Держбюджет уже втратив майже 1 мільярд. Чому Зеленський не підписує закон про підвищення акцизів на тютюн?

Автор: Василь Мельник

Через непідписання президентом законопроєкту №11090 про підвищення акцизів на тютюнові вироби держбюджет уже втратив майже 1 мільярд гривень і ця сума зростає.

У грудні народні депутати в другому читанні ухвалили законопроєкт №11090 про перегляд ставок акцизу на тютюнові вироби. Це євроінтеграційний документ, який з одного боку має гармонізувати законодавство України та Європейського Союзу, а з іншого – збільшити доходи дефіцитного держбюджету.

Нові ставки мали б набути чинності з 1 січня 2025 року. Проте президент досі не підписав закон, хоча його передали йому на підпис ще 9 грудня. Не скористався глава держави і правом ветувати документ та повернути його до Верховної Ради із своїми зауваженням. Згідно із Конституцією України, для цього президент має 15 днів після надходження документа, тому зараз це зробити вже неможливо.

Втрати державного бюджету через непідписання закону станом на 5 лютого оцінюються у понад 900 мільйонів гривень. І з кожним днем невизначеного статусу документа вони зростають.

"Усе, що перебувало в межах повноважень Верховної Ради, було зроблено – Комітет відпрацював урядові пропозиції, депутати в залі підтримали, голова Верховної Ради документ завізував і надіслав на підпис президентові. Якихось зауважень щодо його суті я не бачив, тому не розумію, чому закон досі не підписаний", – розповідав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Українським новинам.

Водночас він визнав, що через це держбюджет втрачає кошти.

"Ми можемо сперечатися про суму недонадходжень до бюджету внаслідок цього непідписання, але вона точно є. Мені здається, що це певне недоопрацювання, яке слід усунути як можна швидше. Ніяких наслідків, крім недонадходжень до бюджету немає. Закон не буде мати зворотну силу", – додає Гетманцев.

Підписання закону – одна з вимог бізнесу. Із таким закликом зокрема виступила Європейська Бізнес Асоціація.

"Нинішня затримка в підписанні цього закону однозначно не сприяє прогнозованості для бізнесу та створює невизначеність для роботи в середньостроковій перспективі", – кажуть там.

Листи до президента також надсилали Український національний комітет Міжнародної торговельної палати (ICC Ukraine), Федерація роботодавців України, Американська торгівельна палата в Україні та Українська Рада Бізнесу.

Це вже не вперше, коли ухвалені парламентом закони, губляться на Банковій. Так, наприклад, сталося із сумнозвісним законом "про дрова". Зеленський вирішив просто не підписувати його.

Проте цього разу зробити так навряд чи вийде, адже Національна стратегія доходів передбачає мобілізацію внутрішніх ресурсів, зокрема шляхом приведення акцизів на тютюнові вироби у відповідність до мінімальних рівнів, визначених директивами ЄС. Для цього й був розроблений законопроєкт №11090. А МВФ називає підвищення акцизів на тютюн – пріоритетом.

90 євро за 1000 сигарет

В Україні з 2018 року працював план підвищення тютюнового акцизу на 20% щорічно. Але девальвація національної валюти через повномасштабну війну внесла свої корективи. Тому цей план втратив актуальність, адже згідно із ним акциз на сигарети у 2025 році становив би лише 70 євро, що унеможливило досягнення ставки 90 євро за 1000 сигарет, що й було метою плану.

Така ставка – мінімальний рівень Європейського Союзу, відповідно до Директиви 2011/64/EU. Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна з 1 листопада 2014 року взяла на себе зобов’язання з приведення національного законодавства у відповідність до вимог європейського законодавства. Власне, тому й виникла необхідність переглянути ставки акцизного податку та продовжити графік їх підвищення до 2028 року.

Одна з ключових норм законопроєкту №11090 передбачає переведення розрахунку акцизів на тютюнові вироби в євро, щоб уникнути впливу девальвації надалі. І від 1 січня 2025 року акциз на сигарети мав би зрости не на 20%, а на 35,4% – до 78 євро за 1 тис. штук. Проте через відсутність президентського підпису цього не відбулося.

Диференціація акцизних ставок

Новою нормою у законопроекті є диференційоване оподаткування тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). Якщо з 2021 року ТВЕН оподатковуються так само, як і звичайні цигарки, то в 2028 році передбачається різниця між ставками на стіки й сигарети у розмірі 20% – 72 євро проти 90 євро за 1 тис. штук.

Як змінюватимуться акцизи на тютюнові вироби в Україні до 2028 року, відповідно до законопроєкту №11090

Різниця між акцизними ставками на стіки та сигарети – стала європейська практика, яку тепер імплементують у наше законодавство. У середньому по Євросоюзу акциз на ТВЕН у 3,5 раза нижчий за сигарети.

Окрім того, наполягають прихильники закону, ринок тютюнових виробів для електричного нагрівання в Україні практично повністю легальний, що робить його надійним джерелом податкових надходжень. Тобто бюджет гарантовано отримає гроші. Тоді ж як на ринку сигарет існує значна частка нелегальної продукції, що знижує ефективність оподаткування.

