Немає політичної волі. Чому Україна продовжує втрачати десятки мільярдів гривень через нелегальний тютюн
Поки народні депутати оподатковують усе, до чого дотягнуться руки, багатостраждальний український бюджет, який з початку повномасштабного вторгнення Росії перебуває в хронічному дефіциті, продовжує втрачати мільярди гривень через тіньовий ринок сигарет. І це не кажучи про вейпи, 93% з яких – нелегальні.
В Україні склалася унікальна ситуація з "чорним" тютюном – усі про нього знають, намагаються боротися, але на ринок і, що важливіше, на надходження до державного бюджету це не дуже впливає.
Бюджетні втрати від тіньового обігу сигарет експерти оцінюють щонайменше у 28 млрд грн на рік. Це вдвічі більше, ніж очікуваний ефект від скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
Ще близько 10 млрд грн на рік державній скарбниці обходяться вейпи, каже генеральний директор Philip Morris Україна Артем Конік.
Тобто майже $1 млрд щороку йде з димом, замість того, щоб спрямовуватись на Сили оборони чи соціальні програми.
Загалом у компанії Philip Morris International (PMI) кажуть, що системна робота з ліквідації тіньового ринку не проводиться насамперед через брак політичної волі вищих ешелонів влади. Тобто як тільки увагу на проблему звернуть міжнародні донори, тютюновій гідрі починають потроху рубати голову. Без системності та послідовності це більше схоже на боротьбу з вітряками.
Ні, спроби звісно є, але цього недостатньо.
Як приклад можна навести тютюнову фабрику в селищі Гоща на Рівненщині. Після того, як президенту набридло червоніти перед міжнародними партнерами, зокрема послами G7 і представниками Американської торговельної палати, які наполягали на тому, що тютюновий контрафакт – величезна проблема, фабрику позбавили ліцензії.
"Об’єми легального ринку тоді ледь не вперше в історії почали зростати", – розповів БізнесЦензору віцепрезидент Philip Morris International Максим Барабаш.
Це, до речі, ще одна унікальна риса тіньового ринку сигарет в Україні – їх виготовляють на цілком ліцензованих підприємствах. Удень вони роблять легальний продукт, а вночі "прокидається мафія".
Притаманні Європі "гаражі" – не українська історія. Навіть якщо їх запустять підприємливі ділки, довго вони не функціонуватимуть, адже з конкурентами тут розмова коротка – у стилі буремних 90-х. Що й не дивно, адже на кону мільйони доларів "навару" – подекуди більше, ніж заробляє легальна індустрія загалом.
То що ж робити? Законодавці в притаманній їм манері пропонують ухвалити нові закони, які посилять відповідальність за виготовлення і збут нелегальної тютюнової продукції. Але, за словами Максима Барабаша, чинного законодавства цілком достатньо. Просто потрібно неухильно його дотримуватися.
Будь-яке "закручування гайок" насамперед бʼє по легальному виробнику. Обмежень на ринку вже й так достатньо – від авансової закупівлі акцизів до цілодобового відеоспостереження у виробничих цехах. "Тіньовики" цих норм не дотримувались і не дотримуватимуться. Тож знову віддуватиметься "білий" бізнес.
Утім, заради правди треба зазначити, що зростання нелегальної частки тютюнового ринку – загальноєвропейська проблема, яка підтверджується статистичними даними.
Франція – королева нелегального ринку
На початку червня міжнародна аудиторська фірма KPMG представила в Брюсселі ювілейний – 20-тий звіт щодо вживання нелегальних сигарет, тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), а також орального нікотину (на кшталт паучів чи снюсу), оснований на даних 2025 року.
Відповідно до звіту, споживання нелегальних сигарет – як контрафакту, так і контрабанди – на європейських ринках призвело минулоріч до втрати близько 22,4 млрд євро податкових надходжень у вигляді акцизів та ПДВ. У порівнянні з 2024 роком цей показник зріс на 3 млрд євро, що склало трохи більше 15%.
Причому найвищі показники нелегального споживання демонструє Західна Європа, а саме Франція (41,4%), Бельгія (24,8%) та Нідерланди (22,1%). Тільки у Франції обсяг контрафактних сигарет сягнув близько 10 млрд штук.
"Франція залишається найбільшим нелегальним ринком Європи з часткою 41,4% (20,5 млрд сигарет). Лише контрафакт склав майже 9,7 млрд сигарет (близько 19% від загального споживання). Франція зафіксувала найбільше зростання нелегального споживання сигарет у Європі у 2025 році", – ідеться у звіті.
Загалом найбільша частка споживання нелегальної тютюнової продукції зафіксована на 7 ринках – у Франції (41%), Ірландії (35%), Великій Британії (32%), Бельгії (25%), Кіпрі (24%), Нідерландах (22%) та Литві (21%).
"Контрафакт став основним двигуном нелегального ринку сигарет в ЄС, підтриманий кримінальними ланцюгами постачання, призначеними для доставки фальсифікату споживачам на високоприбуткових ринках, що підриває європейську економіку та підживлює ширшу нелегальну діяльність", – пояснив директор з корпоративних звʼязків Philip Morris International Христос Харпантідіс.
До речі, Литва потерпає від тютюнової контрабанди з Росії і Білорусі. Перемитники використовують дрони та повітряні кулі, щоб доставляти нелегальну продукцію на територію ЄС.
Україна ж минулоріч продемонструвала покращення зі споживанням нелегального тютюну серед 38 досліджуваних країн – 27 країн-членів Європейського Союзу, а також Албанії, Боснії і Герцеговини, Великої Британії, Косово, Молдови, Норвегії, Північної Македонії, Сербії, Чорногорії, Швейцарії та власне України.
