Реформа Держпраці: Як Мінекономіки дерегулюватиме сферу охорони праці
Дерегуляція
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підготувало реформу Державної служби України з питань праці. Наразі проводяться консультації з бізнесом, профільними асоціаціями й експертним середовищем.
БізнесЦензор дізнався, що передбачатимуть зміни та коли вони можуть набрати чинності.
Контроль реальних ризиків для життя і здоров’я працівників
Як пояснили в Мінекономіки, запропонована реформа – це перехід від моделі, у якій держава одночасно контролює і фактично впливає на доступ до ринку послуг у сфері охорони праці, до моделі, де Держпраці зосереджується на своїй ключовій функції: нагляді за безпекою праці та контролі за дотриманням трудового законодавства.
Серед запропонованих змін:
- розмежування контрольних функцій;
- передача частини процедур незалежним акредитованим органам;
- скасування погоджень та участі в процедурах, які не є держнаглядом;
- цифровізація документів і рішень.
Це перший етап реформування Держпраці.
"Мета проста – прибрати процедури, які не підвищують безпеку, але забирають час і ресурси у бізнесу та держави. Натомість Держпраці має зосередитися на тому, що справді важливо: контролі реальних ризиків, запобіганні порушенням і захисті життя та здоров’я працівників та захисті їхніх трудових прав", – пояснив суть реформи міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Наступним етапом має стати цифровізація сфери охорони праці в системі "Обрій". Її презентація, як відомо БізнесЦензору, запланована на 8 червня.
Попередні розрахунки свідчать, що мінімальний ефект від скорочення частини процедур може становити 4,47 млрд грн на рік для бізнесу. А вивільнений адмінресурс Держпраці – 27,2 млн грн на рік. Його спрямують на ризикоорієнтований нагляд і перевірки там, де існує небезпека для працівників, порушуються їхні права на безпечні умови праці, що відповідає європейським підходам.
Фахівці нестимуть персональну відповідальність
Як пояснив в коментарі БізнесЦензору експерт з правових питань сектору "Регуляторна політика" Офісу ефективного регулювання BRDO Олександр Напольських, реформа у сфері охорони праці насамперед спрямована на усунення конфлікту функцій, який існує сьогодні в системі Держпраці.
"Наразі Держпраці одночасно здійснює державний нагляд за дотриманням вимог безпеки праці та бере участь у процедурах допуску на ринок послуг у сфері охорони праці, а саме: через уповноваження лабораторій, атестацію експертів, участь у комісіях і надання різноманітних погоджень погоджень. Слід зазначити, що більшість з цих функцій прямо не визначені чинними Законами, а система функціонує "за звичаєвими" нормами, які дісталися нам з пострадянського періоду. Фактично це створює конфлікт інтересів, який породжує корупційні ризики та сприяє формуванню тіньового ринку послуг у сфері охорони праці.
Надмірна кількість точок контакту між бізнесом і посадовими особами з дискреційними повноваженнями лише посилює ці ризики. Про системну реформу Держпраці йшлося давно, але наразі, маючи широку підтримку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України настав час системно підійти до її реалізації. Зміни, які порушують звичайний хід речей, завжди наштовхуються на певний спротив. Однак, ми віримо, що широке громадське обговорення та суспільний діалог дозволить нам знайти найбільш оптимальне рішення й імплементувати його", – розповів він.
Власне, першим етапом реформи, до якого був залучений BRDO, стане дерегуляція – будуть скасовані процедури, які не підвищують безпеку, але створюють зайве навантаження на бізнес і корупційні ризики.
"Зокрема, Держпраці припиняє участь у комісіях та процедурах погоджень, які не є складовими держнагляду, – як-от атестація експертів, робота комісій навчальних центрів, погодження медоглядів тощо. Уповноваження лабораторій і експертних організацій передається Національному агентству з акредитації України, яке для цього й створювалося. Держпраці натомість зосереджується на своїй ключовій функції – нагляді за реальними ризиками для життя і здоров'я працівників", – зазначив Олександр Напольських.
Другий етап реформи – цифровізація через систему "Обрій" передбачає переведення всіх ключових процесів охорони праці в електронну форму з використанням кваліфікованих електронних підписів (КЕП).
"Це унеможливить фальсифікацію документів і зробить ринок послуг у сфері охорони праці прозорим. Фахівці, які проводитимуть процедури, нестимуть персональну відповідальність. Все це має підвищити рівень безпеки працівників на робочих місцях. ", – пояснив Олександр Напольських.
Європейський підхід
За словами Напольських, реформа Держпраці – рух у напрямку моделі, що вже працює у країнах ЄС.
"У більшості європейських держав інспекція праці зосереджується насамперед на контролі реальних ризиків для життя і здоров’я працівників, а не на виконанні дозвільних чи погоджувальних функцій. Ключовий принцип такої моделі полягає в тому, що відповідальність за створення безпечних умов праці несе роботодавець, а держава здійснює ризик-орієнтований нагляд, реагує на порушення та має повноваження зупиняти небезпечні роботи й застосовувати санкції", – пояснив він.
