"Китай" під виглядом "Польщі": Як постачальники намагаються обійти закон про держзакупівлі?

Автор: Юлія Ковальчук

Дедалі частіше в процесі держзакупівель постачальники намагаються продати дешеві китайські вироби під виглядом вироблених у країнах ЄС. БізнесЦензор розбирався, чому так відбувається.

Ще у 2020 році в Україні ухвалили зміни до законодавства, які б мали змінити підхід до державних закупівель. Мета – підтримати національного виробника через преференції в публічних закупівлях, встановивши вимогу до рівня локалізації продукції.

На першому етапі йшлося передусім про машинобудування. За задумом, це дозволило б відкрити доступ вітчизняним підприємствам до державних замовлень і стимулювати міжнародні компанії виробляти свою продукцію саме в Україні. Або принаймні обмежити потік дешевих товарів з Росії, Білорусі, Китаю або Туреччини – країн, які активно підтримують власних виробників, що дозволяє їм демпінгувати на світових ринках.

У якості винятку, вимога до локалізації не поширюється на товари, вироблені у країнах-учасницях Угоди СОТ про публічні закупівлі (GPA), а також у тих, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю. Йдеться передусім про країни ЄС, США, Японію, Велику Британію та інші. З одного боку, це дозволяє не порушувати умови міжнародних договорів, а з іншого – зберігає мотивацію для українського виробника розвиватися і конкурувати з провідними світовими брендами.

Особливої ваги ці правила набули під час повномасштабної війни. Імпорт товарів з Росії та Білорусі потрапив під заборону. Але той же Китай не став на бік України і продовжує у різний спосіб допомагати державі-агресорці. Тож було б дивно фінансувати промисловість цих країн державним коштом або грошима партнерів.

"Завдяки локалізації вдалося забезпечити виживання цілих галузей української промисловості в умовах війни. Зокрема, попит з боку держави та громад став опорою для виробників міського і залізничного транспорту, комунальної та спецтехніки, енергетичного обладнання", – зазначав співавтор ініціативи, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. 

Крім того, колишні імпортери справді почали розвивати виробництво в Україні, щоб відповідати вимогам до локалізації.

Втім, деякі українські постачальники намагаються ці обмеження обійти, фактично обманюючи державу.

Спочатку нечесні постачальники заявляли про локалізацію виробництва в Україні, хоча його насправді не існувало, або ж ішлося лише умовно про "прикручування коліс" до готової техніки. Однак нагляд у цьому сегменті посилили. Тому з часом такі постачальники виявили, що простіше, наприклад, спробувати видати китайське обладнання за вироблене у країнах ЄС.

Ця схема набуває все більшого поширення, і не лише у державних закупівлях. На користь цього свідчить хоча б те, що навіть постачальники побутових товарів починають окремо вказувати на своїх сайтах: "Ми не продаємо Китай під виглядом Польщі".

Як видають китайське обладнання за європейське?

Останнім часом можна знайти все більше прикладів, коли китайське обладнання постачальники намагаються видати за польське. Чому обирають саме Польщу? По-перше, це – "ворота" для китайського імпорту до ЄС. По-друге, українцям у цій країні порівняно легко вести бізнес, та й до споживачів таких товарів в Україні ближче.

Останній яскравий кейс – закупівлі обладнання для водоканалів. Йдеться про компресори низького тиску, які фахівці найчастіше називають "повітродувками" – їх використовують для аерації стічних вод, щоб підвищити ефективність очищення.

Одна з останніх значних закупівель такого обладнання, яку можна знайти у системі Prozorro, – тендер комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", яке забезпечує водопостачання та водовідведення в Івано-Франківську.

Підприємство вирішило замовити турбоповітродувку Sanitaire TurboMAX 200-C060S (або аналог). Нове обладнання дозволяло б економити на електроенергії – основній статті витрат водоканалів.

Насоси та компресори належать до категорії товарів, які підпадають під дію вимоги до локалізації. Тому підприємство вимагало у постачальників або підтвердити наявність виробництва в Україні, або ж довідку про країну походження товару, якщо із нею укладено відповідний міжнародний договір, відповідно до закону.

