Можлива кримінальна справа для посла в США та не дуже оптимістичні результати АРМА
Бізнес Цензор на прикладі діяльності з арештованим майном колишнього чоловіка посла України в США Ольги Стефанішиної намагався розібратись з наявними практиками в АРМА.
АРМА – Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами є центральним органом виконавчої влади, підконтрольним Кабінету Міністрів, уповноваженим, як вбачається з його назви, здійснювати розшук активів, на які може бути накладений арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованим майна та його стягнення в дохід держави.
Кейс Стефанішина як приклад функціонування АРМА
Днями соцмережами та у ЗМІ ширилась інформація, що послу України у США Ользі Стефанішиній готують швидку заміну через високу ймовірність оголошення їй вже найближчим часом підозри через зловживання службовим становищем.
Стефанішина вже подала прохання про завершення дипломатичної служби "через особисті обставини". Що збіглось у часі з оголошеним президентом Володимиром Зеленським кадровим перезавантаженням влади – зміною уряду та керівників правоохоронних органів.
Справа Стефанішиної нібито стосується передачі в січні 2025 року Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) будівлі Будинку профспілок у центрі Києва. Цей актив за результатами аукціону в Prozorro відійшов в управління Консорціуму "Управляюча компанія "КАМпарітет", близького до колишнього чоловіка Стефанішиної – Михайла Стефанішина.
Після публікації в червні 2025 року розслідування журналіста "Української правди" Михайла Ткача про співпрацю консорціуму з АРМА обставинами справи зацікавились в Спеціальній антикорупційній прокуратурі (САП).
У розслідуванні Михайла Ткача зазначалось, що Михайло Стефанішин у неформальних бесідах з бізнесом та політиками представляється "тіньовим куратором офісу" АРМА, розповідав, що компанія, пов'язана з ним, вже отримала чотири коштовних активи від АРМА в управління.
Одразу після своєї реєстрації у травні 2024 року консорціум "КАМпарітет" отримав в управління комерційну нерухомість у центрі Києва за адресою Павлівська, 18.
Згодом отримав в управління вище згаданий Будинок профспілок на Майдані Незалежності, торгівельний центр "Флагман" в Івано-Франківську та ТОВ "Українська ягода", одного з найбільших в Україні виробників ягід. Раніше цей виробник офіційно мав власника-громадянина РФ і після повномасштабного вторгнення був арештований, потрапив під управління АРМА.
У тексті Михайла Ткача зазначається, що ймовірно російський власник незважаючи на арешт зберіг вплив на бізнес, принаймні керівник однієї з трьох фірм-співзасновників консорціуму – "Беррі Хаб Плюс", працював в "Українській ягоді" і за російського бенефіціара.
На момент передачі активів цьому консорціуму Ольга Стефанішина обіймала посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеґрації України – міністра юстиції України.
Першим директором "КАМпарітет", що отримала від АРМА в управління арештовані активи, став колишній радник Стефанішиної на посаді віцепрем'єр-міністра Тарас Голуб.
Сама Ольга Стефанішина відхрещувалась від будь-якої своєї причетності до історії з активами АРМА, наголошуючи на тому, що давно розлучилась з Михайлом Стефанішиним і колишній чоловік ніяк не впливає на її роботу та дії.
Михайло Ткач зауважує, що "КАМпарітет" був єдиною приватною структурою, якій менш ніж за рік діяльності вдалося виграти у чотирьох конкурсах АРМА на пошук управителя.
Всього за два роки роботи агентства під головуванням Олени Думи (липень 2023 – липень 2025), успішно завершених конкурсів було одинадцять. Тобто "КАМпарітету" дали управляти більш ніж третиною з усіх об'єктів, які отримали управителів у АРМА.
У липні 2025 року Спеціальна антикорупційна прокуратура підтвердила, що за фактами, опублікованими в статті Михайла Ткача, було відкрите кримінальне провадження за ч. 2 статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки), проте підозру тоді нікому не оголошували.
У вересні 2025-го голова Комітету з питань антикорупційної політики, нардеп "Слуги народу" Анастасія Радіна повідомила, що консорціум "КАМпарітет" заборгував АРМА близько двох мільйонів гривень, які він мав сплатити за договорами управління. Управитель щомісячно має сплачувати відсоток від прибутку з об’єктів під управлінням, а в разі його відсутності – виплачувати гарантійний платіж, що йде до держбюджету.
