Криза кадрів, ейджизм та проблеми в комунікації: Тренди на ринку праці в умовах війни і прогноз на 2026 рік
Під час повномасштабної війни роботодавці зіткнулися із серйозною та системною проблемою дефіциту кадрів. Фахівців не вистачає в різних галузях – від будівельників до водіїв.
Причини цього тренду зрозумілі: через мобілізацію та міграцію за кордон роботодавці отримали ринок праці, де залишається дуже вузький вибір потрібних спеціалістів з відповідним досвідом. Закрити попит компаній хоча б частково могли б спеціалісти з числа переселенців, ветеранів, людей у віці 50+. Але з різних причин працевлаштування таких кандидатів часто просувається "зі скрипом".
Які ж тренди спостерігались на українському ринку праці у 2025 році, і на що варто розраховувати роботодавцям та шукачам роботи, розбилався БізнесЦензор.
В яких напрямках активно шукають спеціалістів
Протягом 2025 року українці мали найбільше шансів знайти роботу у війську, зазначає команда Work.ua. Зокрема, Сили оборони потребували військовослужбовців, водіїв, відеооператорів, медсестер, механіків тощо.
З-поміж цивільних професій найбільший попит мали продавці-консультанти (середня зарплата по країні – 22,5 тис. грн), менеджери з продажу (35 тис.), водії (34 тис.), комірники (25,7 тис.), касири (21,5 тис.).
Варто зауважити, що зарплати в регіонах та у столиці суттєво різняться: якщо в Києві середня заробітна плата – 32 300 грн, то у Рівному – 24 500 грн, а в Сумах – 20 000 грн.
"У 2025 році середня зарплата в Україні зросла на 20% і становила 27 500 грн. Найбільше зростання зафіксоване у сферах телекомунікацій та звʼязку – 28%, нерухомості – 26%, будівництва та архітектури – 23%, IT – 22%, а також у категорії робочих спеціальностей і виробництва – 21%", – зазначає команда Work.ua в коментарі БізнесЦензору.
Загалом в умовах війни компанії піднімають зарплати лише в особливих випадках, каже HR-експертка Тетяна Пашкіна. Наприклад, якщо роботодавцю важливий конкретний фахівець. Або через оптимізацію треба збільшити навантаження на людину і мотивувати її премією.
"За різними оцінками, в 2025 році зарплата в компаніях виросла від 11% до 22%. В принципі, це приємно, адже до війни зарплати зростали до 5-10% в рік. Але й інфляція зростає. Дорожчають продукти, мобільний зв’язок, транспорт, компослуги тощо. Тому роботодавці вимушені потрохи піднімати зарплати, якщо не хочуть втратити команди. Хоча якщо є можливість, піднімають не окладову частину, а мотиваційну з усякими бонусами", – говорить Пашкіна.
На думку експертки, в умовах війни підвищення зарплати має бути більш чесним з боку роботодавця – тобто має відповідати реаліям економіки: "Якщо хочеш мати сильну команду та бути конкурентним на ринку, тоді зроби адекватні умови роботи для людей, щоб вони цінували команду, а не шукали інше місце роботи".
Щодо активності ринку праці протягом 2025 року, за оцінками експертів, динаміка залишалась незмінною. Тобто, найменше пропозицій традиційно було у січні, впродовж весни та літа роботодавці активізувались, пік вакансій припадав на вересень і далі активність у наймі поволі знижувалась.
Якщо ж говорити про конкуренцію між фахівцями, восени найбільш гостра боротьба спостерігалась серед діджитал- та ІТ-спеціалістів. Так, у листопаді минулого року на вакансію дірект-менеджера припадало 359 відгуків на місяць, HTML-верстальника – 198, спеціалісту чату – 171, front-end програміста – 164, дизайнера сайтів – 118 тощо. Для порівняння: протягом року в середньому на вакансію у місяць надходило 13-14 відгуків.
"Найменша кількість відгуків припадає на вакансії вузькоспеціалізованих і дефіцитних професій: медичні працівники (до прикладу, інфекціоніст), зі сфери безпеки (вибухотехнік, вогнеметник), сфери виробництва (оператор обладнання)", – наводять приклади експерти Work.ua.
Які тенденції спостерігались на ринку праці у 2025 році
За оцінками експертів, до топ-3 трендів належать:
- зростання кількості вакансій для людей без досвіду через дефіцит кадрів (у 2025 році частка таких вакансій становила 47%, порівняно із 36% у 2023 році);
- збільшення кількості резюме ветеранів на ринку праці, що мотивує роботодавців створювати навчальні програми для адаптації колег з військовим досвідом;
- дозвіл на виїзд за кордон чоловіків віком 18-22 роки.
