Центр на 17 осіб і дедлайн 20 жовтня: чого чекати бізнесу від нових правил бронювання
НАЗК 12 жовтня виявило три корупціогенні фактори в проєкті нових правил бронювання, а вже 13 жовтня уряд ухвалив постанову про зміни до порядку бронювання працівників. Це викликало значну суспільну дискусію, адже питання потенційно стосується 1,4 млн заброньованих українців.
Бізнес Цензор розповідає, що чекає на підприємства після 20 жовтня, кого зачепить скорочення лімітів і чому головні ризики пов'язують із новим Координаційним центром, який зокрема вирішуватиме питання щодо критичності.
Таємна постанова: що ухвалили і що ще доопрацьовують
Уряд 13 жовтня ухвалив зміни до постанови №76 з умовою доопрацювання протягом п’яти днів. У початковому проєкті три пропозиції:
- знизити ліміт бронювання для ОПК та енергетики зі 100% до 85%, а для тепла, води й відходів – із 75% до 60%;
- виключити з бази розрахунку працівників із відстрочкою;
- створити Координаційний центр при Кабміні й до 20 жовтня переписати критерії критичності.
Чинний порядок – постанова №692: з 1 вересня заброньований працівник має отримувати щонайменше 25 941 грн, а статус критичності підприємств перевіряли повторно.
Станом на 15 жовтня норму про базу розрахунку прибрали, відсотки лімітів бронювання лишили на доопрацювання, а Центр залишили (утім повний текст очікується не раніше 18 жовтня). Тобто з трьох пропозицій дві поки відбито або відкладено, а третя – Центр – вірогідно пройшла.
Бронювання після 20 жовтня: чого чекати бізнесам
20 жовтня – строк, до якого за початковим проєктом міністерства й обласні військові адміністрації мають переписати критерії критичності й погодити їх із Центром. Але Центр, з яким мають погоджувати критерії, ще не створений: постанову про нього не оприлюднили.
Критерії вже переглядали влітку, і саме це викликає питання в бізнесу. У заяві від 14 жовтня Спілка українських підприємців нагадує, що компанії лише нещодавно підтвердили критичність і перебронювали працівників, а новий перегляд ускладнює планування й додає адміністративного навантаження.
Для ОПК це був би вже другий перегляд: Міноборони перевіряло всі оборонні підприємства до 10 серпня, нагадала народна депутатка Галина Янченко в коментарі Telegraf, і назвала питання, чи є сенс "знову трусити виробників", риторичним.
Тож підприємства не знають ані нових критеріїв, ані того, чи доведеться підтверджувати статус повторно, а погоджувати критерії має Центр, який ще навіть не створений.
Кого зачепить скорочення і що це дасть армії
Зменшення лімітів для комунільників, які забезпечують опалення, воду й вивезення відходів, та ОПК, які забезпечують військо зброєю, викликало значні дискусії.
Для першої категорії головний ризик – зима. Народний депутат Олексій Гончаренко у коментарі Бізнес Цензору пов'язує скорочення з конкретними наслідками: нестачею людей для ремонту мереж після обстрілів.
"Взимку може виникнути ще одна критична проблема: нестача людей, які ремонтуватимуть пошкоджені мережі, відновлюватимуть інфраструктуру після російських обстрілів і забезпечуватимуть безперебійну роботу комунальних служб", – заявив він.
Про те саме в публічній заяві говорить СУП: оперативно замінити кваліфікованих фахівців напередодні опалювального сезону й за атак на інфраструктуру неможливо.
Для ОПК аргумент інший – стабільність забезпечень. 100% бронювання нині мають лише виконавці та співвиконавці держконтрактів, пояснила Янченко; решта оборонних підприємств – 50%. У зверненні до прем'єр-міністра Сергія Корецького від 12 жовтня голова Національної асоціації оборонної промисловості Сергій Пашинський пише, що кілька тисяч розброньованих працівників не розв'яжуть проблему мобілізації, але "однозначно підірвуть наші спроможності з постачання зброї".
За оцінками Янченко, в ОПК заброньовано близько 200 тис. осіб, і зниження ліміту до 80% розброньувало б близько 40 тис., тож "для мобілізації це ситуацію не змінить".
