Корецького – в прем’єри: Що буде з "Нафтогазом" і підготовкою до зими

Автор: Владислав Недашківський

У неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський ошарашив новиною – прем’єрка Юлія Свириденко йде у відставку, хоча напередодні ніщо не віщувало таких радикальних рішень.

Офіційна причина – зміна політичної стратегії України. Утім, на Банковій кажуть, що ідея перезавантаження уряду "виношувалась давно". Адже декотрі міністерства досі лишаються без повноцінних керівників, а також тому, що роботою низки урядовців не задоволені, зокрема на фоні погіршення стосунків із Польщею та буксуванням євроінтеграційних процесів.

За відставку Юлії Свириденко народні депутати, за наявною інформацією, мають голосувати вже у вівторок, 14 липня. Тобто три дні не вистачило премʼєрці до повноцінного року роботи. Відтак вона має поїхати послом до США, замінивши Ольгу Стефанишину, яка вже попросила про звільнення, пославшись на "особисті обставини".

Читайте також: Жінка вдруге в історії України очолила Кабмін. Що треба знати про Юлію Свириденко

Станом на ранок понеділка найвірогіднішою кандидатурою на пост премʼєр-міністра є чинний очільник "Нафтогазу" Сергій Корецький. Ще минулого року його намагалися спокусити портфелем міністра енергетики, проте він залишився на чолі держкомпанії.

Одразу після зустрічі зі Свириденко 12 липня президент зустрівся і з Корецьким – подякував за ефективну роботу. Вони, зі слів Зеленського, обговорили кроки, які потрібні державі для більшої стійкості та забезпечення визначених результатів у межах оновленої політичної стратегії України.

До речі, ефективна робота Сергія Корецького в "Нафтогазі" – одна з причин, чому його хочуть бачити в премʼєрському кріслі.

Корецький прийняв компанію навесні 2025-го з фактично порожніми сховищами газу, бо попереднє керівництво компанії не імпортувало цей ресурс. "Нафтогаз" під керівництвом Сергія Корецького наростив запаси до 13 млрд куб. м, зокрема залучивши для цього кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), державних банків України.

Зрештою Корецькому вдалося провести компанію через найскладнішу зиму 2025/2026 років. Газ – єдиний ресурс, який подавався в оселі українців без збоїв, попри обстріли газової інфраструктури.

Бізнес Цензор розбирався, що буде з підготовкою до опалювального сезону цьогоріч, та чи не вплине на нього перехід Сергія Корецького до уряду.

Корецький – найлегший для голосування кандидат

Утім, Сергія Корецького ще не призначили. За його кандидатуру має проголосувати Верховна Рада. Голосування щодо цього питання також має відбутися 14 липня, одразу після звільнення Юлії Свириденко.

Перший заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у коментарі Бізнес Цензору зазначив, що проблем зі збором голосів за кандидатуру Сергія Корецького не буде.

Його колега по комітету, нардепка Ніна Южаніна додала, що Корецький – найлегший кандидат для голосування в залі, бо в нього немає негативного бекграунду, як у інших претендентів. Серед них, за наявною інформацією, – міністр енергетики та колишній премʼєр Денис Шмигаль, міністр оборони Михайло Федоров, міський голова Харкова Ігор Терехов. За них, за словами Южаніної, навряд чи вистачить голосів.

"Бачите, як знову відбувається? Не для зміни системи, не для того, щоб вибудувати обʼєднану позицію роботи виконавчої влади в Україні, а шукають кого зараз можна провести через залу Верховної Ради, тобто за кого дадуть 226 голосів. Жаль, що приберуть із займаної посади людину в компанії НАК "Нафтогаз України", яка має величезне значення особливо зараз з наближенням осені та зими. Що там буде далі? Ми ж бачили, що там робив Чернишов (Олексій Чернишов, колишній голова правління "Нафтогазу", фігурант справи "Мідас", – прим. ред.) і всі інші. Корецькому довелося багато вигрібати", – зазначила вона для Бізнес Цензора.

