Конфлікт навколо GNT Group: Бізнес-суперечка чи інструмент боротьби за термінал в Одесі?
Позиція
Поки українці слідкували за ухваленням законопроєкту про обмеження незалежності антикорупційних органів, а потім – фактичним його скасуванням, резонансні бізнес-конфлікти опинилися у тіні. Мабуть, найскандальніша справа з-поміж них – тривала суперечка між групою компаній GNT Group, що володіла портовими терміналами в Одесі, та іноземними фондами-кредиторами.
Однак, у GNT Group наголошують, що ситуація довкола активів групи заслуговує резонансу через роль судової системи, дії фондів з управління активами та заяви сторони захисту про можливе порушення прав підприємців.
У чому суть бізнес-конфлікту?
У центрі суперечки – українські підприємці Сергій Гроза та Володимир Науменко, які до 2023 року контролювали активи GNT Group, зокрема – термінал Olimpex Coupe International в Одесі. Це – один із ключових логістичних хабів експорту української агропродукції. За даними Financial Times, вони заборгували $95 мільйонів іноземним інвесторам, які вирішили стягнути в рахунок погашення боргу термінали в Одеському порту.
Більшість цих терміналів були збудовані з нуля із залученням коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і американської компанії CHS.
У 2019 році CHS вирішила вийти з проєкту і продати свої частки в українському бізнесі. Саме тоді з’явився новий інвестор – фонд Argentem Creek Partners. Гроза та Науменко домовилися про співпрацю з новим кредитором, а всі попередні зобовʼязання перед CHS і ЄБРР були повністю погашені.
Згодом до фінансування проєкту приєднався ще один інвестор – фонд Innovatus, який надав GNT додаткові $20 млн на поповнення обігового капіталу. Забезпеченням кредитів стали акції компаній, що володіли терміналом, а також зерно на суму, яка, за оцінкою PwC, значно перевищувала розмір боргу.
Позиція кредиторів
Фонди Argentem та Innovatus наполягають, що GNT Group не виконала своїх зобов'язань за кредитами, хоча початок повномасштабної війни унеможливив обслуговування боргу у встановлені строки для багатьох українських компаній.
Публічно представники Argentem заявляють про численні фінансові порушення та непрозорість операцій GNT, які могли мати ознаки шахрайства, включаючи сумнівну, на їх думку, документацію щодо обсягів зерна на терміналі, яке також було у заставі за кредитами.
Кредитори наполягають, що отримали законне право на звернення стягнення на заставне майно, відповідно до умов укладених угод. Вони також зазначають, що залучення українських судів і правоохоронних органів є стандартною процедурою для захисту своїх інтересів у межах чинного законодавства.
Однак у GNT Group стверджують, що кредитори вже стягнули на погашення боргу і одразу ж реалували значну кількість обʼєктів нерухомості та корпоративних прав, що вже принесло їм прибуток, який значно перевищує суми неповернених кредитів.
Позиція захисту
У GNT Group пояснюють, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну логістичний бізнес опинився на межі виживання. Одеський термінал компанії був повністю заблокований – експорт зупинився, доходи впали до нуля. На території стратегічного об’єкта перебували українські військові, оскільки термінал міг стати ціллю для ударів російського флоту. Попри це, компанія продовжувала виплачувати заробітну плату своїм 2,5 тисячам працівників.
Через тривалу блокаду портів і неможливість експорту, зерно, що зберігалося на терміналі, почало псуватися. Це становило реальну загрозу: крім порушення технологічних процесів, виділення метану могло спричинити вибух і знищення обладнання. GNT організувала евакуацію зерна та очистила приміщення. Це дозволило у другій половині 2022 року відновити роботу терміналу й поступово почати генерувати дохід.
