Чотириденний робочий тиждень: Коли українці працюватимуть менше, а зароблятимуть більше?

Автор: Владислав Недашківський

Тривалість робочого дня та, відповідно, тижня напряму залежить від політичних процесів і науково-технічного прогресу. Нинішня усталена 8-годинна п’ятиденка отримала масове впровадження на початку XX століття та тягнеться своїм корінням до робітничих рухів у Великій Британії і США. Сьогодні, з вибуховим розвитком штучного інтелекту та масової роботизації, у багатьох розвинених країнах тривалість робочого тижня скорочується, а зарплати навпаки зростають.

Одним із нещодавніх прикладів еволюції трудових стосунків є Польща. З липня 2025 року в цій країні розпочалася пілотна програма 4-денного робочого тижня загальною тривалістю 35 годин без зменшення зарплати. Мета програми – дослідити вплив скорочення робочого часу на продуктивність та загальний добробут працівників.

Концепція чотириденного робочого тижня останніми роками широко обговорюється у світі та вже показує перші результати. БізнесЦензор вирішив дізнатися, чи варто очікувати на такі зміни в Україні.

Покращити демографічну ситуацію

Пілотний проєкт чотириденного робочого тижня в Польщі запроваджуватиметься поступово протягом наступних двох років. У 2027-му він має стати звичною практикою для всіх працівників.

Наразі пропонується кілька варіантів скорочення робочого часу. Один з них – традиційний 5-денний робочий тиждень, але замість звичних 8 годин потрібно працювати лише шість. Інший варіант передбачає роботу 4 дні або ж 35 годин на тиждень. Третій варіант – зберегти стандартний графік, але збільшити кількість оплачуваних вихідних у році. Вибір конкретної моделі покладається на працедавця.

Експерти вважають, що ініціатива не тільки покращить якість життя працівників, а й вплине на демографію. Світ сьогодні стикається з тотальним браком кадрів через старіння націй, і Європа веде перед у цьому процесі.

Так, нині кожен п’ятий європеєць – у віці 65 років і старше. До 2050 року таких людей буде близько 30%. Причому найвищий загальний показник народжуваності в ЄС зафіксований у Франції – 1,79 живонароджень на жінку. У Польщі ж один із найнижчих показників – 1,29. Цього недостатньо для природного зростання населення.

Іншими словами, все менша частка людей працездатного віку повинна підтримувати все більшу частку людей поважного віку. І якщо не стимулювати народжуваність, ситуація стрімко погіршуватиметься. Старіння населення називають бомбою уповільненої дії для світової економіки, її вибух призведе до серйозних потрясінь.

Вважається, що скорочення робочого тижня допоможе більше часу приділяти сім’ї та вихованню дітей. Адже брак часу – одна із серйозних причин, чому молодь відмовляється народжувати дітей.

Аналогічні кроки вже зробили й інші країни не тільки в Європі, а й Азії, наприклад в Японії і Саудівській Аравії.

Скорочення робочого часу робить працівників щасливими та здоровими

Чотириденний робочий тиждень позитивно впливає на фізичне та психічне здоров’я працівників, а також підвищує їхню задоволеність роботою, свідчать результати нового масштабного дослідження, опублікованого в журналі Nature Human Behaviour.

Експеримент тривав шість місяців. У ньому взяли участь 2 896 працівників із 141 компанії в Австралії, Великій Британії, Ірландії, Канаді, Новій Зеландії та США. Результати порівнювали з контрольною групою із 285 працівників у 12 компаніях, яким не змінювали режим роботи.

Працівники, отримавши скорочення робочого тижня на 8 і більше годин без змін у зарплаті, повідомили про зменшення відчуття вигорання, покращення психічного здоров’я та зростання задоволення роботою.

Навіть менші скорочення – на 1-4 або 5-7 годин – дали помітні позитивні ефекти, наголошують учені. Учасники краще спали, менше втомлювалися та демонстрували вищу працездатність.

Утім, попри позитивні результати, автори дослідження звертають увагу, що вибір компаній був добровільним, тому більшість учасників – це малі підприємства з англомовних країн. Науковці закликають до проведення рандомізованих досліджень, зокрема за підтримки урядів, щоби перевірити ефективність коротших робочих тижнів у ширшому масштабі.

Дослідження ж насправді є. Уже з практичним досвідом.

Як скорочують робочий тиждень у світі

Ідея 4-денного робочого тижня не нова. Вона з’явилася ще наприкінці 40-х років минулого століття. А в експериментальному режимі її почали впроваджувати в Англії 60 років тому, коли лейборист Гарольд Вільсон очолював британський уряд.

Говорячи про сучасність, однією з перших країн, яка стала на шлях скорочення робочих годин, була Іспанія. У 2015-2019 роках корона виділила понад 50 млн євро для відповідного експерименту.

