Заплатять усі. Як працюватиме податок для таксистів, кур’єрів, вебкам-моделей та інших самозайнятих

Автор: Владислав Недашківський

В уряді загорілися ідеєю стягувати податки з українців, які отримують доходи з цифрових платформ Glovo, Uklon, Bolt, OnlyFans і подібних до них.

У серпні 2024-го мінфінівці зустрічалися з представниками онлайнових платформ, і тоді ідея перетворилася на концепцію. А вже в березні 2025 року концепція втілилася в законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи".

Хоча ще в жовтні 2023 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону 10166, який впроваджує статус самозайнятого та передбачає 5% податку з обороту для них. Цей документ так і завис на етапі ознайомлення. Очевидно, повертатися до нього не планують.

Отже, відповідно до нового законопроєкту, оператори онлайн-платформ мають звітувати перед Податковою щодо доходів осіб, які продають через них свої товари або послуги.

Іноземні платформи будуть інформувати ДПС про заробітки українців, українська ж Податкова служба зі свого боку надаватиме партнерам таку ж інформацію про їхніх резидентів. Обмін інформацією відбуватиметься в автоматичному режимі.

Досвід уже є – Україна з жовтня 2024-го в такий спосіб успішно обмінюється з партнерами інформацією про фінансові рахунки. Хоча в цьому разі масштаб скромніший: станом на кінець листопада минулого року 29 країни підписали угоду про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи.

Популярні в Україні цифрові платформи часто мають іноземну реєстрацію з цього переліку. Так, сервіс таксі Bolt – це Естонія, кур’єрська доставка Glovo – Іспанія, сервіс підписок OnlyFans, який прославився контентом для дорослих, – Велика Британія.

Читайте також: Показова історія. Чому БЕБ взялося за моделей OnlyFans?

Тобто, в разі ухвалення законопроєкту Державна податкова служба України зможе щороку отримувати дані про обсяги заробітків українців на цих платформах.

"Існують електронні платформи, що надають певні послуги. Наприклад, це замовлення таксі, доставка їжі, пошук підрядників і різних спеціалістів. Згідно з чинним податковим законодавством, усі такі виконавці та підрядники (таксисти, кур’єри тощо), які зареєстровані на цих платформах, самостійно повинні декларувати свої доходи та сплачувати з них податки – 18% ПДФО та 5% військового збору. Цього практично ніхто не робить, а можливості ДПС для контролю таких платників податків украй обмежені. Утім, це не означає, що кожен платник, який отримує дохід, але не звітує про нього та не виконує податкових зобов’язань, не перебуває під постійною загрозою відповідальності", – каже голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Законопроєкт виник не на пустому місці. Його розробка та подача на розгляд парламенту – це структурний маяк МВФ, який має бути виконаний у квітні 2025 року.

"Цей захід сприятиме мобілізації доходів та гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС та стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також стане першим кроком до реформування системи оподаткування шляхом запровадження ДПС нових цифрових інструментів контролю", – ідеться в меморандумі з Міжнародним валютним фондом.

За наявними підрахунками, державний бюджет зможе додатково отримувати до 10 млрд грн на рік після того, як цифрові платформи дістануть статус податкових агентів. Хоча, звертає увагу Гетманцев, цифра умовна, а надходження можуть виявитися значно більшими.

Кого та як оподатковуватимуть

Відповідно до тексту законопроєкту, Податковий кодекс встановлюватиме обов’язок для підзвітних операторів платформ відповідно до Модельних правил ОЕСР застосовувати заходи належної комплексної перевірки до продавців з метою встановлення підзвітних продавців, подавати звіт про доходи підзвітних продавців Державній податковій службі України, виконувати інші обов’язки та нести відповідальність за порушення таких обов’язків.

Підзвітні оператори платформ будуть зобов’язані щороку до 31 січня подавати до органу контролю звіт про доходи підзвітних продавців. Звітним періодом вважається попередній календарний рік.

Автори законопроєкту звітною діяльністю визначили:

• надання в оренду нерухомого майна (зокрема житлової та комерційної нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування);
• особисті послуги;
• продаж товарів;
• надання в оренду транспортних засобів.

