Держбанки йдуть на продаж: чи вдасться Ротшильдам знайти інвестора на Сенс та Укргаз
У жовтні уряд закінчив підготовчі заходи для продажу двох державних банків. 16 жовтня утворив та визначив склад комісії з продажу державних пакетів акцій, що буде визначати стартову ціну й інші умови майбутньої приватизації. Очолив цю комісію заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук. До її складу також увійшли директор департаменту фінансової політики Мінфіну Дмитро Василина, заступник директора юридичного департаменту – начальник управління нормативно-правового забезпечення та договірної роботи Мінфіну Сергій Аврамчук, директор департаменту публічного права Мін’юсту Руслан Горбатюк і заступниця міністра економіки та довкілля Дарія Марчак.
23 жовтня уряд оголосив фінансового радника для підготовки банків до приватизації. Ним стала компанія N. M. Rothschild & Sons Limited з групи Rothschild & Co, що працюватиме у консорціумі з українською інвестиційно-банківською компанією FinPoint, заснованою підприємцем Сергієм Будкіним.
На сайті Мінфіну зазначено, що N. M. Rothschild & Sons Limited обрано за результатами конкурсного відбору. Чи подавались на цей конкурс інші учасники – у міністерстві не уточнили.
20 жовтня Сенс Банк та Укргазбанк підписали тристоронні договори з Мінфіном та N. M. Rothschild & Sons Limited.
Банки зараз готують раднику необхідні для перевірки документи та створюють захищені електронні кімнати даних. Фінансовий радник проведе аналіз діяльності банку для визначення стартової ціни, підготує матеріали для потенційних інвесторів, допоможе з їх залученням та організацією конкурсу.
Оплата послуг фінансового радника здійснюється за двокомпонентною моделлю: є фіксована винагорода, що виплачується поетапно за надання консультаційних послуг, проведення due diligence та підготовку банку до торгів. Та винагорода за успіх, що складає до 3% від суми фактичного надходження до держбюджету ціни продажу пакета акцій. Виплачується лише після закриття угоди.
Як повідомили Бізнес Цензору в Укргазбанку та Сенс Банку, розміри винагороди N. M. Rothschild & Sons Limited є конфіденційною інформацією.
У Міністерстві фінансів уточнили, що відповідно до Закону "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать дер жаві у статутному капіталі банків", витрати на оплату послуг фінансового радника не покладатимуться на державний бюджет. Їх сплачуватимуть банки самі.
Чому зараз вирішили продавати саме ці два державні банки
"Сенс Банк та Укргазбанк визначені як першочергові об’єкти приватизації в межах співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ), як частина послідовної державної політики з поступового скорочення частки держави в банківському секторі", – повідомили в Національному банку України.
У лютому поточного року МВФ затвердив для України програму розширеного фінансування (EFF) на $8,1 млрд, що, окрім іншого, вимагає скорочення частки держави в банківському секторі. Виконання цієї вимоги вплине на виділення чергових траншів за програмою.
Наразі частка державних банків в Україні перевищує 50-52% загального обсягу банківських активів, лишається найбільшою серед інших країн Європи. У МВФ вважають, що така державна монополія спотворює ринкові умови в банківському секторі.
Окрім того, у разі фінансової кризи або накопичення непрацюючих кредитів, держава рятуватиме банки коштами платників податків (як це колись було з ПриватБанком чи Укрексімбанком). Натомість приватні банки зазвичай більш гнучні, ефективніші в управлінні ризиками та вільні від політичного тиску у питаннях видачі великих кредитів. Продаж державних банків міжнародним фінансовим групам став би сигналом про прозорість українського фінринку та посприяв би залученню іноземних інвестицій.
Бізнес Цензор запитав у президента Національної асоціації банків України Сергія Наумова чому саме ці банки з-поміж інших державних були обрані для приватизації в першу чергу і чому цей процес почався для обох фінустанов одночасно, в них одна комісія з продажу та спільний радник.
"А чому б не продавати два банки одночасно? Я не бачу стратегічної необхідності зберігати їх у державній власності. Тому рішення розпочати приватизацію обох банків паралельно вважаю цілком логічним. Спільна комісія та залучення Rothschild & Co як радника можуть оптимізувати витрати та прискорити підготовку до продажу. Принципового конфлікту інтересів тут не бачу за умови належного розмежування інформації і наявності в радника достатніх ресурсів для якісного супроводу обох транзакцій", – відповів Сергій Наумов.