Наприклад, безпека та гігієна праці в Німеччині регламентуються двома типами положень: нормативно-правовими актами – законами та постановами; і правилами запобігання нещасним випадкам, які видають страхові асоціації у різних сферах економічної діяльності.
Німецькі закони регулюють низку класичних проблем запобігання нещасним випадкам, які повʼязані з котлами, ліфтами, легкозаймистими рідинами, вибуховими речовинами, іншими небезпечними обладнанням та матеріалами. Постанови стосуються захисту молодих працівників і вагітних жінок.
Правила запобігання нещасним випадкам від страхових асоціацій стосуються звичайних промислових ризиків, які зокрема створюють машини в таких галузях, як швейна промисловість, виробництво хімічних речовин тощо, а також ризиків поводження з матеріалами. Ці правила доповнюють офіційні тексти. І хоч вони не є обовʼязковими, вони впливають на безпеку праці, їх до уваги беруть інспектори під час перевірок.
Контроль за гарантуванням безпечних і здорових умов праці у Франції здійснює інспекція праці, керуючись насамперед законом про гарантії проти професійних ризиків 1991 року (Loi n° 91-1414 du 31 décembre 1991).
Французька інспекція праці не має права безпосередньо притягати до відповідальності винного підприємця, а повинна звертатися до суду. Водночас, працівник у Франції має право відмовитися виконувати небезпечну для його життя і здоров’я роботу.
У Великій Британії представники працівників мають право стежити за безпекою праці й охороною здоров’я працівників. Британський акт, що стосується делегатів з безпеки праці та комітетів з безпеки праці, як і численні колективні угоди в Італії, дозволяють трудящим проводити свої власні інспекції і розслідування.
В Італії та Норвегії інспектори з охорони праці зобов’язані консультуватися з представниками профспілок перед ухваленням своїх розпоряджень щодо порушень трудового законодавства й умов праці.
Що це значить для роботодавців і працівників
Насамперед ідеться про зменшення кількості обовʼязкових процедур, які забирають час і кошти, але не роблять робочі місця безпечнішими.
"За нашими підрахунками, мінімальний ефект від скорочення лише частини процедур становитиме 4,473 млрд грн на рік. Це реальні гроші, які бізнес зараз витрачає на погодження медоглядів, участь Держпраці у комісіях з навчання, погодження переліку електротехнічного персоналу. Після реформи всі ці вимоги або скасовуються, або спрощуються", – розповів Олександр Напольських.
Утім, експерт наголосив: реформа не послаблює та не скасовує вимоги безпеки, вона усуває зайвих посередників між бізнесом і надавачами послуг в сфері охорони праці, а цифровий трек процедур покликаний сформувати нову культуру безпеки на робочих місцях.
"Роботодавець і надалі зобов'язаний проводити медогляди, навчання, технічні огляди (діагностику) обладнання. Просто він робитиме це без зайвих погоджень із інспектором та з можливістю самостійного вибору надавачів відповідних послуг. Результати цих процедур в цифровому форматі убезпечують їх від фальсифікації, можливості отримання документів "заднім числом" та стимулюватимуть дотримання законодавства в сфері охорони праці тут і зараз, а не під час підготовки до перевірок, або як реагування на нещасні випадки.", – підкреслив Олександр Напольських.
Для найманих працівників, за його словами, реформа має особливо важливе значення.
"Наразі ситуація складається так, що документи у сфері охорони праці, зокрема, про навчання з охорони праці, технічні огляди обладнання, журнали реєстрації інструктажів, існують переважно на папері і їх відносно легко підробити. Недобросовісний роботодавець може оформити документ про проходження медогляду чи інструктажу без реального проведення процедури. Це не просто порушення, це – пряма загроза здоров'ю і життю людей. Натомість цифрова система "Обрій" унеможливить підроблення документів або зміну дати проходження процедури", – пояснив Олександр Напольських.
Так, кожен документ у сфері охорони праці підписуватиметься КЕП конкретного фахівця, який фактично провів процедуру. Результати автоматично надходитимуть до особистого електронного кабінету працівника, незалежно від роботодавця та без його безпосередньої участі.
"Це означає, що працівник вперше отримає реальний інструмент контролю, тобто матиме можливість самостійно перевірити, зокрема, чи справді його направили на медогляд та які результати цього медогляду, чи проводилися інструктажі, чи пройшло обладнання технічний огляд вчасно, буде проінформований про реальні ризики, шкідливі чи небезпечні умови праці. Держава в свою чергу отримає цифрові дані та аналітичні інструменти для планування політик", – уточнив Напольських.
Коли запрацює реформа
Наразі реформа перебуває на етапі консультацій із бізнесом, профільними асоціаціями й експертним середовищем.
"Це важливий етап, оскільки йдеться про комплексні зміни, які впливають як на регуляторну систему, так і на ринок послуг у сфері охорони праці", – зазначив Напольських.
Після завершення консультацій із бізнесом та громадськістю усі напрацьовані пропозиції будуть відображені у відповідних проєктах нормативно-правових актів Мінекономіки та Кабінету Міністрів України, резюмував експерт.