У грудні того ж року співвласник компанії Володимир Науменко запропонував кредиторам компроміс: виплачувати по $2 млн щомісяця та паралельно шукати нового інвестора. В компанії наголошують, що йшлося про завершення партнерства – або шляхом рефінансування боргу, або ж шляхом продажу терміналу та відповідним розподілом отриманої суми.
На словах кредитори погодилися розглянути пропозицію, стверджують у GNT Group. Але вже за два дні після неї розпочалася агресивна кампанія проти GNT.
"Підконтрольні фондам структури захопили холдингову компанію GNT Group на Кіпрі, ініціювали ліквідацію ключового активу в Україні – Olimpex Coupe International. Згодом кредитори встановили контроль над банківськими рахунками GNT Group, подали позови до суду проти Грози та Науменка, вимагаючи погашення кредитів уже як з фізичних осіб – попри те, що ті більше не мали доступу до жодного активу", – стверджують в GNT.
Незабаром кредитори змогли стягнути низку активів групи, які одразу ж перепродавали новим власникам. Розпродаж активів, як зазначають представники GNT, виглядав як спланована схема. Наприклад, швейцарську компанію Omega Terminal S.A., що входила до складу групи і була оцінена у 30 мільйонів швейцарських франків, передали контрольованій фондам структурі Asotra Holding Ltd за 1 франк.
Термінал Olimpex в Одеському порту – центральний актив всієї групи – продали компанії Lavanda Spectrum за $5 млн. У GNT Group наполягають, що ця сума незрівнянно менша, ніж реальна ринкова вартість об’єкта.
Українські бізнесмени наголошують, що сума неповерненого кредиту становила $95 млн. Навіть з урахуванням відсотків за рішенням лондонського арбітражу, яке оскаржується, борг може становити $150 мільйонів. При цьому вартість активів компанії сягає $340-370 мільйонів, що значно перевищує зобовʼязання перед кредиторами. Тому власники GNT Group наполягають, що фактично йдеться про рейдерське захоплення бізнесу, який насправді коштує в рази більше, ніж заявлений кредиторами борг.
Судова перспектива
Захисники Володимира Науменка також звертають увагу, що дії кредиторів з використанням рішень судів також схожі на "рейдерські" і спрямовані на захоплення активів, вартість яких у кілька разів перевищує суму заборгованості. Вони зауважують, що попри очевидний господарський характер конфлікту, його штучно криміналізують шляхом залучення правоохоронних органів.
Адвокати GNT Group припускають, що на судову владу та правоохоронців може чинитися тиск, адже інвестиційні фонди з реєстрацією на Кайманових островах позиціонують себе у якості американських інвесторів, що могло ввести в оману представників української влади у часи непростих політичних стосунків із США. На думку юристів, це могло спонукати українську владу вплинути на судові процеси у цій справі.
Захист також вказує, що Печерський районний суд Києва обрав для Науменка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 570 мільйонів гривень. Йдеться про відкрите Нацполіцією кримінальне провадження, пов'язане із звинуваченнями з боку кредиторів у неправомірному використанні позичених коштів, тобто воно має всі ознаки суперечки, яку мав би розглядати господарський суд. Тим більше, самі бізнесмени погоджуються з необхідністю повернення кредитів і визнають, що війна завадила вчасно виконати зобов’язання.
Попри це, через безпрецендентну суму застави Науменко досі перебуває в ув'язненні, попри вік та поганий стан здоров’я, кажуть адвокати. Вони наполягають, що умови його тримання під вартою порушують норми прав людини, і відповідна справа вже перебуває на розгляді ЄСПЛ.
Водночас деякі з українських судів вже підтвердили, що конфлікт має ознаки господарських правовідносин, зауважують юристи. Проте справу про ймовірне шахрайство та підробку документів ще не розглянуто по суті.
Втім, попри вже стягнуті в рамках погашення боргу і реалізовані активи, кредитори й надалі висувають фінансові претензії до співвласників GNT Сергія Грози та Володимира Науменка, та щомісяця нараховують їм майже 20% річних за виданими раніше кредитами, зазначають адвокати підприємців.