На його думку, зараз Укргазбанк найбільш підготовлений до приватизації серед інших державних банків. Він давно співпрацює з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). Ще у 2021 році IFC надала Укргазбанку кредит на 30 млн євро з можливістю конвертації позики у частку в його акціонерному капіталі. Укргазбанк має зрозумілу бізнес-модель, професійний менеджмент і добре налагоджені процеси. Сенс Банк, на думку Наумова, також може бути цікавим інвесторам завдяки своїм масштабам, технологічному рівню та сучасним банківським продуктам.
Укргазбанк
У другій половині 90-х – на початку 2000-х Укргазбанк спеціалізувався на обслуговуванні підприємств паливно-енергетичного комплексу, зокрема НАК "Нафтогаз України", цим завдячує свій назві.
У 2009 році Укргазбанк був націоналізований, у 2016-му він змінив фірмовий стиль, з’явилась абревіатура UGB (від "Україна, Громада, Бізнес"), хоча офіційна назва залишилась без змін. Лише з логотипу банку прибрали полум’я (колишнє відсилання до "газу"), змінивши його на зелений листочок. Укргазбанк став позиціонувати себе як банк, що спеціалізується на "зелених" проєктах (будівництві сонячних електростанцій, теплових насосів, енергоефективності підприємств тощо).
Банк наразі нараховує 206 відділень, державний пакет акцій складає 94,9%, власником виступає Міністерство фінансів України.
Згідно з останньою проміжною фінансовою звітністю, станом на червень поточного року, 48% активів та 30% зобов’язань Укргазбанку зосереджені в операціях з державними компаніями, Національним банком України, державними банками та державними органами (на 31 грудня 2025 року було 53% активів та 30% зобов’язань відповідно).
Наразі Укргазбанк зазначає своїм основним завданням фінансувати підприємства оборонно-промислового комплексу, критичної інфраструктури, аграрного сектору, переробної промисловості, прифронтових регіонів, а також іпотечне кредитування.
Банк є учасником державної програми доступного іпотечного кредитування "єОселя".
Укргазбанк не оминув гучні корупційні скандали.
У жовтні 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру Кирилу Шевченку – ексочільнику Укргазбанку, що згодом керував Національним банком України. Його та декотрих інших колишніх топпосадовців банку звинуватили у привласненні грошей.
У листопаді 2014 року, за версією слідства, Шевченко та його підлеглі організували та запровадили схему виведення коштів Укргазбанку через фіктивні контракти про посередницькі послуги. За ними сторонні фірми нібито приводили державному банку великих клієнтів на депозитні рахунки. Насправді ж ці клієнти приходили самостійно або за рішенням уряду. Всього за такі посередницькі послуги 52 фірми, пов’язані з тодішніми топпосадовцями держбанку, отримали 206 млн грн.
Розслідування цієї справи триває вже чотири роки. Кирило Шевченко встиг виїхати за кордон ще напередодні оголошення йому підозри. Він залишив Україну у статусі чинного голови Нацбанку, виїздив нібито у закордонне відрядження. Відтоді постійно мешкає у Відні.
Сенс Банк
Сенс Банк не лише перебуває в епіцентрі гучних корупційних скандалів, а також є предметом спорів у міжнародному арбітражі.
Колишній власник фінустанови – ABH Holdings S.A. російського підприємця Михайла Фрідмана та його бізнес-партнерів позивається до України. Вимагає понад $1 млрд компенсації за націоналізацію Сенс Банку у липні 2023-го, називає її "незаконною експропріацією". Колишні власники стверджують, що влада в Україні просто скористалася воєнним станом, санкціями проти них як приводом для "безкоштовного відчуження успішного банківського бізнесу".
Паралельно з цим позовом пов’язана з Фрідманом нідерландська компанія E.M.I.S. Finance, що випускала єврооблігації під гарантії ще одного власника банку – кіпрського офшору ABH Ukraine, хоче стягнути з України $527 млн.
E.M.I.S. Finance була технічним емітентом євробондів, що продавали клієнтам-українським підприємцям колишнього Альфа Банку Україна. Фінустанова змінила назву на Сенс Банк в грудні 2022 року. Заможним клієнтам рекомендували вкладатись в ці цінні папери як у більш дохідну альтернативу валютним депозитам із дохідністю від 5% до 12%. Тоді як звичайний депозит у банку обіцяв би їм в середньому 2% річних.
