"Тисяч" стає все більше: Чи з’являться в гаманцях українців купюри 2000 і 5000 гривень?
Останнього разу Національний банк України переглядав банкнотний ряд гривні у жовтні 2019 року, випустивши в обіг купюру 1000 грн з портретом Володимира Вернадського на лицьовому боці. До того найвищим номіналом були 500 грн, які випустили ще 2006 року.
Появу "вернадки" тоді пояснювали змінами в обсягах економіки. Якщо в 2006-му середньомісячна зарплата становила близько 1000 грн і розмінювалася двома банкнотами найвищого номіналу, то в 2019-му для цього потрібно було вже не менше 20 банкнот по 500 гривень.
Один з наслідків – зростання обсягу готівки більш ніж уп’ятеро – до 380 млрд грн. До тогож, Нацбанку потрібно було оптимізувати витрати на виготовлення, зберігання та транспортування грошей. У той самий період з метою економії НБУ почав замінювати дрібні купюри монетами, а 1, 2, 5 і 25 копійок – виводити з обігу.
У серпні 2025 року стало відомо, що НБУ не друкував нових банкнот номіналом 100 грн від початку 2024-го, а 200 грн – від початку 2023 року. Втім, це не означає, що регулятор від них відмовився. Частину банкнот Національний банк у разі необхідності може випускати в обіг зі своїх сформованих раніше запасів. Хоча зростання доходів населення та інфляція зробили купюри по 100 і 200 грн менш зручними для використання ще в 2019 році.
А ще ж є безготівкові операції, частка яких постійно зростає. Наприклад, за 9 місяців 2025 року українці здійснили безготівкових розрахунків на понад 3,4 трильйона гривень. Проте готівка залишається актуальною. Особливо в умовах відключень світла, коли через проблеми з електропостачанням та звʼязком розрахуватися карткою часто неможливо.
На початку січня 2026-го, з інтенсифікацією обстрілів української енергетичної інфраструктури, можливе збільшення номіналів гривні знову почали активно обговорювати у соцмережах. Такі дискусії періодично виникали і в попередні роки. Проте економічна реальність за шість років справді суттєво змінилася. Наприклад, середня зарплата по країні, згідно з даними Держстату, у грудні 2025-го зросла до 30 926 грн. Це, грубо кажучи, 31 купюра найвищого номіналу гривні – більше, ніж було потрібно в 2019 році.
До того ж, зараз банкнота національної валюти найвищого номіналу "коштує" найменше з часу запровадження гривні у 1996 році. На той час 100 гривень були еквівалентом приблизно 55 доларів США, а нині 1000 гривень відповідає лише близько 23 доларам.
За словами експертів, розширення банкнотного ряду національної валюти – не нагальна проблема, але в найближчі роки її потрібно буде вирішити.
"З 2019 року ціни на всі товари зросли більше ніж удвічі, відповідно збільшилася грошова маса в обігу. Купюра у 1000 грн є зручною для інкасації, зберігання та розрахунків, спрощує розрахункові операції. Я не думаю, що введення в обіг купюри у 2000 грн матиме якусь значну користь. Введення купюри у 2000 грн – це приблизно 40 євро, особливо не змінить ситуацію. Логічніше вже вводити купюру у 5000 разом із 2000 грн, але я не вважаю цю проблему нагальною. Проте у найближчі роки це точно доведеться зробити", – зазначив у коментарі виданню "Телеграф" віцепрезидент ICC Ukraine (Українського національного комітету Міжнародної торгової палати) з питань оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко.
БізнесЦензор розбирався, чи зʼявляться в гаманцях українців гривні нових номіналів, та чи є в цьому сенс.
Нужденні мільйонери
Новини про можливе збільшення номіналів національної валюти українці сприймають гостро та з острахом. Адже ще памʼятають 90-ті – період гіперінфляції з купонокарбованцями, коли всі навкруги були нужденними мільйонерами.
Є і свіжіші приклади. Наприклад, Венесуела 2018 року. Тоді інфляція в країні перевищила 130000%, через це місцевий центробанк вирішив випустити нові банкноти номіналом 10 000, 20 000 і 50 000 боліварів. Наразі в обігу вже є 100 тис. (випущена в 2017 році) і 200 тис. боліварів (випуск 2020-2021 років).