"Почнемо з того, що наразі фірма не платила державі жодних відсотків від прибутку – лише гарантійні платежі. Хоча, наприклад, за адресою Павлівська, 18 у Києві, де "КАМпарітет" взяв в управління приміщення, працює магазин "Світ матраців". Тобто, ймовірно прибуток від діяльності об’єктів управління таки є", – зазначала тоді Радіна.
Бізнес Цензор знайшов кілька нещодавно ініційованих судових справ, що розв’язала АРМА проти "КАМпарітету" щодо стягнення боргів на більш ніж 2,26 млн грн.
Нардеп Ярослав Железняк повідомляв, що станом на 1 березня цього року "КАМпарітет", заборгував держбюджету майже 7,5 млн грн. Нібито АРМА повідомила "КАМпарітет" про зміну управителя для приміщення на Павлівській, 18 та для торгівельного центру "Флагман". Проте, за інформацією Железняка, активи досі у користуванні консорціуму, приносять йому прибутки в обхід держбюджету.
За своїм функціоналом АРМА уповноважене сприяти здійсненню кримінального провадження шляхом виявлення та розшуку активів за зверненням слідчого, детектива, органів досудового розслідування, з метою арешту та конфіскації таких активів чи їх стягнення в дохід держави. Направляти запити до відповідних органів інших держав щодо виявлення та розшуку активів закордоном, представляти права та інтереси України закордоном у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших злочинів.
На підставі рішення суду, АРМА здійснює і управління активами, на які накладений арешт у кримінальному провадженні, з метою збереження чи збільшення їх економічної вартості має передавати активи в управління як у історії зі Стефанішиним на підставі договору управління. Або може займатись продажем активів з подальшим розміщенням готівкових коштів на рахунках у державних банках до закінчення кримінального провадження. Це залежить від конкретного рішення суду.
АРМА засноване ще у 2015 році. Його створення було одним із пунктів плану дій України для візової лібералізації з Євросоюзом.
Зважаючи на специфіку діяльності агентство має високі корупційних ризики розподілу арештованого/конфіскованого майна у "правильні" руки, часто потрапляло в корупційні скандали, а перші очільники агентства – фігуранти кримінальних проваджень.
Після повномасштабного вторгнення діяльність АРМА потрапила під ще більший приціл громадськості, за рішеннями судів на АРМА посипалась нечувана кількість коштовних активів росіян та колаборантів на десятки мільярдів гривень.
Наразі реформування агентства є обов’язковим критерієм на шляху вступу України до ЄС.
Бізнес Цензор відслідковує діяльність АРМА. Раніше ми брали інтерв’ю у попередника Олени Думи на посаді Дмитра Жоравовича, який зокрема розказував, як тодішній Мін’юст протидіє продажу яхти Медведчука.
Взагалі від моменту створення АРМА неодноразово ставала епіцентром корупційних скандалів, агентство небезпідставно звинувачували в непрозорості та неефективності, в минулому році серед парламентарів навіть ширилась думка, що АРМА легше ліквідувати, ніж реформувати.
Утім, влітку 2025 року президент підписав закон № 4503-IX щодо посилення інституційної спроможності АРМА. Документ мав докорінно змінити ефективність агентства з розшуку та менеджменту активів, чітко розмежувавши його функції на три ключові блоки:
- виявлення та розшук;
- управління активами;
- міжнародна співпраця.
Звіт про результативність АРМА
Аналітичний центр Інститут законодавчих ідей опублікував новий звіт щодо діяльності АРМА у 2024-2025 роках. Бізнес Цензор уважно його вивчив та зібрав основне.
Організаційно Агентство складається з центрального апарату та територіальних управлінь. Ключові рішення щодо управління арештованими активами ухвалюються в центральному апараті, териуправління мають обмежену роль.
У 2024-2025 роках гранична кількість співробітників центрального апарату складала всього 300 осіб, а теруправлінь – 90. Фактично співробітників було ще менше – у центральному апараті у 2024 році працювали 194 особи, 51 – в теруправліннях (у 2025 – 229 та 73 відповідно). В АРМА відмічають плинність кадрів та складність залучення фахівців, що впливає на функціонування агентства зокрема в управлінні складними активами.
Одночасно вартість майна, що акумулювалась в управлінні АРМА, вимірюються десятками мільярдів гривень. І фінансування діяльності АРМА не відповідає масштабу його функцій та активів в управлінні: у 2024 році видатки на АРМА становили 189 млн грн, з них – 121 млн на оплату праці. Фактично ж на оплату праці пішло 148 млн грн. У 2025 році АРМА виділили спеціальним законом 539,11 млн грн, з них на оплату праці – 201,81 млн грн, фактично 229,34 млн грн.