За акумульовані на цінних паперах гроші E.M.I.S. Finance кредитувала кіпрський офшор ABH Ukraine.
Заставою по цих кредитах виступали не активи банку і не його акції, а формально боргове зобов’язання ABH Ukraine.
Коли на початок 2022 року власники Альфа Банку Україна зібрали понад $400 млн, невдовзі виплати за паперами припинили.
Відомо, що згодом український підприємець Юрій Путько, який теж став інвестором E.M.I.S. Finance, від імені своїх сільськогосподарських компаній "Онікс" та "Агроюг В" подав позов до Комерційного суду Англії та Уельсу безпосередньо проти Михайла Фрідмана та кіпрської ABH Ukraine. Путько вимагав компенсацію з відсотками за свої невдалі інвестиції в ці папери, що він зробив нібито за особистою порадою Михайла Фрідмана та співробітників Альфа Банку Україна.
Російський банківський бренд функціонував в Україні до грудня 2022-го, потім колишні акціонери перейменували його у Сенс Банк. А у липні 2023-го фінустанову націоналізували, вона не пройшла стрес-тесту Нацбанку: капітал виявився переоціненим, прогноз на наступні три роки – негативним, а власники вже стали підсанкційними.
У 2025 році інспектори Нацбанку під час чергової перевірки у Сенсі виявили таємні протоколи засідань банку. З’ясувалось, що до націоналізації Сенс Банком фактично керувала тіньова структура з "неформальними керівниками та комітетами", що маскувала сумнівні банківські операції, фальшувала офіційну звітність.
Банк приховував хронічні неплатежі за кредитами пов’язаних компаній, наприклад, за допомогою короткострокових відстрочок боргу. Проблемний борг згодом інша близька до акціонерів структура викуповувала за гроші, що знову ж таки брала у банку в кредит.
Через такий кругообіг грошей/пов’язане кредитування, у банку на момент націоналізації, за словами заступника голови Нацбанку Дмитра Олійника, був від’ємний капітал. За допомогою банку також могли виводити з-під санкцій окремі промислові активи.
Банк фігурує у плівках по так званій справі "Мідас", оприлюдненій вперше НАБУ та САП рік тому. Корупційні розслідування періодично поповнюються новими сюжетами, інколи зачіпають фінустанову. У травні цього року була опублікована частина плівок із записами діалогу між підприємцем та колишнім радником Сенс Банку Василем Веселим та Олександром Цукерманом, підозрюваним у справі привласнення коштів державної компанії Енергоатом. На записах вони обговорювали склад майбутньої наглядової ради Сенс Банку, називають потрібні їм шість прізвищ: Новак, Шугаєв, де Фальк, Щур, Гладишенко, Містюк. Через місяць Кабінет Міністрів за погодженням з Нацбанком затверджує склад наглядової ради держбанку саме з цих шести прізвищ. Ця обставина була предметом обговорення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Вдруге Сенс Банк у корупційній епопеї засвітився, коли НАБУ оприлюднило історію з внесенням застави у 150 млн грн за ексміністра енергетики Германа Галущенка по тій такі справі з відкатами на Енергоатомі. Готівкові гроші на заставу Галущенку нібито надав колишній бізнес-партнер та приятель президента Тимур Міндіч, що на відміну від ексміністра Галущенка напередодні обшуків та ймовірного арешту встиг виїхати до Ізраїлю.
Легалізацією коштів для застави Галущенку нібито займалась тодішня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра. НАБУ змогло записати її розмови з підприємцем, ексзабудовником Максимом Микитасем. На записах Мудра зокрема розказує, що "Давид" (імовірно, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія) та голова одного з парламентських комітетів (у ЗМІ висували припущення, що це може бути Данило Гетманцев) шантажували топменеджерів Сенс Банку, пропонували їм "дах".
"Типу, вони не будуть "мочити" Сенс Банк, а Сенс Банк має їм "башляти", – каже Мудра Микитасю на записах.
Після цих розмов, за її словами, комусь з Офісу президента подзвонив "ізраїльський біженець" Міндіч і попросив "взяти банк" під контроль.
"Ці пройдисвіти все видоять, їм не можна довіряти банк, там серйозні потоки", – переказує Мудра слова Міндіча. Нібито керівники банку погодились "співпрацювати" з кимось з Офісу президента: "Цих із Сенс Банк хоч до рани прикладай, просто бусінки. Вони приповзли, як кошенята такі: візьміть нас, будь ласка", – каже Мудра на записах.