На кінець 2008 року в Зімбабве інфляція досягла 230 млн відсотків. Резервному банку країни довелося тоді емітувати купюру в 100 трлн зімбабвійських доларів. А щоб купити 1 долар США потрібно було 35 квадрильйонів. У 2009-му зімбабвійський долар зрештою канув у Лету. У грошовому обігу Зімбабве почала використовуватися іноземна валюта, переважно долар США, євро, фунт стерлінгів, південноафриканський ранд і ботсванська пула.
До речі, 2000 гривень випускалися в Українській Державі з жовтня 1918 до 1920 року. Друкували купюри в Берліні після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським. Це був найбільший номінал української валюти, якщо не враховувати бофони ОУН, які мали номінали і 2000, і 5000.
Національний банк України хоч і погіршив прогноз інфляції в Україні через наслідки російських ударів по енергетиці, проте несуттєво. Так, відповідно до оновленого макроекономічного прогнозу НБУ, за результатами 2026 року інфляція сповільниться до 7,5%, у 2027 році – знизиться до 6% і досягне цільового рівня 5% у 2028 році. За підсумками січня цього року інфляція в Україні оцінювалася у 7,4% річних.
Тобто, якщо Нацбанк і вирішить емітувати купюри більшого номіналу, наприклад, 2000 і 5000 грн, як пропонують експерти, то точно не через інфляційні процеси. Радше через зміни в економіці, як це було 2019 року, коли запускали в обіг купюру 1000 грн.
Фейковий Куліш і карбований шаг
Узагалі інформація про нібито нову банкноту 5000 грн зʼявилася в соціальних мережах ще в листопаді 2025-го. Тоді в етер запустили відеоролик з презентаційною купюрою 2008 року з Пантелеймоном Кулішем на лицьовому боці.
Національний банк спростував цю інформацію, звернувши увагу, що виріб не є банкнотою, адже не містить позначення номіналу та назви грошової одиниці України "гривня", а отже, не може бути введений в обіг як платіжний засіб і не планується для цього. В НБУ тоді підкреслили, що навіть не розробляють дизайн таких купюр. А продукцію з Кулішем виготовили для реклами можливостей Банкнотно-монетного двору Нацбанку.
У відповідь на запит БізнесЦензора в Нацбанку України наголосили, що в разі ухвалення відповідних рішень щодо змін у номінальному ряді банкнот і монет національної валюти, НБУ поінформує про це громадськість в установленому порядку.
"Національний банк, як і інші центральні банки світу, постійно вивчає питання удосконалення й оптимізації номінального ряду банкнот і монет, а також щорічно проводить оцінку відповідності номінального ряду показникам соціально-економічного розвитку країни (зокрема йдеться про розмір та динаміку середньої заробітної плати громадян, структуру готівки в обігу, розвиток безготівкових розрахунків тощо), за результатами якої ухвалюються рішення щодо доцільності змін у номінальному ряді банкнот і монет (з урахуванням впливу позитивних чинників та ймовірних ризиків)", – пояснили у регулятора.
Простими словами: нових купюр найближчим часом очікувати не треба. Тим більше, враховуючи, що зараз голова Національного банку Андрій Пишний хоче "дотиснути" реформу, що передбачає перейменування копійок на шаги.
Читайте також: Шаг замість копійки: у Нацбанку розповіли, скільки монет замінять
Це рішення, проголосоване Верховною Радою лише в першому читанні, і так контроверсійно сприймається суспільством. Підвищувати градус напруги Нацбанк не буде, враховуючи, що за наявними даними соціології інституції довіряють 51-52% громадян.
А що в Україні з готівкою?
За 2025 рік сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, за даними НБУ, збільшилася на 12,6% (або на 103,9 млрд гривень) та станом на 1 січня 2026 року становила 926,3 млрд гривень – маже на 550 млрд грн більше, ніж було в обігу 2019 року, коли в обіг вводили 1000-гривневу купюру.
"Торік темпи зростання готівки в обігу дещо пришвидшилися (за 2024 рік зростання становило 7,6%). Це, зокрема, зумовлено подальшим відновленням економічної активності, частина якої обслуговується готівковим обігом", – пояснюють у Національному банку.