Згідно зі статтями 16-18 нового закону про АРМА, агентство має вжити заходів для швидкого виявлення активів, що дозволяє накласти арешт і за наявності підстав передати майно в управління.
Аналогічний підхід закладений в Директиві ЄС 2024/1260, що акцентує на ранньому, швидкому й ефективному виявленню та ідентифікації майна як передумови його подальшого замороження, конфіскації та управління.
Одночасно директива ЄС суттєво розширює функціональну модель органів з повернення активів порівняно з чинним функціоналом АРМА.
В ЄС передбачена можливість оперативного замороження активів для запобігання їх відчуженню або приховуванню ще до завершення процедури конфіскації, у АРМА цього немає.
Аналізуючи звіт АРМА за 2024 рік, Transparency International Ukraine звернула увагу, що з 12 352 виявлених агентством об’єктів нерухомості арештовано було лише 1512, а передано в управління – 289. При виявлених 106 470 земельних ділянок арештовано 1759, передано в управління – 305. При значних обсягах виявлених коштів їх арешт і передача теж залишалась на низькому рівні. За оцінкою організації, арештовувалось близько 7,8% від виявлених активів, в управління потрапляло менше 3%.
Оприлюднені дані за 2025 рік не дозволяють встановити загальну кількість активів, виявлених в межах функції розшуку активів в кримінальних провадженнях, та простежити їхню подальшу долю.
Управління майном
АРМА позиціонує управління активами як ключовий напрям своєї роботи, у своїх звітах основний акцент робить на кількості переданих активів, обсягах надходжень до бюджету.
Основний фінрезультат від управління у минулому році забезпечили АРМА кілька стратегічних активів енергетичного сектору, передані в управління ПАТ "Укрнафта". Це зокрема мережа АЗС Glusco, корпоративні права ПрАТ "ВК Укрнафтобуріння", ТОВ "Сіріус-1", ТОВ "Сахалінське". А також корпоративні права ПрАТ "Львівська ізоляторна компанія", передані ПАТ НЕК Укренерго.
Водночас левова частка активів в управлінні АРМА в принципі не генерує дохід з незрозумілих причин.
Як зазначається у звіті, інколи фактична передача майна під управління затягується на значний строк. Наприклад, роками не передавався у фактичне управління АРМА розкішний маєток колишнього міністра МВС часів Януковича – Віталія Захарченка, що розташований у центрі Києва, нібито через відсутність ключів.
Уже відомо, що там певний час мешкав фігурант справи "Мідас", колишній міністр юстиції Герман Галущенко. співробітники НАБУ фіксували біля маєтку колишню міністерку енергетики Світлану Грінчук.
У звіті також згадується як приклад обмеженого доступу до вже переданого активу ТРЦ "Гулівер", що попри проведення АРМА двох конкурсів, управляючих так і не отримав. Згодом відбулась передача "Гуліверу" у власність державних банків, за пільгові кредити від яких він колись будувався.
Показовим є випадок з приміщеннями ТРЦ Stereo Plaza у Києві на Лобановського, 119-а. Його передали управителю буквально через 11 днів після підписання договору. Утім, торговельний центр пробув під управлінням лише кілька місяців: один із київських райсудів скасував арешт на майно, тому договір управління з АРМА припинили. За цей короткий термін він встиг згенерувати надходження до держбюджету у понад 950 тис. грн.
Які активи АРМА сформували надходження держбюджету у 2025 році
П’ять найбільших управителів акумулювали 24 активи або близько 58,5% загальної кількості договорів управління.
Найбільшими управителями були:
- ТОВ "Воєджер Плюс"
- ПАТ "Укрнафта"
- КУП "Пріорітет"
- ТОВ "Комбінат Плюс"
- КУП "КАМпарітет"
У минулому році значна частина активів залишалася зосередженою у відносно невеликої кількості учасників.
За підсумками 2025 року загальний обсяг надходжень від управління активами склав 2,178 млрд грн. Водночас обсяг гарантованих платежів, передбаченими договорами управління, становив лише 231,92 млн грн. Фактичні надходження перевищили гарантовані платежі на 1,95 млрд грн за рахунок активів енергетичного сектору.