Після оприлюднення цих плівок в серпні президент Володимир Зеленський заявив про необхідність приватизувати Сенс Банк якнайшвидше.
Згодом Кабмін припинив повноваження голови Наглядової ради Миколи Гладишенка, а Нацбанк визнав голову правління Олексія Ступака невідповідним вимогам професійної придатності. З вересня 2026 року обов'язки голови правління виконує Олена Зубченко, а до Наглядової ради увійшли нові незалежні члени (Герхард Бьош та Петер Новак).
Наразі 100% акцій Сенс Банку перебувають у власності держави. Станом на осінь 2026 року Сенс Банк налічує 137 відділень. Згідно з офіційною проміжною звітністю за січень-вересень 2026 року, чистий прибуток скоротився у 2,4 рази – з 2,64 млрд грн (за аналогічний період у 2025 року) до 1,12 млрд грн. Власний капітал збільшився на 8,5% до 15,92 млрд грн. Чисті активи становлять 141,47 млрд грн, кредитний портфель збільшився на 14,5% до 79,25 млрд грн. Споживчі кредити населенню зросли на 23,2% (до 17,12 млрд грн), іпотека – на 18,9% (до 12,17 млрд грн).
Як прокоментували Бізнес Цензору в Сенс Банку, справа в міжнародному арбітражі ніяк не впливає на процес приватизації та не перешкоджає йому, бо колишній акціонер вимагає від України грошову компенсацію за націоналізацію, а не повернення акцій Сенс Банку.
За словами Сергія Наумова, міжнародний арбітраж, безумовно, ускладнює продаж Сенс Банку. Інвестор оцінюватиме юридичні ризики, вимагатиме гарантій, а, можливо, й дисконту до ціни. Водночас сам позов не зупиняє приватизацію.
Чи існує ризик придбання активу підставною особою, що пов’язана з колишніми власниками?
"Ризик придбання банку підставною особою вважаю невисоким. Перевірка кінцевих бенефіціарів і погодження НБУ мають унеможливити повернення колишніх власників через посередників. Головне, щоб ці механізми працювали в належний спосіб. Та я й не думаю що колишні власники будуть зараз зацікавлені в повернені активу, радше вони жадають отримати компенсацію", – вважає Наумов.
"Усі сторони продажу зацікавлені в надійному інвесторі з прозорою структурою власності, який буде зацікавлений в розвитку банку. Покупець проходить кілька рівнів перевірки, зокрема з боку Національного банку України та Антимонопольного комітету України. У межах цих процедур перевіряють структуру його власності, ділову репутацію та походження коштів на придбання банку", – запевнили в Сенс Банку.
За словами Сергія Наумова, Укргазбанк сьогодні краще підготовлений до приватизації та має більше шансів бути проданим першим. "Хоча потрібно розуміти, що продаж банку в країні, яка перебуває у стані війни, сам собою є непростим і не швидким завданням", – зазначив він.
Строки та ціна продажу
Україна розраховує залучити до купівлі державних банків великі міжнародні фінансові групи.
Хоча ні в документах Кабміну, ні в меморандумі з МВФ немає для продажу чітких термінів, відносним орієнтиром може слугувати договір банків з фінансовим радником, що діятиме до 1 березня 2029 року.
Банки традиційно продаються за коефіцієнтом до власного капіталу. Коли на ринку все благополучно, коефіцієнт може перевищувати одиницю у кілька разів. Так, у 2005-2006 роках коефіцієнти доходили до 5. Під час війни цей показник навпаки може були значно нижчий за одиницю. Наприклад, Ідея Банк викупили за 0,7-0,8. Окрім власного капіталу на ціну банку впливає якість кредитного портфеля, частка проблемних кредитів, структура активів і зобов'язань, прибутковість, потреба в додатковій капіталізації.
Власний капітал Укргазбанку станом на 1 липня 2026 року становив близько 21,78 млрд грн, у Сенс Банку на початок поточного року оцінювався у 14,4 млрд грн. Якщо Укргазбанк продадуть з коефіцієнтом 0,7, то ціна становитиме приблизно 15,2 млрд грн, якщо коефіцієнт буде 0,8, то ціна – 17,4 млрд грн. Для Сенс Банку відповідно – 10 млрд грн та 11,5 млрд грн. Хоча не треба виключати продаж фінустанов за вартістю їхнього капіталу.
