голос" Ярослав Железняк та Ярослав Юрчишин заявили, що готують подання до Конституційного суду для скасування закону про позбавлення незалежності антикорупційних органів, що був прийнятий парламентом з порушенням регламенту.