Ніна Южаніна уточнила, що звільнення Корецького з "Нафтогазу" – це ризик, співставний з кризою в галузі електроенергії. Адже наразі незрозуміло, хто очолить компанію і чи вистачить у цієї людини компетенції продовжити роботу Сергія Корецького. На запит Бізнес Цензора щодо можливої кандидатури, яка могла б замінити чинного очільника, в "Нафтогазі" не відповіли.

Проблем не передбачається

"Сергій дійсно ефективний менеджер. Хоча розумію, що зараз це словосполучення звучить як лайливе. Він із тих лідерів, які готують з першого дня людей, процеси, стандарти до роботи без нього. Тому, коли він іде на наступну ділянку роботи, компанії продовжують працювати і розвиватися. Він спроможний якісно передати справи та знаходити час, щоб давати поради новому керівнику. Впевнена, що Сергій вже підготував НАК до опалювального сезону. Тому, мабуть, варто думати скоріш про наступний сезон", – прокоментувала директорка з питань партнерств та співробітництва Ради економічної безпеки України Агія Загребельська.

Не бачить проблем із переходом Корецького й голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

"У Сергія у "Нафтогазі" зібрана професійна команда, тому, думаю, особливих ризиків не буде", – сказав він Бізнес Цензору.

Схожу думку висловив і Ярослав Железняк, проблем ні в компанії, ні з підготовкою до опалювального сезону не має бути.

Повернення "старих-добрих часів"?

Водночас заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський особливого оптимізму не поділяє. Він, як і Южаніна, згадує Чернишова.

"Ті, хто не помічає ризиків, мають коротку памʼять: Чернишову знадобилося небагато часу, щоб виїхати на запасах та інерції від Вітренка і, в прямому сенсі, "висушити" компанії Групи "Нафтогаз". Стагнація виробничих програм і відсутність розвитку в мирний час ведуть до занепаду, а у воєнний – до втрати енергетичної безпеки. Показовий приклад: мінімальні запаси газу, втрата довіри інвесторів, відсутність профільних фахівців у керівництві – усе це наслідки дій Чернишова, а точніше – його бездіяльності", – зазначив він.

Закревський наголосив, що Корецький – найкраще, що сталося з українською енергетикою за останні три роки.

"Хто цього не розуміє – не працював у галузі, або "хоче старих-добрих часів". Це надефективний технократичний боєць і дуже щира у своїй вірі людина", – сказав він у коментарі Бізнес Цензору.

Експерт нагадав, що за Сергія Корецького "Укрнафта" вперше у ХХІ столітті отримала міжнародний кредитний рейтинг і вперше перестала бути чорною дірою для бюджету.

"Та й минулого року лише безпрецедентна прозорість і якісний стрибок у корпоративному управлінні дозволили залучати сотні мільйонів євро від міжнародних донорів на закупівлю газу майже щомісяця, у режимі нон-стоп", – додав Андрій Закревський.

За його словами, за цим стоїть величезна, неймовірно виснажлива й копітка робота.

"Щоб своїми діями, документами, роботою департаментів і відділів забезпечувати зміни, про які потім читають на шпальтах видань, потрібні надзусилля: ви розумієте, скільки роботи треба зробити, щоби "провісити" новий коридор постачання газу? Знайти дизель під час Ормузької кризи та привезти його? Відбитися від постійних охочих повернути "старі-добрі часи"? І це вже не кажучи про те, що тільки за рік ворог двічі позбавляв нас звʼязку з видобутком газу на родовищах, а за три роки атакував майже кожен підрозділ Групи. Навіть не знаю, куди зрештою не "прилітало".

З перших днів його роботи вражає його тверда позиція щодо прозорості та доброчесності як важелів корпоративних змін. Сергій Корецький – вольовий, наполегливий та відкритий, і багато хто обламав об нього зуби. Те, що його спокійна вдача дає відчуття безпеки, – це добре лише доти, доки не усвідомлюєш усієї складності ситуації", – розповів Закревський.

Чи зможе Корецький проявити себе на посаді премʼєра?

Ніна Южаніна каже, що прихід Корецького до "Нафтогазу" сприймався як позитивний крок, особливо після його роботи в "Укрнафті" й "Укртатнафті".