Тобто, в разі ухвалення закон окрім уже згаданих поширюватиметься на такі компанії, як OLX, Prom, Rozetka, ЛУН, Kabanchik.ua, а також усі сервіси онлайн-таксі тощо.

Для заробітків з цифрових платформ працюватиме спеціальний податковий режим. Замість 18% ПДФО ставка податку складатиме 5%. Ще 5% – військовий збір. Тобто загалом потрібно буде сплачувати 10% податку.

Наприклад, за даними порталу Jooble, кур’єр Glovo на місяць у середньому заробляє 39 459 грн (473 508 грн на рік). Загальна сума податку з такого доходу складе 3945,9 грн (47 350,8 грн на рік).

Дохід фізосіб-продавців від продажу через платформи товарів і послуг рахуватимуть окремо від іншого доходу, який і зараз є об’єктом оподаткування ПДФО.

"У цій ініціативі самі ставки оподаткування є не те, що лояльними, а суперлояльними. 5% ПДФО плюс 5% військового збору під час війни – надзвичайно низькі, таких ви не побачите ніде в Європі, ніде у світі. Від такої ініціативи нічого не буде втрачено для торгівлі. Це не ті відсотки, які спонукають зупинити діяльність, закрити її", – коментує голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Але, щоб скористатися таким податковим режимом, потрібно відповідати низці вимог:

• громадянину має бути не менше 18 років. Проти нього не застосовані санкції чи інші обмежувальні заходи;
• відкрити спеціальний рахунок для доходів з цифрових платформ. Передбачається, що доступ до даних матиме Податкова служба, і зможе в будь-який момент перевірити надходження. До того ж відповідний дозвіл має надати сама особа;
• не використовувати працю найманих осіб, не бути самозайнятою особою, відповідно до ПКУ;
• річний обсяг доходу не має перевищувати 5 млн грн. У разі перевищення ліміту, надлишкову суму потрібно задекларувати та сплатити з неї податок за базовою ставкою 18% ПДФО;
• не продавати підакцизні товари, наприклад, алкоголь чи тютюн.

Окрім нижчої ставки податку такий режим матиме ще одну перевагу – українцям не доведеться подавати декларацію, адже вся звітність здійснюватиметься самим цифровими платформами, які отримають статус податкових агентів.

Народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна звертає увагу, що Мінфін, пояснюючи запровадження таких змін необхідністю імплементації норм ЄС та ОЕСР, водночас ігнорує передбачені Директивою Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 (Директива DAC7) пороги операцій, у разі досягнення яких дані продавця передаються до податкової.

"У країнах ЄС такі пороги діють, і до податкової передаються дані тільки по тих продавцях, дохід від продажу товарів яких перевищив 2 тис. євро або було здійснено 30 та більше продажів на рік. У нас же, на думку Мінфіну, має передаватись інформація про всі без винятку операції та оподатковуватись усі кошти фізичної особи з 1 гривні", – зазначила Южаніна.

Коли запрацюють зміни

Подати до Верховної Ради законопроєкт мають до кінця квітня. За словами очільника податкового комітету Данила Гетманцева, критичних зауважень щодо документу немає.

"Бізнес загалом із ним згоден. Тому я прогнозую, що в найближчі три-чотири місяці його ухвалять", – розповів він в інтерв’ю Mind.

У разі ухвалення закон має підписати президент. Відповідно до Конституції України на це в нього є 15 днів. Але останнім часом глава держави не вкладається в конституційний термін, як це було із законом про підвищення акцизів на тютюн або ж із сумнозвісним "законом про дрова". Останній президент узагалі не підписав.

Загалом же набрати чинності закон про оподаткування доходів із цифрових платформ має з дня, наступного за днем його опублікування.

Водночас перші дані від цифрових платформ з іноземною реєстрацією Державна податкова служба України зможе отримати тільки в січні 2027-го, тобто за підсумками 2026 року. Дані до того періоду Державна податкова служба отримувати та передавати не буде. Якщо не повториться минулорічна історія з OnlyFans. Платформа тоді передала ДПС дані, які там отримали громадяни України, хоча й не зобов’язана була цього робити.