ВПО розселятимуть у селах. Як безоплатно отримати будинок
10 червня уряд затвердив постанову про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення житлом ВПО, що хотіли би оселитись у сільській місцевості. БізнесЦензор розбирався з умовами програми, поспілкувався з депутатом Павлом Фроловим, який і є автором ініціативи, та з головами сільських громад, зокрема з релокованої громади з окупованої Луганщини, про можливості викупу житла в селі та з’ясував хто з ВПО зможе ним скористатись у першу чергу.
Публічно про старт програми житла для ВПО у сільській місцевості у профільному Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності повідомили 17 червня. Зазначили, що уряд виділив на програму 500 млн грн субвенції і що цим коштом у поточному році органи місцевого самоврядування будуть викуповувати нерухомість в селі, не дорожче 500 тис. грн за один будинок.
Подати заяву на участь в програмі можна в паперовому вигляді. До органу місцевого самоврядування (наприклад, сільської ради) можна надіслати листа, або можна звернутись онлайн – через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду.
БізнесЦензор направив запит до Міністерство соціальної політики, що є координатором проєкту. Утім, відомство не відповіло.
Знайти першоджерело – текст постанови №751 та Порядок реалізації проєкту, можна на сайті Кабміну.
Ще до появи затвердженого Порядку реалізації проєкту, нардеп від "Слуги народу", голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО, який і є автором програми, Павло Фролов розповідав БізнесЦензору, що програма "Будиночки в селі" є добровільною, розрахована виключно на людей, що самі бажають оселитись у сільській місцевості. І що самі ВПО теж можуть шукати для себе підходящі будинки та пропонувати їх громаді для викупу за цією програмою.
Фролов говорив, що на реалізацію проєкту цьогоріч держава передбачила 500 млн гривень, що має вистачити на придбання 1 тисячі будинків в селі.
"Усе почалося з того, що в 2025 році на ТСК я ініціював створення житлової субвенції для того, щоб переобладнювати нежитлові приміщення в житлові, щоб приводити місця тимчасового проживання до належних умов, робити там інклюзію, душі, туалети, облаштувати місця, 1 млрд цієї субвенції був в минулому році, для цього року виділили 1,5 млрд грн, зокрема 500 млн грн саме на програму "Будиночки в селі", – розповів Фролов БізнесЦензору.
За його словами, попередньо визначили граничну вартість одного будинку, що викуповуватиме держава для проживання ВПО, у 500 тисяч гривень.
"Верховна Рада не встановлювала обмежень вартості будинку до 500 тис. грн. Це пропозиція Міністерства соціальної політики. Державна субвенція йтиме через це Міністерство в регіони. Міністерство є головним розпорядником коштів, – каже Фролов. – Є критика, що за 500 тис. грн не можна знайти будиночок. Насправді, можна, і в належному стані, зі зручностями, щоб у селі була інфраструктура, доступ до медичних послуг, школа, робочі місця".
Так, за словами Фролова, отримуємо ситуацію "win-win": ВПО – житло, сільські громади – нових мешканців. А держава, у якої дуже обмежений бюджет, може вирішити питання розселення для більшої кількості людей. Бо житло в селі є дешевшим ніж повноцінна квартира в місті:
"Житловий сертифікат за втрачене житло або житловий ваучер за втрату житла на ТОТ – це приблизно 2 млн грн. Водночас багато людей насправді не хочуть жити в містах, особливо з тих, що евакуювались із сільської місцевості з тваринами, худобою, вони шукають оселю в селі. Існує Координаційний гуманітарний центр (це благодійна організація, – прим. ред.), що шукають житло, допомагають в евакуації, в розселенні, по громадах шукають покинуті будиночки, відумерлу спадщину, домовляються з міською владою, щоб заселити".
За словами Павла Фролова, поки йдеться про пілотний проєкт, невелику програму, якщо ж вона себе добре проявить, "Будиночки в селі" будуть масштабувати.
Варто зазначити, що в ухваленому урядом документі положення про граничну вартість будинків виглядає так: "Максимальний розмір субвенції на придбання одного обʼєкта нерухомого майна не може перевищувати 500 тис. гривень з урахуванням податків, зборів та платежів, необхідних для здійснення заходів з реєстрації обʼєкта нерухомості. У разі коли вартість об’єкта перевищує зазначену суму, різниця може фінансуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, на умовах співфінансування". Тобто держава вкладається в купівлю конкретного будинку не більш ніж на 500 тис. грн. Якщо власник продає його дорожче, решту треба покривати з інших джерел.
Які будинки можуть викуповувати для ВПО за постановою №751?
У Порядку реалізації експериментального проєкту джерела фінансування вказані так: це можуть бути кошти місцевого та/або державного бюджету та/або інші джерела, не заборонені законодавством, у тому числі кошти міжнародних донорів, міжнародної технічної допомоги, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб.
Придбанням житла у сільській місцевості та його ремонтом має займатись місцева влада, тобто викуп будиночків для програми та доведення його до житлового стану покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, військові адміністрації населених пунктів, які мають формувати фонди житла для тимчасового проживання.
