План відновлення української медицини. Part 2.

В одній з останніх колонок ми розповідали про проект відновлення вітчизняної медицини, що був представлений в швейцарському місті Лугано у рамках презентації Плану відновлення України. У нашому матеріалі розкрито основні положення першого етапу реалізації зазначеного Плану. Його головною ціллю стало забезпечення медичною допомогою під час війни. Документ розрахований з червня і до грудня 2022 року.

Надаємо, що важливим є планування подолання відповідної кризи. Досвід двох балканських країн - Косово, Боснії та Герцеговини - підштовхує нас саме до таких висновків. Без повноцінного розподілу ролей і встановлення завдань з визначенням відповідальних за їх реалізацію ніхто не гарантує бодай часткової успішності відбудови. Більше про вищезгадані кейси у попередній колонці на шпальтах "Бізнес Цензор".

З метою подальшого розвитку медичної галузі, як мінімум, потрібне її відновлення до довоєнного стану та продовження запланованих трансформацій, які були також нами деталізовані в цьому матеріалі. При цьому зауважимо, що за умови зменшення кількості населення у прифронтових регіонах медична система має відновлюватися на реалістичних потребах.
Безпосередньо другий етап, що розпочинається з січня 2023 року і триватиме до грудня 2025-го, включає зазначені заходи в контексті системи охорони здоров’я. Далі про це детальніше.

Посилення політик та інститутів національної системи охорони здоров'я для керівництва процесом відновлення

Впродовж 2023-2025 років планується зміцнити потенціал та механізми функціонування органів сфери охорони здоров’я, покращити збір інформації щодо життєдіяльності громадян, створити новий підхід у підвищенні фінансування науки та досліджень у системі охорони здоров'я, впровадити Національну стратегію охорони здоров’я України.

Також акцентується увага на підсиленні потенціалу МОЗ України, НСЗУ та покращенні механізмів ліцензування та акредитації закладів охорони здоров'я, контролю за діяльністю ЗОЗ.

Важливим на цьому етапі є створення цифрових сервісів публічної звітності та відкритого реєстру для забезпечення інформування сфери охорони здоров’я, громадськості та контролю тощо. У рамках асоціації з ЄС необхідне оновлення законодавства України відповідно до законодавства наших геополітичних партнерів, а також посилення залучення приватного сектору та асоціацій сфери охорони здоров'я.

Забезпечення фінансової стабільності системи охорони здоров’я

Пріоритет передбачає впровадження нових пакетів гарантованої медичної допомоги, оновлення переліку платних послуг, покращення ефективності витрат ресурсів. З метою забезпечення цього пріоритету передбачається закласти у бюджети 2023 року – 240 млрд грн, 2024 року – 276 млрд грн, а у 2025 році – не менше 6,5% ВВП.

Відновлення та трансформація мережі закладів охорони здоров’я

Головною ціллю цього пріоритету є покращення якості надання першої медичної допомоги (ПМД). Досягнути цього планується шляхом посилення спроможності ПМД у вирішенні більшості проблем людей у питаннях їхнього здоров’я, з особливою увагою на сферу профілактики, попередження неінфекційних захворювань людини шляхом розробки національних скринінгових програм, розробки алгоритмів забезпечення логістики та закупівель лікарських засобів і медичних виробів, функціонування лабораторій лікарень тощо.

Також необхідним є створення мережі пансіонатів для літніх людей (25 пансіонатів), запровадження інклюзивного підходу при розробці послуг охорони здоров’я, у тому числі електронних. Передбачений бюджет - 122,4 млрд грн.

Посилення медичних послуг для задоволення особливих потреб людей (включаючи ВПО, ветеранів війни), викликаних війною.

У післявоєнний етап важливо буде акцентувати увагу на відповідних заходах. Так, необхідним буде створення багаторівневої інтегрованої моделі надання реабілітації.

З цією метою планується створення 6 нових міжрегіональних реабілітаційних центрів на базі шпиталів ветеранів або лікарень відновного лікування та створення реабілітаційних центрів у кожній кластерній та надкластерній лікарні.

Синхронізувати та інтегрувати надання реабілітаційної допомоги до системи ПМД, забезпечити функціонування мультидисциплінарних реабілітаційних команд. З метою такого перетворення планується надання 840 млн грн.

В рамках відповідного пріоритету передбачається акцент і на забезпечення допомоги надання послуг з психічного здоров’я на рівні ПМД, створення стаціонарних відділень, розбудови першого спеціалізованого закладу на область та створення мережі центрів психологічної реабілітації на базі 6 реабілітаційних центрів та кластерних лікарень. Це вимагатиме додаткових 1,5 млрд грн.

Окрім цього, передбачається реалізувати концепцію надання травматологічних і ортопедичних послуг, а також створення опікових центрів та центрів реконструктивної хірургії з бюджетом 731 млн грн.