Найбільші надходження забезпечили корпоративні права ПрАТ "ВК Укргазбуріння" (1,82 млрд грн), мережа АЗК Glusco (257,8 млн грн) та корпоративні права ТОВ "Сахалінське" (56,8 млн грн), управителем яких виступало ПАТ "Укрнафта".
Тобто 98% усіх надходжень сформовані обмеженою кількістю великих активів, тоді як інша частина активів взагалі не генерувала доходів.
Аукціони АРМА з продажу активів
За офіційними даними у минулому році лише 41 зі 184 аукціонів (близько 22%) завершився успішно, це означає, що більшість процедур не привела до продажу.
Зі 184 аукціонів у 2025 році 144 завершились безрезультатно, 11 були скасовані. 84 аукціони, що відбулись, були повторними процедурами, тобто такими, де змінювались умови продажу.
Продаж активу має три послідовні етапи: перший аукціон – три раунди підвищення ціни в реальному часі; другий ("повторний") – зі стартовою ціною 50% від ціни першого; третій ("повторний" за методом покрокового зниження ціни, тобто голландський аукціон) – так само від 50% від початкової ціни.
Зрештою загальна сума коштів, отримана від продажу лотів, склала 196 млн грн, тоді як сукупна стартова вартість активів перевищувала 1 млрд грн.
Реєстр АРМА
За новим законом АРМА має вести й адмініструвати Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (ЄДРАА).
Органи досудового розслідування, прокуратура та суди формують дані, які стають підставою для внесення активів до реєстру. Це можуть бути зокрема судові рішення.
Державна судова адміністрація України забезпечує електронну взаємодію з ЄДРАА через систему "Трембіта", що дозволяє автоматично передавати судові рішення до реєстру.
На практиці реєстр – великий масив записів про арешт певного майна, який, втім, не дає можливість відповісти на базові питання: який обсяг активів є ліквідний, яка частина з активів була виведена з-під арешту, які активи з реєстру передані під управління або реалізацію. Тобто відслідкувати долю арештованого майна тут неможливо.
Через відсутність відстеження життєвого циклу активу реєстр перетворюється просто на мертвий облік майна, що був колись переданий АРМА відповідними органами.
Наприклад, восени 2024 року АРМА повідомляло про понад 324 тис. записів у реєстрі і 72 тис. активів в управлінні. Після проведення інвентаризації станом на 31 грудня 2025 року АРМА вже оперувало показником у 102 569 записів.
Під час обговорення питання даних у реєстрі на засіданні парламентського комітету з питань антикорупційної політики представники АРМА пояснювали це "переглядом методології обліку" та виключенням з реєстру великої кількості об’єктів, "що не мають самостійної економічної цінності".
"Навіть після модернізації система продовжує переважно відображати факт існування окремих активів або процесуальних рішень щодо них, але не забезпечує повноцінного відстеження їх подальшого руху", – зазначається у звіті Інституту законодавчих ідей.
Міжнародна співпраця
Повернення активів у межах міжнародної співпраці є ще однією функцією АРМА, що охоплює виявлення, арешт, конфіскацію та репатріацію активів закордоном, отриманих злочинним шляхом. Як, наприклад, вище згадана яхта Медведчука.
У 2024 році АРМА повідомляла, що за результатами міжнародного розшуку було виявлено 16 банківських рахунків із залишками на понад $6 млн, 3 об’єкти нерухомості, 2 транспортні засоби, частки в іноземних компаніях на понад 400 тис. євро.
У 2025 році АРМА відзвітувала лише про 246 звернень від іноземних органів і що виконувала запити українських правоохоронців про активи за кордоном, водночас у звітності агентства відсутня інформація щодо повернення активів в Україну (за конфіскацією за кордоном, за репатріацією активів) та фінансовий звіт від таких дій.
Можемо констатувати, що попри спроби реформування АРМА, діяльність агентства важко назвати ефективним і прозорим. Водночас реформа системи управління арештованими активами, підвищення ефективності АРМА, окрім того, що є важливим фактором для встановлення суспільної справедливості щодо відомих колаборантів, лишається важливою для наповнення державного бюджету, було і лишається одним з пріоритетів у межах міжнародних програм підтримки України, зокрема за програмою Ukraine Facility.
Чи є політична воля пришвидшити реформу АРМА, зробити можливим нормальне функціонування агентства? Чи наразі переважає бажання далі без перешкод вудити великі активи в каламутній воді? Питання риторичне.