Результати виявилися більш ніж задовільними. Іспанський уряд зрештою погодився скоротити максимальну кількість робочих годин на тиждень зі 40 до 37,5 зі збереженням рівня зарплати. Хоча рішення зустріло опір серед багатьох роботодавців, його підтримали дві найбільші профспілкові організації країни.

"Ми розраховуємося з боргом перед робітниками Іспанії, з новими поколіннями, які розуміють, що особистий час – це не розкіш, а фундаментальне право", – наголосила міністерка праці та соціальної економіки королівства Йоланда Діас.

Ініціативу хочуть остаточно запровадити до кінця 2025 року. Вона стосуватиметься близько 12 млн працівників з нестабільними умовами праці. Так, усі додаткові години після відпрацьованих 37,5 на тиждень вважатимуться понаднормовими, які мають відповідно оплачуватися.

За порушення норм обліку часу персоналу роботодавців в Іспанії штрафуватимуть – 10 тис. євро за кожного працівника.

Велика Британія – країна, яка у 2022 році провела найбільший експеримент зі скорочення робочих годин без змін зарплати та інших бенефітів. Співробітникам 60 компаній тоді дозволили працювати 32 години на тиждень.

Станом на початок 2025 року вже 200 британських компаній перейшли на постійний чотириденний робочий тиждень для всіх своїх співробітників без втрати заробітної плати. У цих компаніях, серед яких представлені благодійні, маркетингові та технологічні, працюють понад 5 тис. людей.

"П’ятиденний робочий тиждень був винайдений 100 років тому й більше не відповідає своєму призначенню. Нам давно потрібне оновлення. Чотириденний робочий тиждень дає людям свободу жити щасливішим і повноціннішим життям", – каже керівник Фонду 4 Day Week Джо Райл.

За даними дослідження Spark Market Research, 78% британців віком від 18 до 34 років вважають, що через п’ять років чотириденний робочий тиждень стане стандартом. Крім того, 65% опитаних не бажають повертатися до роботи в офісі п’ять днів на тиждень.

Попри популярність ідеї серед населення та приватну ініціативу компаній, чотириденний робочий тиждень у Великій Британії поки що не знайшов достатньої підтримки політиків, щоби стати законодавчою нормою.

Також однією з перших країн, які долучилися до практичного впровадження скороченого робочого тижня, була Ісландія. Тут провели низку досліджень, у яких узяли участь майже 90% робітників.

Так, ісландська економіка продемонструвала потужний темп зростання. За підсумками 2023 року ВВП Ісландії зріс на 5%, що є надзвичайно високим показником для розвиненої економіки. Для порівняння, протягом 2006-2015 років середні темпи зростання економіки в Ісландії складали лише близько 2% на рік. Саме в 2015-му уряд країни розпочав експериментувати з тривалістю робочого дня.

До речі, результати дослідження Інституту соціальних наук Ісландії показують, що ця практика має кращий вплив на жінок, аніж на чоловіків. На робочих місцях із більшою часткою жінок відсоток тих, хто вказав на більшу задоволеність становив 70% проти 54% на робочих місцях, де здебільшого працюють чоловіки. Тобто така практика дійсно може спонукати жінок народжувати більше дітей, що є критичним для Європи передусім.

Офіційний перехід на 4-денний робочий тиждень Ісландія почала восени 2024 року.

Бельгія у 2022-му стала першою країною в ЄС, де робітники на державному рівні отримали право на чотириденний робочий тиждень. Щоправда, є нюанси.

Так, усі працівники в Бельгії, незалежно від того, працюють вони в державному чи приватному секторі, мають вибір: працювати 9,5 годин на день протягом чотирьох днів або 8 годин на день протягом п’яти днів. Тобто робочий тиждень для "скороченців" буде трохи коротшим, ніж традиційний – 38 годин замість 40.

У Данії стандартна тривалість робочого тижня – 37 годин. Це відповідає філософії хюґе, яка сповідує прагнення до затишку та комфорту. Такий підхід широко розповсюджений у данському суспільстві.

Офіційно чотириденний робочий тиждень тут так і не запровадили. Проте багато компаній і працівників самі обирають гнучкіший графік, що дозволяє проводити з родиною більше часу. До речі, законодавство королівства передбачає щонайменше п’ять тижнів оплачуваної відпустки на рік.

У Нідерландах стандартний робочий тиждень становить 40 годин, але багато працівників мають гнучкий графік і можуть працювати менше, зокрема, в умовах часткової зайнятості. До того ж, країна має  Середня тривалість робочого тижня в Нідерландах становить 32 годин, що є найнижчим показником у Європі.