Важливим буде і підхід системи охорони здоров’я у наданні медичних послуг для постраждалих у війні та ветеранів. З цією метою передбачено виділити 2,9 млрд грн.

Зміцнення та посилення кадрових ресурсів системи охорони здоров’я

В умовах трансформації системи охорони здоров’я необхідним є забезпечення високої якості надання медичної освіти. Важливим є покращення навчальних програм закладів вищої освіти до європейських вимог, забезпечити широку підготовку лікарів, стимуляцію до безперервного розвитку медичного персоналу, створення національного кадрового резерву.

Посилення системи громадського здоров'я та готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я

З метою функціональності та розвитку системи громадського здоров'я необхідно розробити нормативно-правові акти відповідно до переліку за результатами аудиту проведеного у попередньому періоді.

Ухвалити закони, що необхідні у боротьбі з туберкульозом та Закон України "Про біологічну безпеку та біологічний захист".

Важливо забезпечити моніторинг діяльності координаційного механізму в системі громадського здоров’я на всіх рівнях та залучити недержавні організації без медичної освіти у систему громадського здоров’я з метою контролю та оцінки. Ключовою метою є реалізація заходів дорожньої карти з посилення спроможності ЦГЗ.

У рамках біологічної безпеки важливим підготувати документацію для оновлення інфраструктури ЦГЗ, включаючи обладнання для лабораторії громадського здоров’я BSL-4 (3) рівня, геномного центру та національної референс-лабораторії відповідно до сучасних міжнародних стандартів та вимог (очікувано розпочати роботи по реконструкції у 2024 році), створення "холодових ланцюгів" для вакцин, забезпечити функціонування мережі центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). Передбачений бюджет - 5 млрд грн.

В рамках пріоритету передбачається створення операційного центру з надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров’я, синхронізованого з національними та міжнародними (ВООЗ, ЄС) системами попередження та реагування, проведення симуляцій та забезпечення функціонування центру. Бюджет - 2,5 млрд грн.

Розвиток електронної охорони здоров'я та посилення кібербезпеки

З 2023 року підготувати структуру електронної медичної картки в електронній системі охорони здоров’я, а також впровадити обмін даними в системі охорони здоров’я. З цією метою передбачається 600 млн грн.

Даний пріоритет включає розвиток, доступність та функціонування цифривізації медицини, забезпечення кібербезпеки в галузі усі заходи потребують 3,1 млрд грн.

Посилення системи управління якістю на національному та місцевому рівнях

На даному етапі передбачається затвердити довгострокову концепцію якості та безпеки пацієнтів в системі охорони здоров’я та є адаптація та гармонізація існуючої нормативно-правової бази якості медицини і безпеки пацієнтів під закони ЄС, розробити необхідні зміни до закону про охорону здоров’я, залучення клінічного управління медичними закладами. До 2025 року на цей пріоритет передбачено понад 8 млрд грн.

Відновлення фармацевтичного сектора, покращення доступу та належне використання ліків

В рамках цього пріоритету передбачений перехід від Національного переліку основних лікарських засобів до єдиного Позитивного переліку лікарських засобів, що закуповуються за публічні кошти, та відповідно його регулярне оновлення.

Передбачається забезпечити імплементацію норм нової редакції Закону України "Про лікарські засоби" та прийняти проєкт Закону України "Про медичні вироби".

Також необхідним є досягти повноцінне функціонування таких інструментів доступу до інноваційного лікування, як договори керованого доступу та розширення ПМГ за рахунок оцінки медичних технологій.

З метою забезпечення останнього, передбачається утворити незалежну Агенцію з оцінки медичних технологій у якості єдиного експертного органу.

З метою розвитку фармації важливо віднести виробництво лікарських засобів до пріоритетних галузей економіки (зміни до розпорядження КМУ № 843-р), а також розробити та прийняти законопроєкт щодо запровадження повноцінного функціонування принципу Болар в сфері інтелектуальної власності, а також оновити чинне законодавство щодо клінічних випробувань.

Відповідно, для якісного функціонування треба створити органи та лабораторії контролю якості та узгодити національне законодавство до норм ЄС.

Підсумовуючи, відновлення і реконструкція системи охорони здоров’я включає велику кількість пріоритетів і заходів, що допоможуть не тільки відновити стан медичної галузі після війни, але й наблизять українську медицину до західних стандартів. І наостанок, додамо висновки від організації StateWatch, що відбудова лікарень має відбуватися не хаотично, а згідно попередньо визначених потреб. Немає сенсу витрачати і так вкрай обмежені кошти на прифронтові зони (маленькі міста або селища), де поїхало більше 50% населення. Також бажано зосередитись на підготовці нового кваліфікованого медичного персоналу, бо дуже скоро вже не буде кому працювати в лікарнях.

Стаття підготовлена StateWatch за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проекту "Підзвітна відбудова системи охорони здоровʼя України". Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".