Росія атакує дата-центри: Що буде з інтернетом і зв’язком в Україні
Удари по трьох дата-центрах у Києві викликали тимчасові проблеми з доступом в інтернет і створили дискусію: наскільки подорожчає зв’язок, що буде з інтернетом та чи може Росія "вимкнути" інтернет взагалі.
Бізнес Цензор поспілкувався з провайдерами, які постраждали внаслідок ударів, фахівцями з комунікацій та власником найбільшого хостинг-провайдера України Mirahost, щоб розібратись: наскільки реально подорожчає інтернет цієї зими, чи можна покластися на мобільний зв'язок під час тривалих відключень світла, і які підводні камені має ідея "купити один Старлінк на все ОСМД".
Не перша, але перша медійна: атака по дата-центрах 23-24 вересня та її наслідки
Удари по дата-центрах у Києві 23-24 вересня гучною новиною пройшлися по стрічках. Насправді, визнають наші співрозмовники, це вже не перша атака по дата-центрах в Україні. Влітку схожі удари вже наносились, втім провайдерам вдавалося швидко розподіляти навантаження так, щоб користувачі цього не відчували взагалі.
Саме тому атаку 23-24 вересня помітили: удар був одразу по трьох об'єктах, тому близько 100 тисяч абонентів зіткнулися з перебоями зі зв'язком.
В одному з постраждалих центрів розміщувалося обладнання UTELS. Внаслідок атаки частина мережевих елементів знищена. Проте відновлення зайняло приблизно дві години. Власник провайдера Олександр Полюдов у розмові з Бізнес Цензором називає два фактори швидкого відновлення:
- команда, яка затято працювала, допоки все не вдалося відновити;
- децентралізація мережі – обладнання на момент атаки вже було розподілене в кількох дата-центрах одночасно.
Полюдов в розмові акцентується саме на важливості злагодженої роботи фахівців – аварійних бригад і технічних адміністраторів, адже другий чинник – децентралізація мережі, вже був втілений заздалегідь, через прикрий досвід минулих атак.
"За дві години завдяки злагодженим діям технічних спеціалістів ми змогли відновити більшість абонентів, які почали отримувати послугу інтернету у штатному порядку", – розповідає Полюдов.
Провайдер "Павутина" постраждав одночасно з UTELS, і в той самий день на сайті з'явилось повідомлення, що роботу успішно відновлено.
Директор "Павутини" Олександр Арутюнян теж вказує на децентралізацію вузлів як на важливий чинник успіху. Водночас обидва співрозмовники сходяться на думці, що мета атаки – викликати медійний ефект та посіяти паніку. Постраждали від атаки звичайні українці, і жодної військової складової в ударах немає.
Наскільки насправді подорожчає інтернет цієї зими?
У телеграм-каналах після удару почали поширюватись очікування "помітного подорожчання" інтернет-послуг. Ми розпитали співрозмовників, як саме це відобразиться на гаманцях, у реальних цифрах.
Так, за прогнозом власника UTELS, тарифи зростуть щонайменше на 20% від нинішнього рівня, а окремі оператори можуть удвічі підняти саме мінімальні пакети. Підвищення варто чекати до кінця року, найпізніше – з 1 січня.
Причина не в згорілому обладнанні, а в постійних витратах: вартість оптоволоконного кабелю за рік зросла у 3-4 рази через подорожчання волокна в Китаї, подорожчало й обладнання, зросли і зарплати технічного персоналу.
Директор "Павутини" Олександр Арутюнян пов'язує майбутнє зростання саме з такими постійними операційними витратами, а не з одноразовою заміною обладнання.