"Більшість людей, які знають або працювали з ним, кажуть, що він хороший CEO. Я сприймаю крок щодо його призначення на посаду премʼєра 50 на 50, тому що не бачу поки рівноцінної заміни в "Нафтогазі", а це зараз величезні виклики, які стоять перед країною щодо розподілених систем постачання газу, якими він займався. Чи є кому займатися в подальшому цими питаннями – я не впевнена. Призначення на посаду премʼєра означає, що ми можемо втратити ефективного менеджера на дуже відповідальній для країні ділянці роботи", – зазначила вона Бізнес Цензору.

Южаніна сумнівається, що Корецький зможе бути таким самим ефективним на посаді премʼєр-міністра.

"Абсолютно очевидно, що більшість премʼєрів використовуються центральною владою. У нас давно немає явної роботи, яка би відповідала розподілу гілок влади в Україні, тобто виконавча влада у нас виконує вказівки, які даються з Офісу президента, тому мені буде жаль, якщо його прізвище буде тільки прізвищем і він не матиме можливості реалізувати себе на цій посаді", – зазначила вона.

Викладач Києво-Могилянської Бізнес-Школи Валерій Пекар також звертає увагу, що після зміни премʼєра вся система на кілька місяців "зависає".

"А це дуже важливі кілька місяців. По-перше, бюджетний процес. По-друге, підготовка до зими, яка буде надзвичайно важкою. Перестановки виправдані лише тоді, коли повʼязані з якісним оновленням уряду, не лише з точки зору фаховості міністрів, а й з точки зору їхньої взаємодії (командної роботи) в уряді та між урядом і парламентом", – каже він.

Сценарії підготовки до опалювального сезону

У червні Україна ввійшла в період закачування газу в підземні сховища. Стартова позиція за обсягами наразі виявилась куди кращою, ніж попереднього сезону, але ця перевага не знімає потреби в додатковому накопичені ресурсу. Підготовка до осінньо-зимового періоду залежатиме від сценарію, за яким розгортатимуться події.

Так, за даними DiXi Group, урядовий базовий орієнтир передбачає накопичення 14,6 млрд кубометрів газу в підземні сховища до початку опалювального сезону. 13,2 млрд кубометрів – мінімально необхідний рівень.

Згідно з базовим сценарієм, який передбачає відсутність критичних атак на газовидобувну інфраструктуру протягом літа, Україна може досягти цільового рівня в 14,6 млрд кубометрів газу в підземних сховищах до початку осінньо-зимового періоду 2026-2027 років.

Фінансова потреба базового сценарію визначатиметься вартістю імпорту. Аналітики наразі оцінюють її у 3,2-3,8 млрд євро для оплати товарного газу. Окремим елементом фінансового навантаження залишатимуться витрати на відновлення пошкодженої газової інфраструктури.

Перший альтернативний сценарій розглядає ситуацію, за якої російські атаки на газову інфраструктуру не лише продовжуються, а й посилюються до рівня масованих ударів. Наприклад, 3 жовтня 2025 року після російської атаки тимчасово було виведено з ладу близько 60% газового виробництва України.

У цьому сценарії Україна формально може досягнути мінімально необхідного рівня запасів у сховищах, однак базова ціль у 14,6 млрд кубометрів стає залежною від своєчасного нарощування імпорту та доступності зовнішнього фінансування на додаткові 2-3 млрд кубометрів порівняно з базовим сценарієм. Сукупна потреба в імпорті може зрости до 4 і більше млрд кубометрів.

Якщо додаткове фінансування не буде забезпечено вчасно, Україна ризикує накопичити лише 13,2-13,8 млрд кубометрів газу, тобто на рівні мінімально необхідного запасу або з незначним перевищенням.

Другий альтернативний сценарій розглядає ситуацію, за якої додатковим обмеженням для проходження літнього сезону стає не тільки фізична втрата видобутку, а й погіршення умов імпорту.

За цим сценарієм очікуваний рівень запасів газу на 1 листопада 2026 року може становити 12,3-13,3 млрд кубометрів.

У DiXi Group наголошують, що потенційний ризик полягає не у формальному недосягненні мінімального рівня запасів, а у зменшенні операційного маневру порівняно з базовим сценарієм, підвищенні вартості імпорту та вразливості до додаткових шоків – холодної погоди, нових атак або затримок з постачанням газу.