За підрахунками аналітиків KPMG, частка тіньового тютюнового ринку в Україні склала 15,9% із загальною кількістю 5,1 млрд сигарет. У порівнянні з 2024-м кількість упала на 1 млрд цигарок, що, за висновком експертів, є примітним з огляду на надзвичайно складне операційне та безпекове середовище.
Утім, попри позитивний тренд Україна ввійшла в трійку країн за обсягом підроблених тютюнових брендів у Європі після Франції і Великої Британії.
Окрім того, як відомо БізнесЦензору, тіньовий ринок тютюну в Україні цьогоріч демонструє тенденцію до зростання. І вже за результатами 2026-го наша країна ризикує знову опинитися на другій сходинці за обсягами нелегального ринку.
Прикладом для України може бути Молдова, яка тривалий час потерпала від нелегального тютюну зокрема через фактор Придністровʼя. Утім, яка каже директор Philip Morris Україна Артем Конік, у Молдові не тільки ухвалити потрібні закони, а й продемонструвати політичну волю до їх виконання.
Зараз, відповідно до звіту KPMG, тіньовий ринок тютюну в Молдові оцінюється в 6,5%.
А що зі стіками?
Ситуація з ТВЕНами наразі набагато краща, ніж з цигарками. Дослідження KPMG другий рік поспіль охоплює цю категорію продукції і поки не фіксує зрушень у питанні контрафакту – його просто немає.
Як пояснив БізнесЦензору віцепрезидент Philip Morris International Максим Барабаш, це через те, що, по-перше, у вільному доступі відсутні машини, які б могли виготовляти стіки, по-друге, індукційна технологія нагрівання тютюну, що використовується для їх виробництва – доволі складна та закрита патентами, якими володіє виключно Philip Morris.
Основою нелегального споживання ТВЕНів є контрабанда. Відповідно до звіту KPMG вона становила 1,2% від загального споживання нагрівальних тютюнових виробів. Серед найбільш постраждалих від контрабанди цих виробів країн стали Німеччина, Австрія та Нідерланди.
"Присутність контрабанди підкреслює, що, хоча масштаб залишається обмеженим, жодна категорія продуктів не є імунною до нелегальної торгівлі", – наголошують в KPMG.
Щоб побороти нелегальний ринок, треба усунути першопричину
Ключовою умовою успіху в боротьбі з тіньовою економікою є політична воля та системне усунення причин існування нелегального ринку, кажуть у Philip Morris. Кожен із правоохоронних органів має сумлінно виконувати свою роботу – поліція, Бюро економічної безпеки, податкова, митниця.
Насамперед митниця, адже контрафактні сигарети потребують сировини, яка надходить із-за кордону. Ідеться не тільки про сам тютюн, а й про, наприклад, фільтр-паличку, що взагалі не виготовляється в Україні. Невідомі фірми завозять у країну обсяги фільтрів співставні з обсягами самого Philip Morris.
Голова Держмитслужби Орест Мандзій в інтерв'ю Цензор.НЕТ нещодавно звернув увагу на цікаву тенденцію. За його словами, протягом січня-квітня 2026 року митні платежі від імпорту цигарок і сигарил зменшилися практично на 2,2 млрд грн – тобто відбулося різке падіння імпорту готової продукції на митну територію України в тому, що стосується тютюнових виробів.
"Якщо ми подивимось на імпорт сировини на митну територію України, то бачимо тенденцію про те, що обʼєм тютюну в сирому вигляді зріс в 1,7 раза. Наскільки існує динаміка зростання виробництва на території України, мені важко говорити. Але тут патерни досить тривожні", – наголосив Мандзій.
Журналіст-розслідувач Євген Плінський раніше писав, що митниця зацікавилась діяльністю ТОВ "Люкс-Трейд Коммерц", яка імпортує значні обсяги індійського тютюну з Болгарії, але що далі відбувається із цим тютюном не відомо. За словами журналіста, щомісячний імпорт складає 22 тис. кг – це дві фури. З такої кількості тютюну можна виготовити 35 млн сигарет.
Орест Мандзій уточнив: після аналізу податкового блоку деяких імпортерів зʼясувалося, що після отримання мільярдних пільг не відбувається ані виробництво готової тютюнової продукції, ані її подальша реалізація на користь компаній-резидентів України.
"Є така аномалія, коли ці товарні залишки складуються, набувають гротескного масштабу, і що з ними відбувається далі – Держмитслужбі невідомо", – зазначив він.
Водночас, за словами Мандзія, уся така сировина ввозиться в Україну легально. А все тому, що ввозиться вона зі звільненням від сплати митних платежів, тому ввозити її нелегально "немає сенсу".
"Якщо ми говоримо про пільги на товари оборонного призначення, то це об'єктивна необхідність. Пільги на товари для відновлення та ремонту енергетичної інфраструктури – це теж затребувано. А от для чого в умовах війни надавати пільгу при імпорті тютюну, я зрозуміти не можу", – зазначив Орест Мандзій.
За його словами, торік пільг на підакцизні товари (тютюн) для забезпечення виробництва на території України тютюнових виробів було надано на 62,7 млрд грн.
Правоохоронні органи, на думку Максима Барабаша, мали б взаємодіяти між собою. Наприклад, митниця – повідомити податкову, що в країну вʼїхала величезна партія тютюну. Остання мала би перевірити, що з цим тютюном далі відбувається. Утім, такої взаємодії немає, а нелегальний ринок продовжує процвітати, обходячись державному бюджету в десятки мільярдів гривень.