"Це не про разове обладнання, яке згоріло, і тепер треба його якось компенсувати. Мова про те, що вже відбувається і відбуватиметься далі перебудова всіх бізнес-процесів, процесів всередині і поза компаніями, учасниками ринку. Раніше у провайдера було 10 розміщень, тепер він повинен мати 50 мікровузлів. Відповідно, на кожен цей вузол – окрема система живлення, окремі кабелі. Отже, треба збільшити персонал, збільшити кількість аварійних бригад, транспорту, логістики. Це суттєве збільшення операційних витрат", – каже він.
За оцінкою Арутюняна, у межах ринку йдеться про 10-20% – конкуренція серед тисяч дрібних провайдерів фізично не дасть розкрутити ціни різко.
Власник хостинг-провайдера Mirahost Олександр Ольшанський очікує зростання вартості послуг на 10-15%, оскільки левова частка потужностей компанії вже давно перенесена за кордон, і атаки на українські дата-центри її напряму не зачіпають.
Водночас провайдери, як і інші бізнеси в Україні, залишаються з наслідками сам-на-сам. Опитані співрозмовники компенсацій за втрачене обладнання не очікують. Події фіксуються як форс-мажор. З корисної комунікації з боку держави Полюдов відзначив Мінцифри, яка залишається на зв'язку та допомагає точково, але не грошима.
Мобільні вишки "не витягнуть" всіх абонентів: як підстрахуватись?
Попередні зими доводили, що під час тривалих відключень мобільний інтернет не завжди є рішенням: мобільний зв'язок починав працювати тим гірше, чим тривалішим було відключення. У разі проблем у кабельних провайдерів навантаження на мобільні мережі буде ще більшим.
Полюдов пояснює технічну причину – базових станцій мобільних операторів набагато більше, ніж вузлів фіксованих провайдерів, і аварійні бригади фізично не встигають міняти акумулятори на всіх них раз на кілька днів, як це можливо з вузлами дротового інтернету. Водночас, якщо одночасно вимкнеться ще й широкосмуговий доступ, навантаження на мобільні станції зросте настільки, що абоненти просто не зможуть підключитися.
Порада і Арутюняна, і Полюдова, і Ольшанського – завести в оселю другий дротовий провайдер (причому важливо, щоб це був не суббренд того ж самого провайдера). Сім-картка з інтернетом – корисне рішення лише як додатковий резерв на короткі локальні збої, не на блекаути.
Для економії Арутюнян рекомендує одразу обрати для другого провайдера більш економний тариф. Наприклад, якщо ваш основний провайдер надає інтернет на швидкості 1 ГБ/с, другий можна взяти з найдешевшим пакетом у 50 МБ/с.
Ольшанський ставить наявність другої точки підключення в один ряд з іншими загальними потребами воєнного часу, такими, як мати вдома копії документів і запас питної води.
Starlink як резерв: корисні і не тільки сценарії використання
Чому супутниковий зв'язок узагалі стійкіший – пояснює Володимир Фурсевич, CTO Adaptis – компанії-розробника систем зв’язку для складних умов. Starlink не прив'язаний до однієї наземної станції: супутники можуть передавати трафік між собою і виводити його через інші gateway-станції.
Приклад переваг супутника – блекаут в Іспанії та Португалії 2025 року, коли трафік перенаправили через станції в Італії. Adaptis перевірив понад 1500 терміналів, які компанія відстежує, у ніч на 24 вересня – збоїв не зафіксовано, хоча Фурсевич уточнює: компанія не бачить внутрішньої маршрутизації Starlink і не може підтвердити, чи й наскільки швидко мережа щось перемикала.
Ризик лишається: якщо одночасно випаде кілька наземних станцій, а ті, що залишилися, не витримають навантаження – можливі перебої. Але навіть робочий Starlink не гарантує зв'язку конкретному користувачу: термінал, роутер і локальна мережа так само потребують живлення. Для забезпечення інтернету від Starlink необхідно дотриматися низки умов: зокрема, забезпечити живлення й огляд неба.