З іншого боку, для проєкту забороняється викуповувати житло, що потребує капітального ремонту або реконструкції, що не підключене до електричних мереж, без централізованого або індивідуального опалення, щодо якого відсутні розрахунки "можливості утримання протягом наступних трьох років за рахунок коштів місцевого бюджету та/або інших джерел".
Придбання житла, йдеться в Порядку, може здійснюватися на умовах співфінансування коштом державного та/або місцевих бюджетів.
У разі наявності субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам може повністю купуватись за рахунок субвенції.
Для отримання такої субвенції виконавчі органи місцевої влади подають заявку до своєї обласної держадміністрації (військової адміністрації).
Придбане для проживання ВПО житло у сільській місцевості включається до житлового фонду відповідної територіальної громади, його забороняється відчужувати.
Після того як будинок взяли на баланс виконавчі органи місцевої влади укладають з ВПО договір безоплатного користування житлом, тобто йдеться про те, що ВПО зможе зареєструвати себе та всіх своїх членів сім’ї за цим місцем проживання, сплачуватиме виключно за комунальні послуги.
Хто з ВПО може скористатись програмою?
- Особа та члени її сім’ї, що не мають іншого власного житла на території України, де не ведуться бойові дії/воно не перебуває на тимчасово окупованій території.
- Якщо щодо ВПО або будь-кого із членів сім’ї не приймалось рішення про компенсацію за знищену нерухомість та не надавалась така компенсація або не було надано житловий ваучер.
- Особа та/або член її сім’ї впродовж шести місяців перед поданням заяви про отримання в користування житла у сільській місцевості не купувала земельну ділянку вартістю понад 100 тис. гривень та/або транспортний засіб, що підлягає реєстрації, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа та транспортних засобів, придбаних батьками – вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю I та II групи, які досягли 80-річного віку).
Першочергове право на отримання житла у сільській місцевості мають:
- багатодітні сім’ї;
- особи з інвалідністю (разом із членами їх домогосподарства)
- сім’ї, у складі яких є дитина/діти з інвалідністю;
- особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- особи старші 23 років, які до досягнення 18-річного віку мали статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
- особи поважного віку.
Чи легко зараз знайти підходящий будинок з комунікаціями в селі?
За словами Наталі Петренко, начальниці Шульгинської сільської військової адміністрації (село Шульгинка окуповане РФ у 2022 році), будинок зі зручностями у великому селі, де є робота, знайти можна, проте він найімовірніше коштуватиме дорожче за 500 тис. грн.
За її словами, наразі у селах відумерлої спадщини (безхозне майно померлої особи, яке не переходить до жодного зі спадкоємців за законом чи заповітом, – прим. ред.) фактично немає.
"Я як голова сільської ради займаюсь з 2014 року виявленням об’єктів, де можна було б розмістити переселенців. Це дуже складна тема для сільських очільників, в селах ніхто нічого не будував, якщо є будинок – відумерла спадщина, там присутня і земельна ділянка, тому далекі родичі, родичі родичів, намагаються максимально його взаконити, мати цю земельну ділянку як власність, а будинок старіє, занепадає, ніхто ним не займається... Все воно переважно в непригодному стані. Кожна громада здає статистику наявного жилфонду, фактично з року в рік здаєш майно, що вже фактично занепало", – розповідає Наталя Петренко.
Щоб добре працювала ця державна програма потрібне відповідне державне фінансування, бо жодна приймаюча громада не зможе його забезпечити на потрібному рівні.
"У нас, наприклад, є державна програма харчування дітей, але діти харчуються з місцевих бюджетів, і яка громада як спроможна харчувати, так вона і годує, – каже Наталя Петренко. – В Україні 1469 громад, фактично 200 наразі окуповані, створені військові адміністрації, релоковані, серед них назвати взірцевих важко".
За словами голови Білозірської територіальної громади на Черкащині Володимира Міцука, впродовж 2025-2026 років ВПО власним коштом викупили у його громаді до 400 будинків, які до того "стояли роками". Ціни на будинки з комунікаціями, за словами Володимира Міцука, стартували від 800 тис. грн.
"Може три-п’ять будинків були за таку ціну (не дорожче 500 тис. грн), але в них не було комунікацій, не було води підведено, такі будинки одразу ж розкупили переселенці в перший рік повномасштабного вторгнення", – розказує Міцук.
За його словами і зараз можна знайти безхозні будинки без комунікацій у далеких селах, де немає нормальної дороги, школи, роботи. Будинків з умовами за $10-12 тис. у селах з соціальною інфраструктурою у його громаді немає.
Чи запрацює програма "Будиночки в селі" цьогоріч? Це насамперед залежатиме від наявності підходящих будинків і головне готовності власників нерухомості в селі продавати оселі з комунікаціями не дорожче 500 тис. грн, а також від того чи довзолить координатор програми відходити від граничної ціни. Загалом фінансування цієї програми, з легкої руки Кабміну можна залучати з різних джерел – як з державного, так і з місцевих бюджетів, коштів меценатів тощо. Центральну роль в експерименті відвели сільраді, що має бути проактивною, опікуватись ремонтом та утриманням будинків.