"Будь-яка акцизна політика має на меті дві речі – доходи державного бюджету та стимулювання суспільства щодо певних дій, пов’язаних із вживанням підакцизних товарів. Навряд сьогодні можна примусити людину кинути курити. Це має бути її виважене рішення, зокрема пов’язане з економічними стимулами. Ідеологія акцизів, які сьогодні запровадженні в ЄС, якраз переслідує обидві мети. В європейських документах часто повторюється теза про покращення здоров’я громадян шляхом зменшення куріння через перехід курців з шкідливих сигарет до менш шкідливих ТВЕН. Саме на це спрямовані механізми диференціації", – пояснює виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Водночас встановлення різних акцизних ставок на сигарети та ТВЕН в Україні раніше підтримали Єврокомісія та МВФ, зокрема й з огляду на охорону здоров’я.

"Для тютюнових виробів для електричного нагрівання ми запропонували ставку, що базується на порівнюваній базі тютюну для цих продуктів, і рекомендували використовувати ставку в межах від 45 до 90 євро за 1000 тютюнових стіків, зазначивши, що потрібно знайти баланс між фінансовими цілями та цілями в галузі охорони здоровʼя. Запропонована вами ставка в розмірі 72 євро за 1000 стіків у 2028 році перебуває в межах цього діапазону", – писав Міжнародний валютний фонд у своєму листі до Мінфіну.

Проте противники закону переконані, що менший акциз ставить виробників ТВЕН у вигіднішу позицію. Головними гравцями на вітчизняному ринку ТВЕН є тютюнові транскордонні гіганти British American Tobacco, Japan Tobacco International та Philip Morris International. Останньому належить бренд IQOS, на який припадає близько 80% ринку ТВЕН.

До речі, кількість споживачів ТВЕН серед курців зростає. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, їхня частка минулоріч збільшилася з 18,3% до 22,8%, хоча загальна кількість тих, хто вживає тютюн, скоротилася з 30% до 27%. Причому пачка стіків сьогодні коштує на рівні сигарет преміум класу – 100-120 грн, а до них ще потрібно придбати недешевий пристрій для нагрівання.

Подолати "тихе вето"

Це вже не вперше президент ігнорує надіслані йому на підпис законопроєкти попри чіткі строки, прописані в Конституції. Так, відповідно до статті 94 глава держави має 15 днів, щоби підписати документ, або ж повернути його зі своїми зауваженнями на повторний розгляд Верховної Ради. У разі якщо президент протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Проте ця норма не працює. Наприклад, законопроєкт про історичне підвищення податків №11416-д чекав на підпис президента понад 40 днів. Законопроєкт №11090 про підвищення акцизів на тютюн перебуває у підвішеному стані вже майже два місяці.

Заради справедливості варто зауважити, що через нечіткість формулювання 94 статті Конституції у питанні того, хто ж таки має підписати законопроєкт, якщо цього не зробив президент, цією лазівкою користувалися й попередники Зеленського.

Так, п’ятий президент Петро Порошенко за перших два роки своєї каденції в середньому ветував законопроєкти на 19-й день. Хоча явище набуло поширення ще з часів Леоніда Кучми й отримало назву "тихе вето", подолати яке неможливо навіть конституційною більшістю парламенту в 300+ голосів.

У коментарі БізнесЦензору заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк висловив припущення, що нинішня ситуація з непідписанням законопроєкту №11090 може бути пов’язана з лобізмом місцевих тютюнових компаній.

"Уже Європейська бізнес асоціація звернулася до президента: невизначеність – погано, бізнесу треба планувати роботу. І це не одна міжнародна асоціація зверталася з таким посилом до Офісу президента. Обидві асоціації включають тільки іноземні тютюнові компанії, без місцевих. Обидві за підписання закону. Тоді яка ж тютюнова компанія чи фабрика так успішно лобіює інтереси в ОП?", – каже Железняк.

Окрім того, нардеп звернув увагу, що затягування із підписанням закону може призвести до проблем з МВФ. У грудні, під час шостого перегляду програми з Україною, Міжнародний валютний фонд зазначив, що поступове наближення акцизів до мінімального рівня євродиректив і, зокрема, імплементація законопроєкту №11090 з початку 2025 року є найвищим пріоритетом.

"Зазвичай важливі закони "зависають" на підписі президента, якщо той не довіряє тексту ухваленого закону, вбачаючи там чийсь прихований інтерес, незважаючи на попередні узгодження та голосування зокрема фракцією "Слуга народу". Однак у даному разі маємо зовсім унікальну ситуацію, коли і бізнес-асоціації, і профільні економісти, і експерти з охорони здоров’я, і МВФ – підтримали закон, "корупційних тем" у ньому ніхто не знайшов, але закон продовжує лежати десь у шухляді, а бюджет – втрачати десятки мільйонів гривень щодня", – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

У голови Податкового комітету Ради Данила Гетманцева відмовилися детально коментувати можливі причини непідписання закону. Кажуть, що свою частину роботи парламент виконав.

"Це питання до Офісу президента. Ми зі свого боку як законодавці зробили все можливе", – наголосили БізнесЦензору у пресслужбі депутата.

За попередніми оцінками, цьогоріч підвищення акцизів на тютюнові вироби мало б принести до бюджету 8-10 млрд грн. Проте наразі бюджет навпаки продовжує втрачати.