Тому Фурсевич радить критичній інфраструктурі й бізнесу заздалегідь визначити, які сервіси мають працювати за будь-яких умов, тримати щонайменше два канали на різній фізичній інфраструктурі – наприклад, дротовий і супутниковий, – і обов'язково перевіряти резерв під навантаженням, а не просто мати другу сімку чи тарілку "про всяк випадок". За його словами, попит на резервний зв'язок уже зростає: після останніх ударів навантаження на гарячу лінію й менеджерів з продажів Adaptis суттєво збільшилося.
Водночас Полюдов скептично ставиться до поширеної в мережі поради "купити один Starlink на весь багатоквартирний будинок". Він погоджується: тарілка реально закриває потреби однієї квартири, максимум – двох сусідніх, якщо роздавати через роутер. Проте далі – нюанси. Для цілого будинку чи ЖК довелося би будувати окрему локальну мережу – а це вже нові витрати й обслуговування, тож як рішення для всього будинку Starlink не спрацює.
Чому дата-центри вразливі, а хмара – ні
"Це поганий і дуже чіткий сигнал. Дата-центри – частина економічної і оборонної стійкості країни. Від них залежать зв'язок, державні й банківські сервіси, системи оповіщення, логістика, а також обчислювальні потужності для ШІ та інших критичних технологій", – каже секретарка Ради економічної безпеки України, кіберекспертка Ілона Хмельова.
Цифрова інфраструктура України, пояснює Хмельова, не проєктувалася під ракетно-дронову війну – тому фізично вразлива. Жоден звичайний наземний дата-центр не стійкий до прямого удару, а стійкість дає лише розподілена архітектура, резерви поза зоною ураження й спеціально захищені об'єкти.
Удари по цивільних дата-центрах у містах, додає вона, – це також удар по людях, оскільки ця інфраструктура вплетена в житлову забудову і забезпечує критичні сервіси для цивільних; такі атаки, на її думку, мають фіксуватися й кваліфікуватися як воєнні злочини.
Перенесення державних і бізнесових даних у хмари союзників на початку повномасштабного вторгнення Хмельова називає одним із найправильніших рішень – фактично "ППО для даних", захищене і від ракет, і значною мірою від кібератак. Саме тому повністю знищити цифрову інфраструктуру України ударами по Києву неможливо: можна завдати збитків і перебоїв, ускладнити роботу частини провайдерів, але не "кам'яний вік".
"Відповідь має бути подвійною: технологічна – міжнародна хмара, резерви, – і правова: фіксація атак на цивільну цифрову інфраструктуру як воєнних злочинів і системна міжнародна відповідальність", – наголошує Хмельова.
Росія сіє паніку: який насправді ефект ворог очікує від атак
Точної відповіді, чому росіяни обрали ціллю саме дата-центри і саме зараз, жоден зі співрозмовників дати не може. Полюдов ставить під сумнів навіть офіційну логіку удару: якщо мета – вивести з ладу операторів, пов'язаних із військовими сервісами, вона провалилась. "В принципі, військової цілі вони ніякою не досягли", – каже він, а постраждали натомість звичайні абоненти.
Арутюнян теж не бачить у цьому ударі жодної практичної мети – тільки хайп, терор і сіяння паніки. Свою частку в цьому, на його думку, відіграють і блогери з телеграм-каналами, які тиражують чутки про подорожчання чи колапс мереж – і тим самим фактично доробляють роботу за ворога.
Ольшанський описує власниі враження схоже: втрачене обладнання й поранені співробітники – це намагання впливати психологічно на суспільство.
Втім, всі троє сходяться на одному: вплинути на те, коли й куди прилетить наступного разу, ніхто не може, а от так чи інак підготуватися – доступна опція.
"Якщо ви підприємство – купіть Starlink, це не так дорого, як вам здається. Якщо у вас якийсь невеликий магазин – підключіться до двох провайдерів. Потрібно готуватися. Все, що можливо, все, що від вас залежить", – резюмує Ольшанський.
Ясний перець - подорожчає.