Хоча японці відомі своїм трудоголізмом, наприкінці 2024 року в Японії почали розробляти програму, яка дозволить співробітникам працювати чотири дні на тиждень. Впроваджувати її почали з Токіо. Це пов’язано з тим, що в найбільшому за населенням місті світу починають запроваджувати радикальний підхід до вирішення проблеми низької народжуваності. Населення Японії скорочується вже 16 років поспіль. Показник народжуваності тут упав до 1,2 на жінку, хоча має бути не менше 2,1.

Запрацювала програма в квітні 2025 року. Так, держслужбовці Токійської адміністрації можуть працювати за чотириденним робочим графіком і мати три вихідні дні на тиждень.

"Ми переглянемо робочі формати, забезпечивши гнучкість, щоб ніхто не був змушений відмовлятися від кар’єри через життєві обставини, такі як народження дітей чи догляд за ними", – наголосила губернаторка Токіо Юріко Коїке.

Нова політика спрямована на те, щоб заохотити японські пари народжувати більше дітей у час, коли рівень народжуваності в країні досяг рекордно низького рівня.

Які перспективи в Україні

"Говорити про перехід України на чотириденний робочий тиждень під час війни було б дивно. Українці або у війську, або для війська. Ринок праці також перейшов на воєнні рейки, ухвалено спеціальний закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Святкові дні під час війни вважаються звичайними робочими, без подвоєної оплати чи компенсації додатковим відпочинком. А залучати до роботи у вихідні під час війни можливо без згоди профспілки. Максимальний тижневий обсяг робочих годин – до 60-ти замість звичайних 40-ка годин", – коментують у Державній службі зайнятості.

Хоча народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев каже, що в Україні можна було б запровадити чотириденний робочий тиждень навіть в умовах війни. Але виключно як добровільну ініціативу.

"Я б як експеримент таке підтримав, але точно на період війни це не можна робити обовʼязковим. Роботодавець має разом з трудовим колективом вирішувати це питання", – зазначив він.

Чотириденний тиждень, за словами Гетманцева, може передбачати як збереження 40-годинного навантаження, так і гнучкий графік, який узгоджують роботодавець і працівник.

"Я думаю, що ми могли б це сприйняти й у воєнний час, якщо буде на це воля бізнесу та людей", – додав нардеп.

"Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи щодо скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час", – пояснює заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.

До речі, за даними Держслужби зайнятості, пілотний проєкт зі скорочення робочого часу в 2019 році спробувала впроваджувати ІТ-компанія Brighta.

"Перші результати після переходу на чотириденний робочий тиждень були оптимістичні – працівники стали щасливішими, а рівень вигорання знизився. Проте, зрештою в деяких напрямах рівень продуктивності впав і компанія переглянула свій підхід до визначення тривалості робочого тижня", – стверджують у Службі.

Але є успішніші проєкти. Наприклад, дніпровська ІТ-компанія You are launched у травні цього року офіційно перейшла на 4-денний робочий тиждень. Формат уже тестували у 2022 році, до повномасштабної війни. З вторгненням росіян компанія повернулася до 5-денного тижня через стрес, блекаути, збільшення обсягу роботи та розширення команди.

Українська компанія YouScan вже третій рік поспіль переходить на чотириденний робочий тиждень на літній сезон. Вперше цю практику компанія запровадила у 2023 році через воєнні виклики, зокрема обстріли та вигорання команди.

Нині в компанії працює 78 людей, з яких 52 – в межах України. Команда вважає, що запровадження чотириденки стало одним із найкращих рішень компанії. Chief People Officer компанії Галина Марчук зазначає, що це допомагає підтримувати ментальне здоров’я та мотивацію працівників.

Загалом більшість представників бізнесу (58%) в Україні позитивно ставляться до ідеї запровадження 4-денного робочого тижня. Але за умови 10-годинного робочого дня, свідчать результати опитування Торгово-промислової палати України.

Відповіді на запитання про підтримку 4-денного робочого тижня (40 годин) за згодою роботодавця і працівників розподілилися так:

• 31% – підтримує – це позитивно вплине на продуктивність;
• 27% – скоріше підтримує, але без зменшення зарплати;
• 16% – нейтрально – бізнес сам має вирішити;
• 13% – скоріше проти – економіка потребує максимальної зайнятості;
• 13% – не підтримує – неоцінювано через воєнні й економічні реалії.

"Наразі країни, які запровадили чотириденний робочий тиждень, відзначають, що найкраще такий графік підходить для ІТ-сектору, креативних та аналітичних професій та для сфери з оплатою за результат. Найбільш незручним такий робочий тиждень є для сфери послуг, виробництва, аграрного сектору та робочих місць з погодинною оплатою праці. Поки що чотириденний робочий тиждень в Україні можливий у форматі локальних домовленостей", – констатують у Державній службі зайнятості.