Думка адвоката
Адвокат Володимира Науменка – Олександр Зубрицький – вважає справу свого підзахисного прикладом того, як українську судову систему можуть використовувати не заради правосуддя, а в інтересах сторонніх фінансових гравців.
"Кваліфікація дій Науменка – абсурдна, а його базові права як громадянина України – ігноруються", – наголошує захисник.
За словами адвоката, слідство висунуло версію, що Науменко начебто від самого початку не збирався повертати кредит, чим увів кредиторів в оману. Але ця логіка, каже Зубрицький, не витримує жодної критики. І наводить докази на користь цього:
- протягом першого року після отримання кредиту було сплачено близько $3 мільйонів лише у вигляді відсотків. Згідно із практикою Верховного Суду, часткове погашення боргу прямо виключає кваліфікацію дій як шахрайство;
- у заставу за кредитом було передано майно на суму $320 мільйонів. Отже, навіщо надавати заставу, яка у 16 разів перевищує суму кредиту, якщо метою його отримання може бути привласнення коштів шахрайським шляхом?
На переконання Зубрицького, якби справа була позбавлена зовнішнього впливу і дійшла б до чесного розгляду по суті, вона б "розсипалася" вже на першому етапі.
Ще одне звинувачення, яке Нацполіція висуває щодо засновників GNT – підробка документів. Слідчі стверджують, що йдеться про так звані "подвійні складські свідоцтва", що підтверджують зберігання зерна на термінал, які нібито були видані без фактичної наявності товару.
Однак захист стверджує, що ці звинувачення спростовуються аудитами. Адже наявність товару неодноразово перевірялася компанією Cotenca – стивідорною структурою, найнятою самими кредиторами. Ці перевірки проводилися щонайменше тричі протягом двох років і підтверджували наявність зерна.
І головне – Науменко не був службовою чи посадовою особою, його підпису немає на жодному з документів, які вважаються фальсифікованими, наголошують адвокати.
Справа в ЄСПЛ
Захист Володимира Науменка стверджує, що його стан здоров’я критичний. За словами адвоката Олександра Зубрицького, протягом трьох місяців перебування у СІЗО Науменку не надали жодної медичної допомоги, попри офіційні висновки судмедекспертів про важкі захворювання серця, несумісні з умовами ув’язнення.
Він додає, що ще у червні апеляційний суд зобов’язав слідство забезпечити обстеження підозрюваного кардіологами. Але станом на початок серпня жодного огляду не відбулося.
Адвокати також подали скаргу до Європейського суду з прав людини. Вже через три дні скаргу було прийнято до провадження. Так з’явилася справа "Науменко проти України", яку суд у Страсбурзі розглядатиме в пріоритетному порядку.
Ситуацію із триманням під вартою захист називає своєрідною формою психологічного тиску. Науменко не лише позбавлений медичної допомоги, а й права на побачення з родиною. Його дружина п’ять разів приїздила з Одеси до Києва, але слідчий не дозволив зустрічі, каже адвокат.
Захист також звертає увагу на ймовірну синхронність дій слідчих та Печерського суду. Наприклад, одна з останніх скарг сторони обвинувачення була призначена до розгляду менш ніж за годину після подання.
На черговому судовому засіданні, де був продовжений запобіжний захід для Володимира Науменка, його адвокати висловили припущення щодо ймовірного впливу регіонального менеджера фонду ACP Джона Паттона на справу. Вони кажуть, що можливо, саме цей менеджер через свої зв'язки може впливати на судові та правоохоронні органи.
Утім, попри початковий тиск, у справі все ж з’являються позитивні сигнали, вважають адвокати засновників GNT Group. Так, суд відмовився обирати запобіжний захід Сергію Грозі, визнавши, що конфлікт має ознаки виключно господарських правовідносин, які намагаються штучно криміналізувати.