Пропозиції на тендер подали дві компанії: ТОВ "ІН-Прем" та ТОВ "Індастріал Сістемз". Оскільки обладнання з потрібними характеристиками в України поки що не виробляється, обидві компанії пропонували турбоповітродувки нібито з ЄС.

"ІН-Прем" запропонувало вироблене у Швеції обладнання американської корпорації Xylem, якій і належить бренд Sanitaire. А саме ту ж модель, яку планував придбати замовник, – Sanitaire TurboMAX т200-C060S за 10,13 млн грн (з ПДВ).

Пропозиція "Індастріал Сістемз" на перший погляд виглядала вигіднішою: компанія запропонувала вироблену польською компанією Industrial Systems Sp.z.o.o. турбоповітродувку ACB 150-080 за 9,41 млн грн (з ПДВ).

З товаром першого постачальника все зрозуміло: завод Xylem Group у Європі розташований у шведському місті Еммабуда. На сайті Xylem вказано, що на ньому працює 1300 співробітників, а шведське підприємство є найбільшим у світі заводом з виробництва обладнання для очищення стічних вод.

Набагато складніше знайти інформацію про продукцію польської Industrial Systems Sp.z.o.o. Принаймні у інтернеті якусь інформацію про неї знайти неможливо, а на її офіційному сайті вказано, що компанія переважно постачає обладнання інших виробників, а серед прикладів виконаних робіт абсолютна більшість – проєкти в Україні.

Зокрема, компанія активно просуває продукцію італійського бренду Mattei, але про власні бренди чомусь не згадує. Як і про власне виробництво. За даними на її сайті, фірма має офіс у Варшаві та склад у селищі Духніце неподалік польської столиці. При цьому будівлі за жодною із цих адрес аж ніяк не схожі на приміщення, де могли б виробляти складну промислову продукцію.

Важко повірити, що польська Industrial Systems має виробництво десь в іншому місці, але приховує це. Або ж просто маскує справжнє походження продукції?

На користь другого варіанту свідчать прості помилки, яких українська фірма "Індастріал Сістемз" припустилася під час подачі заявки на тендер Івано-Франківського водоканалу.

По-перше, в інструкції з використання запропонованої "польської" установки кілька разів згадується місце, де було розміщено логотип компанії "Xinlei". Китайська компанія Xinlei compressor co., Ltd. була заснована у 1996 році і справді спеціалізується на розробці та виробництві компресорів. Схоже, інструкцію переклали, але зекономили на редагуванні.

По-друге, сама установка виробництва нібито польської Industrial Systems (у чому запевняє постачальник) чомусь маркована брендом Smart Compressors.

Smart Compressors – це бренд ще однієї української компанії власників "Індастріал Сістемз" – ТОВ "Смарт Компресорс". Втім, про виробництво власної продукції на її сайті також нічого знайти не вдалося. Компанія спеціалізується на імпорті обладнання, але переважно – китайського. Принаймні на її сайті пропонують компресори лише тієї ж китайської Xinlei та одну модель повітродувки, виробника якої чомусь вирішили приховати.

Втім, ідентичне зображення можна знайти на китайському маркетплейсі Alibaba в оголошенні про продаж продукції компанії Xinlei. Або ж і на сайті самого виробника.

До того ж, за даними спеціалізованого ресурсу ImportGenius, що збирає інформацію про міжнародну торгівлю, польська Industrial Systems Sp.z.o.o регулярно постачає різноманітне обладнання на адресу української "Індастріал Сістемз". Втім, країною походження всіх товарів переважно вказаний саме Китай.

Якщо у когось ще могли б залишатися сумніви, що йдеться про обладнання саме китайського виробництва, постачальник в інструкції для нібито польського виробу залишив ще одну підказку – схему, яка прямо вказує на походження товару.

Допущені самою компанією "Індастріал Сістемз" помилки у тендерній документації та на сайтах підконтрольних її власникам компаній насторожили і самого замовника. Відтак, Івано-Франківський водоканал її пропозицію відхилив, у тому числі через неможливість перевірити, чи справді запропонована продукція виготовлена у Польщі.

