"Шаг" замість "копійки": Чому критикують реформу від Нацбанку і хто поставив ультиматум голові НБУ Пишному

Автор: Ольга Прокопишина

БізнесЦензор дізнавався подробиці про майбутнє запровадження "шагів" - нової назви розмінної монети в Україні. Скільки це коштуватиме та як вплине на фінансовий ринок.

18 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт щодо відрадянщення назви розмінної монети України. Документ передбачає перейменування в Україні розмінної монети "копійка" у "шаг". Цю зміну ініціював Національний банк України, регулятор вперше заявив про ці плани у вересні 2024 року. Серед співавторів проєкту закону – все керівництво Верховної Ради: голова парламенту Руслан Стефанчук та його заступники Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк.

Перейменування вже підтримала наукова спільнота, зокрема проєкт отримав позитивні висновки від Інституту історії України, Інституту мовознавства ім. О. Потебні, Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті, йдеться на сайті Нацбанку.

Там пояснюють, що відродження назви "шаг" поверне українським монетам власну ідентичність: шаги використовувались в Україні ще у XVI – XVII століттях, часто згадуються у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших українських письменників, у часи Української революції 1917-1921 років вводились на території України у реальний грошовий обіг на законодавчому рівні.

"Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як "копійка" фактично є символом московської окупації", – пояснює голова НБУ Андрій Пишний.

Ще рік тому, розробляючи цей законопроєкт, у Нацбанку зазначали, що не планують спеціально вилучати з грошового обігу копійки та обмінювати їх на шаги, що "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно, це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та карбуванням шагів для їх заміни.

Загалом для реалізації проєкту з перейменування монети, що не був включений до плану законопроєктної роботи Верховної Ради на 2025 рік, жодного фінансування з держбюджету не передбачено.

Як пояснили БізнесЦензору в Нацбанку, за планом у наступному році і так мали карбувати монети номіналом 50 копійок. Тобто якщо закон приймуть, замість 50 копійок карбуватимуть 50 шагів. Ці монети виготовлятимуть за іншим ескізом, але з використанням того ж самого обладнання, зі збереженням масо-габаритних характеристик, кольору та металу заготованок. Тому, стверджують в Нацбанку, додаткові витрати дорівнюватимуть нулю.

У пояснювальній записці до законопроєкту також зазначається, що після введення в обіг монет "50 шагів" одномоментного вилучення "50 копійок" не відбуватиметься. Адже станом на 1 вересня 2025 року в готівковому обігу перебувало 1,4 млрд штук таких монет. Водночас планові обсяги виготовлення розмінних монет цього номіналу на 2025 рік становлять 20 млн штук.

Тобто у наступному році з розмінних монет карбуватимуть виключно номінал у 50 копійок/шагів.

Нардеп від партії "Голос" Максим Хлапук розповів БізнесЦензору, що перейменування розмінної монети має зараз для парламенту велике ідеологічне значення.

"Як казав Андрій Парубій, не можна жити на вулиці Леніна і думати українською", – наголосив депутат.

18 грудня нардепам запропонували одразу проголосувати цей проєкт і за основу, і в цілому. Але проти такого рішення виступив нардеп від міжфракційного об'єднання "Розумна політика" Дмитро Разумков і голосування у другому читанні перенесли на останню суботу року, 27 грудня.

"Щоб перевірити наскільки вони патріоти, ініціював проведення пленарного засідання в суботу 27 грудня. Мою пропозицію підтримав 241 депутат", – написав Разумков у соцмережах. Він також розкритикував ідею Андрія Пишного.

"Грошей на дійсно необхідне воюючій державі "немає", а на символічні монетки, які коштують менше, ніж їх надрукувати, – є! Кожен голова НБУ мріє потрапити в історію. Але чинний явно намагається "вляпатися". Його зарплата – понад 600 тисяч гривень на місяць. Нехай скаже чесно: скільки коштує створення нових монет? Нехай краще бере "шаги" і крокує зі своєї посади!", – заявив депутат.

Разумков зареєстрував альтернативний проєкт, де іронізуючи над ініціативою фінансового регулятора, запропонував замінити "копійки" на "пішки", а окремі номінали пішок на "потужна пішка", "незламна пішка" та "пішка стійкості".

В розмові з БізнесЦензором Дмитро Разумков розповів, що вже направив депутатське звернення до голови Нацбанку стосовно вартості виготовлення монети різних номіналів, загального обсягу витрат на виготовлення розмінних монет у 2022-2025 роках, кошторису розробки дизайну нової монети та яким чином цей дизайн буде обраний тощо. Депутат додав, що його подальші кроки стосовно цього законопроєкту залежатимуть від відповіді Нацбанку, яку він отримає.

"Хочу щоб це був сюрприз для Нацбанку", – відповів Разумков на запитання про можливі правки до проєкту до другого читання.

Варто зазначити, що проєкт про запровадження шагів замість копійок отримав схвальні висновки і від Головного науково-експертного управління Верховній Раді, і від комітетів.