"Виїзд молоді найбільше відчули роботодавці у готельно-ресторанному бізнесі (65%) та роздрібній торгівлі (59%). Водночас повний масштаб впливу на всі галузі оцінити складно: дозвіл на виїзд не мав суттєвого негативного ефекту для ринку праці загалом, оскільки частка кандидатів віком 18-22 роки становить до 16%. І це переважно жінки – 62-65%, тоді як чоловіки складають 35-38%", – пояснюють в команді Work.ua.
Окрема системна проблема ринку праці – це дефіцит кадрів. За даними Мінекономіки, з 2021 року Україна втратила близько 40% працездатного населення. Це змушує роботодавців боротися за фахівців. Саме тому ейчари частіше самі пропонують вакансії кандидатам, а не чекають відгуків від них, кажуть експерти. Тобто, наразі ринок належить шукачам: на один відгук сьогодні припадає дві пропозиції роботодавця.
"Однак, це не скасовує того, що шукачі стикаються зі складнощами у пошуку роботи. Це стається через погану комунікацію між кандидатами та роботодавцями. Шукачі доволі часто говорять про відсутність зворотного зв’язку після співбесід. А роботодавців дратує багато неправдивої інформації в резюме, відсутність відповіді після першого контакту та неявка на співбесіди без попередження. Також роботодавці відзначають, що кандидати часто поверхнево ознайомлюються з вакансією, через що їхній досвід стає нерелевантним для посад", – наводять приклади у Work.ua.
Також побажання роботодавців та шукачів традиційно можуть не співпадати. Зокрема, фахівці часто шукають дистанційну роботу, але мало компаній готові запропонувати такий формат співпраці. Цей тренд підтверджує й статистика. За даними Work.ua, майже третина всіх відгуків шукачів припадає на вакансії з дистанційним форматом, тоді як частка таких вакансій становить лише 6%.
В результаті процес пошуку роботи значно сповільнюється для кандидатів. Самі роботодавці відзначають, шо найбільше часу на закриття вакансій доводиться витрачати в робітничих, медичних і військових напрямках.
Щоб вирішити проблему дефіциту кадрів на ринку хоча б частково, роботодавці починають активніше практикувати працевлаштування молоді у віковій категорії 16+, зауважує HR-експертка Тетяна Пашкіна.
"Все почалося із "Сільпо". В якійсь момент співробітники компанії працевлаштували своїх дітей попрацювати в літні канікули. Цей досвід був вдалим. З часом цей експеримент трансформували у звичні бізнес-процеси. Працевлаштовувати молодь на літо почали й інші системні компанії", – розповідає аналітикиня.
За її словами, роботодавцям складно брати на роботу дітей у віці від 16 років, адже українське трудове законодавство має певні обмеження, зокрема, по часовому навантаженню.
"Наприклад, діти можуть ставити на полицях скляні пляшки з Колою, а слабоалкоголку не можуть. І таких правил дуже багато", – говорить Пашкіна.
Але незважаючи на певні труднощі, компанії всеодно використовують досвід співпраці з дітьми, адже це цінний трудовий ресурс, особливо в умовах дефіциту кадрів в Україні.
Кому з українців найскладніше знайти роботу
Протягом 2025 року найуразливішими групами на ринку праці залишались переселенці, ветерани та люди віком 45+, кажуть експерти. На жаль, для кандидатів старшого віку досі ключовою проблемою залишається ейджизм: за оцінками Work.ua, 78% українських шукачів повідомляли про дискримінацією за віком під час пошуку роботи.
Хоча під впливом дефіциту кадрів роботодавці поступово активніше наймають людей у віці 50+. Зокрема, з 2022 року кількість відповідних вакансій на Work.ua зросла учетверо. "Сьогодні таких вакансій на нашому сервісі понад 8 000. Але ці дані досі становлять невелику частку всього ринку", – зазначають експерти платформи.
В цілому, держава має звернути увагу на проблему працевлаштування людей віком 50+, вважає Пашкіна, оскільки саме цей ресурс може частково вирішити проблему кадрової кризи в Україні.
"Роботодавці чомусь вважають, що фахівці не знають технології, не зможуть працювати в умовах форс-мажорів, не вміють вчитися. Все це міфи. Зрілі фахівці мають досвід, залишаються економічно активними, готові й надалі розвиватися та кар’єрно зростати. Тож роботодавцям доведеться змінювати кадрову політику в компаніях, якщо вони хочуть залишатися конкурентними в боротьбі за фахівця, особливо в умовах кризи на ринку праці. Сподіваюсь, новий Трудовий Кодекс, який розглядатиме Верховна Рада, зможе вирішити проблеми нерівності, що існують в нашому суспільстві щодо ветеранів, ВПО, осіб старшого віку, одиноких мам, людей з інвалідністю тощо", – звертає увагу експертка.