Регулятор стверджує, що цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції.
"Водночас на збільшення обсягів готівки в обігу також вплинули ризики, пов’язані зі зростанням інтенсивності атак, зокрема на енергетичну й іншу інфраструктуру. Це спонукає громадян робити певний запас готівкової гривні", – підкреслюють у Нацбанку.
Загалом станом на 1 січня 2026 року:
- у готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 916,9 млрд гривень, а також 15,2 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,3 млрд гривень;
- на одного жителя України на початок цього року припадало: 64 банкноти і 193 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 1 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно);
- серед банкнот найбільше в обігу – номіналом 500 грн, найменше – номіналом 50 грн (26% та 4,6% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).
Щодо монет, то сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів: 1, 2, 5 та 10 грн. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 грн, найменше – номіналом 10 грн – 4,6% та 2,3% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно.
"Щодо розмінних монет, то варто пам’ятати, що з 1 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Ці монети припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування в обігу", – акцентують увагу в Нацбанку.
За 2025 рік, до речі, було вилучено вже 3,1 млн штук монет цього номіналу. Наразі частка монет зазначеного номіналу від загальної кількості в обігу на початок року становить 27,2%.
"Натомість на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їхня частка від загальної кількості в обігу становить 9,1%", – кажуть в НБУ.
Так, у регулятора наголошують: динаміка обсягів монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту в 2025 році припав на монети номіналами 5 і 10 грн. Їх кількість в обігу зросла на 21% та 29% відповідно порівняно з початком 2025 року.
"Така тенденція пов’язана з тим, що НБУ продовжує поступове вилучення з обігу банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 грн, замінюючи їх відповідними монетами, які здатні перебувати в обігу значно довший час", – наголошують у Нацбанку.
Тим часом за 2025 рік вперше за останні роки в обігу збільшилася кількість банкнот номіналами 100 та 50 грн (на 4,5% та 6,3% відповідно порівняно з початком року), що може бути наслідком зміни тарифної політики НБУ, спрямованої на підвищення рівня розмінності грошових знаків.
"Серед банкнот, якими підкріплюється готівковий обіг, найбільше скорочення кількості припадає на банкноти номіналом 200 грн, кількість яких в обігу торік зменшилася на 17,6%, зокрема внаслідок активного заміщення їх банкнотами номіналом 1000 грн та поступовим вилученням старих зразків цього номіналу з обігу. Також суттєво зменшилася кількість банкнот номіналами 10 і 5 грн (на 10% та 8% відповідно), оскільки вони поступово вилучаються з обігу та замінюються на відповідні монети", – кажуть в Національному банку, коментуючи кількість банкнот в обігу.
Водночас статистика НБУ свідчить, що за роки повномасштабної війни банкнота номіналом 1000 гривень відіграє все більшу роль. Якщо на початок 2022 року 55% суми готівкових коштів припадало на банкноти 500 гривень і лише 14% – на "тисячні" банкноти, то станом на початок 2026 року більше половини всіх грошей в обігу – це саме "тисячі". При цьому кількість банкот номіналом 1000 гривень лише за останні два роки збільшилася удвічі.
***
Вірогідно, що найближчим часом нових номіналів гривні ми не побачимо. З одного боку, це не потрібно самому Нацбанку, який поки що зосереджений на інформаційній та законодавчій кампанії щодо перейменування копійок на шаги. Розривати увагу на кілька фронтів ніхто не буде.
Окрім того, перегляду банкнотного ряду гривні наразі не сприяє воєнно-політична ситуація в країні. Такі зміни можуть стати додатковим джерелом тривожності для населення і потребуватимуть ретельної комунікації. З іншого боку, заяви чинного очільника НБУ Андрія Пишного вказують, що він скоріше хотів би залишитися в історії реформатором, який повернув українцям питому назву розмінної монети, а не тим, хто "вигадав" нові номінали.
Відтак, банкнотний ряд гривні, як й інші аспекти життя українців, залишатиметься заручником політики воєнного часу, навіть якщо потреба в розширенні вже проглядається, виходячи з логіки минулих реформ.
