Жеваго та відомий адвокат: У НАБУ назвали фігурантів справи про хабар голові Верховного Суду. ВIДЕО
У справі про масштабну корупцію у Верховному Суді фігурує олігарх Костянтин Жеваго та відоме юридичне об’єднання, яке організувало схему передачі хабарів за отримання потрібних судових рішень.
Про це директор НАБУ Семен Кривонос заявив на брифінгу.
Він наголосив, що затримання очільника Верховного Суду Всеволода Князєва на отриманні хабара в розмірі близько $3 млн стало результатом роботи детектива НАБУ під прикриттям.
"Це найрезонансніша справа за період діяльності НАБУ і САП і найбільше викриття найвищої посадової особи у судовій гілці влади", – сказав Кривонос.
Кривонос уточнив, що справа, за рішення у якій голова Верховного Суду отримав хабар, пов'язана із структурами Костянтина Жеваго.
"Було зафіксовано низку контактів власника групи "Фінанси і кредит" (Жеваго, – ред.) з одним з власників адвокатського об'єднання, яке використовувалося для прикриття неправомірної діяльності", – розповів голова НАБУ.
За даними слідства, представники цього об'єднання домовилися із керівництвом Верховного Суду про передачу неправомірної вигоди за прийняття потрібного замовнику рішення у справі. Після цього Верховний Суд переніс засідання у цій справі, щоб представники замовника мли час акумулювати кошти. Паралельно почалася передача коштів від бізнесмена до адвокатів.
"19 квітня Верховним Судом було ухвалено рішення, на початку травня адвокат отримав від керівництв Верховного Суду доручення про розподіл коштів", – уточнив голова НАБУ.
За його словами, 3 травня керівництву Верховного Суду передали першу частину хабаря, а 15 травня була передана друга частина, під час передачі якої голову суду затримали на гарячому.
Своєю чергою керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко уточнив, що вказане адвокатське об'єднання фактично використовувалося для прикриття "бек офісу", який дозволяв впливати на рішення Верховного Суду та іншого судів.
Клименко не назвав адвокатське об'єднання.
Своєю чергою сам Костянтин Жеваго також стверджує, що не має жодного стосунку до ситуації з начебто одержанням хабаря головою чи суддями Верховного Суду, а також заперечує зв'язок розслідування НАБУ з рішенням суду у справі про придбання компанією Ferrexpo у 2002 році пакету акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
"Це очевидно безпідставний зв’язок і явна підтасовка... Верховний Суд оголосив юридично вивірене рішення. Було припинено спробу сумнівних офшорних компаній, пов’язаних із фігурантами санкційних списків США і Європи, у тому числі громадянами Росії, здійснити рейдерське захоплення великого промислового активу", – цитує Жеваго його пресслужба.
Як повідомлялося, 19 квітня Велика палата Верховного Суду скасувала постанову Північного апеляційного госпсуду про визнання недійсним договору від 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) Ferrexpo та передачу їх колишнім акціонерам підприємства.
Нагадаємо, у 2002 році чотири компанії, які входять до групи VS Energy російських бізнесменів Олександра Бабакова, Євгенія Гінера, Міхаіла Воєводіна та Сергія Шаповалова (Gilson Investments, Calefort Developments, Emsworth Assets і Trimcroft Service) продали 40,19% акцій ПГЗК особам, пов'язаним з нинішніми власниками комбінату – компаніям Eastcoast United. Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited.
Потім було проведено кілька додаткових емісій і серій інших перепродажів, внаслідок чого єдиним акціонером ПГЗК стала гірничорудна компанія Ferrexpo, основним акціонером якої є Констянтин Жеваго.
У 2005 році чотири компанії-продавці вже зверталися до суду з позовом про визнання недійсним догововору купівлі-продажу та проведення допемісій. Проте Вищий господарський суд України у лютому 2015 року став на сторону нинішніх власників "Полтавського ГЗК" у корпоративній суперечці, яка тривала близько 10 років.
Восени минулого року президент Володимир Зеленський увів у дію два рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня, одним з яких санкції запроваджено і щодо Бабакова, Гінера та Воєводіна. Бабаков також перебуває під санкціями США та ЄС. У 2014 році він голосував за анексію Криму.