Втім, якщо у питанні контролю країни-виробника обладнання нічого не зміниться, наступного разу постачальнику китайського товару просто доведеться бути пильнішим і ретельніше підготувати супровідні документи. Або знайти менш вимогливого замовника.

Такий приклад теж можна знайти в Prozorro. Та ж "Індастріал Сістемз" торік вже продала комунальному підприємству "Аульський Водовід", яке забезпечує водою Дніпропетровщину, два турбокомпресори за 11,15 млн грн.

Щоправда, лише з другої спроби. На першому тендері "Індастріал Сістемз" запропонувала вигіднішу пропозицію, запропонувавши повітродувку MCB 160-0,6 і заявивши про ступінь її локалізації у 33,99%. Втім компанія не надала жодних даних ані про виробника продукції, ані інструкції з її експлуатації. Оскільки дорожчу пропозицію ще одного учасника також відхилили, перший тендер на закупівлю обладнання КП "Аульський Водовід" скасувало.

Але одразу оголосило новий, пом’якшивши вимоги. Цього разу "Індастріал Сістемз" була єдиним учасником, вказавши виробником обладнання свою польську "сестру" Industrial Systems Sp.z.o.o., водночас заявивши про ступінь локалізації у ті ж 33,99%. Того разу замовник був менш прискіпливим, тож з постачальником уклали угоду.

Втім, ані на сайтах компанії-постачальника чи заявленого виробника, ані у вільному продажі такої моделі повітродувки або компресора знайти не вдалося. А сам розрахунок ступеня локалізації складений з очевидними помилками. Адже якщо довіряти вказаним у калькуляції даним, більше половини вартості матеріалів та комплектуючих для виробу – нібито вітчизняного виробництва. Тож і ступінь локалізації мав би бути ще вищим. Претензії до поданих "Індастріал Сістемз" документів висувала й Державна аудиторська служба, проте замовник став на бік постачальника.

Чому це важливо

Виглядає, що це далеко не перша спроба продати українським замовникам китайське обладнання під виглядом українського або ж виробленого у Європі.

Минулого року ціла низка ЗМІ описали схему постачання інтерактивних китайських панелей для шкіл під виглядом нібито української продукції. До того ж – за гроші європейців, адже обладнання замовляли за кошти програми Ukraine Facility.

А черкаське видання "18000" з'ясувало, як медичні заклади регіону замовили реабілітаційне обладнання на десятки мільйонів гривень нібито у польського виробника Vizion. Насправді ж воно виявилося дешевою китайською технікою, на якій просто переклеїли етикетки.

Водночас уряд починає ретельніше стежити за вимогами до локалізації продукції під час держзакупівель. Зокрема, з осені минулого року постачальники мають підтвердити наявність виробничих потужностей в Україні, а Мінекономіки почало перевіряти надані заявниками дані. Тож виходить, що тепер простіше постачати китайський товар не під виглядом українського, а наприклад – як вироблений у Польщі.

Визнавав проблему і один з авторів закону про локалізацію Дмитро Кисилевський.

"Перший наш напрямок руху по локалізації – це боротьба з шахрайством. У нас дуже винахідливі люди, є шахраї, які навчилися підробляти сертифікати, підробляти документи", – розповідав депутат в інтерв'ю БізнесЦензору восени минулого року, анонсуючи відповідні зміни до законодавства про публічні закупівлі.

Справді, з того часу махінацій з локалізацією виробництва в Україні справді стало менше. Втім, поки уряд закриває одні "шпарини" для нелегальних заробітків на перепродажі дешевого китайського імпорту державі, "винахідливі люди" знаходять нові. І завдання уряду – оперативно їх закрити.

Адже, допоки залишатиметься можливість постачати дешеву китайську техніку під виглядом української або європейської, просто змінюючи етикетки, державній політиці "Зроблено в Україні" не вдасться досягти поставленої цілі. Дешевий китайський імпорт вбиватиме українського виробника, а відомі міжнародні компанії навряд чи зважаться працювати в Україні і відкривати тут своє виробництво.