В Офісі президента заявили про користь "легкої" девальвації гривні
Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма вважає корисною для економіки легку контрольовану девальвацію гривні та м’якшу монетарну політику.
Про це заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма розповів у інтерв'ю Інтерфакс-Україна, уточнивши, що це його особиста точка зору, а не офіційна позиція держави.
"Що стосується курсу, напевно, враховуючи рівні інфляції, які є у нас та в інших державах, така дуже легка контрольована девальвація на незначні відсотки, напевно, буде корисною для економіки. Тобто, коли не йдеться, що в один день долар подорожчає на три чи на п'ять гривень, а коли чітко прогнозовано, потрохи девальвується гривня: на декілька десятків копійок, на пів гривні, на гривню. Single digits. Це буде корисно: і для бюджету, і для конкурентоздатності наших експортерів. І це пожвавлюватиме економічну активність", – сказав Шурма.
Він також висловив думку, що облікова ставка Нацбанку наразі занадто висока, враховуючи сповільнення інфляції.
"Ми одна з небагатьох країн у світі зараз в умовах постковідної інфляції, де є надзвичайно висока реальна облікова ставка. Тобто інфляція у нас зараз 8,6%, а облікова ставка була 22%. Це означало, що реальна облікова ставка у нас 13%. Ви мені назвіть хоч одну державу у світі, де є позитивна реальна облікова ставка? В кожній країні, практично в усіх країнах, інфляція вища, аніж облікова ставка", – розповів заступник голови Офісу президента.
Коментуючи ініційовану міністром фінансів Сергієм Марченком дискусію стосовно курсу гривні та використання зовнішньої допомоги Шурма підтвердив, що "є спільна дискусія".
"Безумовно, що там у кожної інституції є свій погляд: і на курс, і на монетарну політику, і так далі. Думаю, що в процесі дискусії ми до чогось дійдемо... Стабільність – це пріоритет номер один. Але що ж таке стабільність? Стабільність – це не означає фіксовану облікову ставку, фіксований курс, фіксоване ще щось. Це означає прогнозованість насамперед і відчуття того, що все працюватиме", – додав Шурма.
Нагадаємо, міністр фінансів Сергій Марченко Мінфіну 11 вересня на зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА) висловив незадоволення тим, що основними результатами масштабної зовнішньої допомоги є збільшення міжнародних резервів, виплата боргів і зростання імпорту, вважаючи такі результати недостатніми. Марченко додав, що його також непокоїть зміцнення гривні, фундаментальних факторів для чого немає.
За словами міністра, необхідно створити умови для використання коштів міжнародної допомоги для зростання економіки та створення доданої вартості в країні. Марченко зазначив, що планує провести цю дискусію з Національним банком та Міжнародним валютним фондом, місія якого розпочала роботу цього тижня у контексті підготовки до консультацій 2023 року за статтею IV Угод МВФ та до другого перегляду програми розширеного фінансування (EFF).
Крім того, проєкт держбюджету України на 2024 рік розраховано на середньорічному курсі гривні 41,4 грн/$, тоді як НБУ утримує його на рівні 36,57 грн/$ з кінця липня минулого року.
У нас є Міністерство фінансів -виконавча влада
У нас є ВР - законодавча влада
а це хто? заступник завхоза по паперу та картриджах до принтерів?
якого х...ю він там щось розказує?
чому Україна сплатила твоєму брату за електроенергію, яку не отримала, а ці електростанції знаходяться на окупованих територіях?