За словами Пашкіної, державна стратегія потрібна й у питанні працевлаштування переселенців, бо часто вони досі знаходяться в підвішеному стані і не знають, чи варто їм залишатися там, де вони зараз живуть, чи потрібно шукати кращі варіанти, чи повертатися додому або ж шукати прихисток у друзів та родичів. Часто ВПО зовсім не інтегровані в місцеве суспільство, не мають зв’язків, не можуть повернутися до професії.
"Люди психологічно можуть знаходитися в замороженому стані, їм може не вистачати гнучкості, щоб будувати своє життя на новому місці. Це логічно. Якщо б держава мала системну програму інтеграції ВПО, яка б дозволила людям стати економічно активними в західних регіонах, це стало б дуже важливої підтримкою для українців. Це може бути навчання, ярмарки вакансій, кар’єрні консультації тощо", – говорить Тетяна Пашкіна.
Щодо ветеранів – компанії готові активніше наймати учасників бойових дій. Зокрема, наприкінці 2025 року біля 7,5% від усіх вакансій на Work.ua мали позначку "Перевага ветеранам". Але ці тренди не такі масштабні, як хотілось би.
Тетяна Пашкіна впевнена, що питання працевлаштування ветеранів має бути комплексним, оскільки воїни мають багато проблем – з фізичним здоров’ям, психологічним станом, адаптацією до цивільного життя. В усіх цих напрямках людям важлива допомога фахівців, які будуть супроводжувати на різних етапах: реабілітація, пошук роботи, адаптація на новому місці. Тільки за умови такого комплексного перезавантаження можна буде вирішити проблему із якісним працевлаштуванням ветеранів.
"Коли ветерани повертаються до цивільного життя, потрібен час для перезавантаження, відпочинку. В цей період людям важливо подумати та зрозуміти, чим вони хочуть далі займатися в житті. Можливо, треба пройти певну профорієнтацію. Такий підхід допоможе розібратися, чи варто будувати кар’єру й надалі, чи краще йди у власний бізнес, або може прийде в голову третій варіант", – пояснює Пашкіна.
Як може змінитися ринок праці в Україні у 2026 році
За прогнозами експертів, цьогоріч ситуація на ринку праці навряд чи суттєво покращиться. Справа в тому, що дефіцит кадрів зберігатиметься, тож компанії мають й надалі пристосовуватися до цих реалій. Це означає, що роботодавці будуть переглядати підходи до відбору та працевлаштування фахівців. Не виключно, що ейчари активніше працюватимуть з кандидатами без досвіду, ветеранами та людьми з інвалідністю.
"З одного боку, роботодавці продовжать шукати кандидатів за допомогою абсолютно різних інструментів: від сервісів з пошуку до соцмереж, професійних спільнот і навіть Threads. З іншого – людей на ринку праці більше раптово не стане, тож компанії все більше будуть вкладати ресурси в автоматизації", – вважають у Work.ua.
Тим часом Сили оборони залишатимуться одним із ключових роботодавців країни. Наразі військовослужбовці вже входять до топ-10 найпоширеніших професій, і цей тренд серйозно впливає на цивільний ринок праці. Причина проста: значний перерозподіл робочої сили та збільшення важливості ветеранських політик у процесах найму.
А Тетяна Пашкіна підкреслює, що в 2026 році міграція населення залишиться одним з основним трендів на українському ринку праці. При цьому йдеться не про переїзд українців з зони бойових дій до умовно безпечних західних областей нашої країни. Експертка каже, що продовжиться виїзд молоді в України за кордон. І перш за все – виїжджати будуть діти.
"Наразі батьки роблять усе можливе, щоб забезпечити своїм дітям краще майбутнє саме за кордоном. Батьки шукають можливості для навчання, проживання, роботи. І дорослі уже готують своїх дітей до того, що вони навряд чи повернуться додому, навіть після завершення війни. Ця тенденція продовжиться в 2026 році і це серйозно б’є по українському ринку праці", – говорить Пашкіна.
До речі, через складну ситуацію на ринку кадрів роботодавці, скоріш за все, звернуть увагу на бенефіти та ментальне здоров’я працівників. Тобто, компанії частіше переглядатимуть соціальні пакети та використовуватимуть нематеріальні інструменти мотивації, наприклад, можуть відновитися вихідні на державні свята.