Єдиним державним органом, що публічно висловився проти законопроєкту щодо запровадження "шагів", стала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Регулятор вказав, що насправді перейменування копійок на шаги потребуватиме певних зусиль з боку фінансових компаній. 

"Реалізація запропонованої законопроєктом зміни назви розмінної монети України призведе до необхідності внесення змін до багатьох інформаційно-комунікаційних систем професійних учасників ринків капіталу", – йдеться в довідці НКЦПФР від 14 жовтня.

"Крім того, виникне необхідність переоформлення емітентами цінних паперів глобальних сертифікатів та свідоцтв про випуски цінних паперів, в яких зазначається інформація про номінальну вартість цінних паперів. Зазначене потребуватиме витрат фінансових ресурсів та часу, що призведе до негативного сприйняття цієї законодавчої ініціативи з боку учасників ринків капіталу. (…)Такі законодавчі пропозиції не мають економічного обґрунтування та доцільності, а є лише відволіканням ресурсів держави від потреб безпеки та захисту держави від країни-агресора", – додали у Нацкомісії.

На питання скільки коштуватиме зміна назви розмінної монети для кожного емітента, у НКЦПФР відповіли, що "йдеться про відчутні для учасників ринку суми". І що точно порахувати складно, оскільки витрати залежать від багатьох факторів, зокрема від обсягів і специфіки діяльності емітентів на фондовому ринку.

"Для проведення детальнішого аналізу та підготовки обґрунтованих розрахунків необхідно додатково опрацювати дані, а на це потрібен час", – відповіли БізнесЦензору у НКЦПФР.

Напередодні першого голосування, 15 грудня, проєкт закону щодо відрадянщини назви розмінної монети розглянули на засіданні Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Поруч зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком проєкт на засіданні представляв голова Нацбанку Андрій Пишний.

Він ще раз запевнив, що перейменування копійок на шаги не потребуватиме витрат. А на питання щодо економічної доцільності карбування монет загалом, адже через інфляційні процеси вони вгагалі можуть втратити свою роль у розрахунках, відповів, що ще певний період, приблизно 3-4 роки, монети номіналом 50 копійок перебуватимуть в обігу. І Нацбанк змушений їх докарбовувати. За словами голови НБУ, приблизно за чотири роки обсяг нових монет цього номіналу складе від 60 млн до 80 млн шт.

Пишний додав, що монети номіналом 1 грн та 10 грн будуть і надалі карбуватися відповідно до плану. А от монети меншого номіналу, ніж 50 шагів, карбуватись вже не будуть.

За підсумками розгляду на Комітеті законопроєкт рекомендували до розгляду в сесійній залі. Проте для успішного його проходження голова комітету Данило Гетманцев виставив очільнику Нацбанку Андрію Пишному умову – "припинити блокувати проєкт закону про фінансову інклюзію".

Йдеться про законопроєкт №13018-д, який у березні зареєстрував Данило Гетманцев. Верховна Рада ухвалила його у другому читанні ще 3 червня, проте з того часу закон не підписує президент Володимир Зеленський. 

Законопроєкт передбачає запровадження нового виду банку – банку фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії. Фактично, це б дозволило створити такий банк "Укрпошті".

Голова "Укрпошти" Ігор Смілянський в інтерв’ю Forbes стверджував, що саме Андрій Пишний блокує створення банку фінансової інклюзії через "особисту неприязнь" до нього. Нацбанк буцімто навіть змінив методику розрахунку капіталу, аби фінансові показники "Укрпошти" виявилися заниженими, що блокує передачу їй банківської ліцензії конфіскованого у росіян PINbank для реалізації проєкту поштового банку.

На засіданні комітету Гетманцев пообіцяв, що парламент не проголосує проєкт про "шаги" до підписання закону про фінансову інклюзію.

"Це потрібно для прифронтових територій, для людей, які там живуть, щоб вони користувались банківськими послугами", – сказав Данило Гетманцев.

Після цього нардеп від "Слуга народу" Андрій Мотовиловець запропонував проголосувати проєкт про нову назву монети за один день – одразу і за основу, і в цілому.

На це Гетманцев знову зазначив, що поки Нацбанк "не припине блокувати проєкт про фінансову інклюзію", голосування за "шаги" не буде.

"Він же на підписі в Офісі (президента, – ред.), не в Нацбанку", – відповів Мотовиловець.

"Тим не менш, ми ж знаємо хто непублічно, кулуарно заважає підписанню цього закону", – наполягав Гетманцев.

Андрій Пишний зауважив, що у Нацбанку не блокують проєкт, а зацікавлені лише зробити "ринковий кластер", "нову економічну сутність", якою будуть зацікавлені і роздрібні мережі, і інші компанії поштового зв’язку, "максимально конкурентний".

На це Гетманцев відповів: "Я вам пропоную листом на адресу президента висловитись з підтримкою законопроєкту, аби зняти всі інсинуації". А якщо такого листа від Пишного не буде, пообіцяв Гетманцев, у нардепів "буде можливість встати та заблокувати" проєкт про шаги до другого читання.

Пишний відповів, що вже надсилав президентові подібного листа та пообіцяв Гетманцеву його продублювати.