Отже, якщо спиратись на оцінку Янченко, виграш для армії – десятки тисяч людей, а ризики, про які попереджають Гончаренко, СУП і NAUDI, стосуються ремонту мереж узимку й постачання зброї;
Утім навіть якщо ліміти лишать без змін, рішення про те, чи підприємство критичне і чи може воно бронювати понад 50%, усе одно проходитиме через новий орган.
"Хто контролюватиме рішення?": що таке Координаційний центр і навіщо його створюють
Нині за постановою №76 статус критичності видають різні органи: профільні міністерства, обласні військові адміністрації і Міноборони, а критерії погоджують Міноборони та Мінекономіки.
Проєкт пропонує пропускати рішення через спеціальний орган – Координаційний центр при Кабміні, який складається із 17 представників міністерств, Генштабу, силових структур і розвідки; співголови – заступники міністрів економіки та оборони. Без його позитивної рекомендації підприємство не отримає ні статусу, ні ліміту понад 50%. Також Центр зможе рекомендувати позбавити підприємство статусу.
Ідея не нова. 8 липня уряд Юлії Свириденко ухвалив постанову про схожий центр, а наприкінці місяця уряд Сергія Корецького її скасував: у рішенні зазначено, що не були враховані зауваження кількох відомств, зокрема Міненерго, Мін'юсту й СБУ. Тепер представник СБУ входить до складу Центру за згодою. Гончаренко в Telegram-дописі, посилаючись на джерела в уряді, анонсує, що Центр "буде все ж таки створений", а постанову затвердять наступного тижня.
Бізнес уже відштовхується з цього припущення. Українська зернова асоціація у зверненні до прем'єр-міністра, текст якого отримав Бізнес Цензор, просить забезпечити представництво профільних міністерств у координаційному органі з питань бронювання. Українська Рада Бізнесу закликала уряд не погоджувати проєкт постанови про зміну правил бронювання військовозобов'язаних у нинішній редакції. Представники бізнес-спільноти вважають, що запропоновані Міністерством економіки зміни можуть ускладнити роботу підприємств, послабити критичну інфраструктуру та призвести до скорочення виробництва.
Саме відсутність правил і викликає побоювання корупції. У висновку НАЗК №220-09/66324-26 від 12 жовтня йдеться, що проєкт не визначає строків розгляду звернень, вичерпного переліку підстав для відмови й граничних строків ухвалення рішень, що, на думку агентства, створює передумови для корупційних практик. Ті самі питання сталять і депутати:
"Які в нього повноваження? За якими критеріями він визначатиме критичність підприємств? Хто контролюватиме ці рішення? Без чітких і прозорих правил це створює додаткові корупційні ризики", – попереджає Гончаренко в розмові з "Бізнес Цензором".
Народний депутат Ярослав Железняк у розборі питання на своєму ютуб каналі також поставив сумнів щодо спроможності 17 людей впоратися з десятками тисяч заявок: якщо це не обернеться корупцією, заявки просто зависатимуть.
Гончаренко прямо припускає: "це буде ще один орган, який зароблятиме на бронюванні".
Є й друге питання – чи буде рекомендація Центру обов'язковою. За проєктом, міністерства й обласні адміністрації самі вирішують, враховувати рекомендацію про позбавлення статусу чи ні. НАЗК вважає, що так можна ухвалювати різні рішення в однакових ситуаціях, і пропонує зробити таку рекомендацію обов'язковою підставою.
Проєкт постанови Верховної Ради, який є в розпорядженні Бізнес Цензора і який ще не зареєстрований, пропонує інше: визначити Центр виключно дорадчим органом, висновки якого "не можуть породжувати правові наслідки".
Отже, підсумовуючи, можна сформулювати два ключових ризики: центр без чітких правил і вибіркове виконання його рекомендацій. В якому вигляді будуть закріплені його ключові положення, покаже фінальний текст.
Що вже відомо і що буде далі
Невизначеність для бізнесу має власну ціну, пише економіст, засновник Advanter Group Андрій Длігач:
"Якщо правила змінюються раптово, без пояснення мети, строків і перехідних умов, компанія закладає в план найгірший сценарій. Інвестиції відкладаються, обороти превентивно скорочуються".
Утім, деталі стануть відомі після публікації повного тексту; чи буде щось змінюватися для підприємств після 20 жовтня, залежить від того, чи збережеться цей дедлайн.
