До річниці бою під Крутами
...Колону в дорогу проводжав Бєс. Він накульгував і не міг потиснути руку через біль. Ми рушили від пам'ятника Кобзарю, вийшли на проїжджу смугу. «Героям Крут тричі!» - «Слава! Слава! Слава!», - гукала колона. «Ворогам української нації тричі!» - «Смерть! Смерть! Смерть!», - відгукувалася вулиця. Випадкові перехожі знімали відео. Машини сигналили, водії махали з вікон руками. Нас було близько сотні.
За нами бігало кілька поліцаїв. Вони страшно переймалися, що ми будемо робити і куди будемо йти. Вже на Інститутській двоє підійшли до мене. «Ваші хлопці несуть шини. Що ви будете з ними робити?», - спитав один. «Послухайте, що кажуть хлопці. Це все, що вам потрібно знати», - відповів я. Колона рвала голос: «Україна! Понад усе!». «Тільки не треба правопорушень, давайте по-людськи», - дріботів огрядний поліцай.
Коли ми звернули до Головної Кондитерської (за документами - Адміністрація президента), мєнти були просто не готові. За великим рахунком, в цей момент ми могли легко зламати огорожу і пройти до АП, але наказу не було. Коли колона минула Будинок СПУ, АП охороняли заледве десяток МВСників.
Ми підпалили шини, щоб і Порошенко, і колишня беркутня пам'ятали, хто є єдиним джерелом влади в цій країні. Шини горіли приблизно на тому місці, де 1 грудня 2013 року стояв трактор. На нього тоді пробував вилізти Порошенко, який називав усіх провокаторами, але наш побратим Сєвєр (Сергій Табала, загинув у ДАП) стягнув Пороха і дав йому копнів.
«Шини заважають місцевим жителям!», - голосив поліцай, пику якого багато пнрисутніх пам'ятали ще з Майдану. В цей час із загашників АП та з боку Кабміну на Банкову почали стягуватися колони орків. «Ти сидиш у нас на шиї, маєш 8 тисяч зарплати і захищаєш цих 3,14дарасів, а хлопці під кулі ходять за копійки», - кричали йому. «Вибачте», - включив задню поліцай і почав жалітися, що зарплату ще не отримував, але йому невблаганно присудили: «Не вибачимо!».
Коли шини розгорілися, орки вчинили так, як їм підказувала корпоративна етика - спробували їх вкрасти. Взяли шини в «коробочку» і потягнули за огорожу. В бій вступила жіноча сотня і колишня беркутня з переляку почала шикувати «черепаху». Сталася невелика штовханина. Гарячі голови кинулися ламати огорожу, але, зрештою, за наказом повернулися в колону, яка пішла на Аскольдову могилу.
Увесь подальший шлях ми пройшли в супроводі натовпу орків, які числом нас переважали принаймні втричі. Вони мовчки сунули по обидві сторони нашої колони, підлаштовуючись до нашого темпу. Їхні страх і ненависть можна було майже помацати руками.
Попереду колони їхала поліцейська машина, яка звільняла шлях нашому маршу. Коли ми звернули з площі Слави, хтось із журналістів запустив у повітря коптер, щоб бачити цю епічну картину згори. Сотня правосекторівців у щільному кільці переважаючих сил озброєної до зубів міліції йшла вулицею. Метушилися телеоператори, зустрічні машини рвали повітря клаксонами. І раптом коптер зачепився об гілки дерев і каменем упав униз - прямо на шолом випадковому орку. Ліва лава поліцаїв вмить розсипалася - вочевидь, вони згадали Грушевського і їм примарилася бруківка та коктейлі.
Аскольдова могила, де 98 років тому поховали «...тридцять мучнів українців. Славних, молодих…», як писав Тичина, була місцем занадто символічним. Як і тоді, сьогодні жменя добровольців і патріотів змушені ставати на бій із системою тотальної зради і договорняків, що підтримує московську агресію зі сходу. Різниця лише в тому, що цього разу московські орди до Києва так і не дійшли - може, тому кияни масово на акцію і не вийшли. Наше суспільство втратило усвідомлення того, що ми ведемо війно з переважаючими силами ворога.
...Я вже йшов після мітингу на метро, коли мене гукнули з компанії поліцаїв, що чергували неподалік. «Давайте наступного разу, коли надумаєте шини палити, ви нас повідомляйте, щоб усе було по-людськи», - сказав старший. «Ви ж розумєте, що коли ВСЕ почнеться, вас ніхто не попереджатиме?», - запитав я. Поліцаї мовчки відвернулися....
Народ , як завжди , чекає , що його покличуть ... Але бажаючих нема .
Ну , прийшли - далі що ? Яка мета приходити під АП ?
Тепер головне - ну , припустимо "пришли, хотя бы тысяч 20 - начали бить стекла, жечь машины чиновников, а самих их таскать за волосья" - ну , прийшли , потпалили , потаскали ... далі що ?!
Зняти цих "Мужейко, Галетей, Назаров " - не питання ! В Пороха досить інших , подібних агентів ФСБ в українських штабах ! Змінювати треба не цих пішаків - змінювати треба Систему ! Банду Пороха-Яйценюка треба гнати геть ! Хтось , до цього , зараз закликає ?!
Так ото ж ...
П.С - для С.Т - не ображайтесь "стара порохоботина" це не натяк на вік , а на стаж !
- ты отмудохал гопника - він , від цього , перестане бути гопніком ? Навряд чи ... Навпаки - він стане злим , обережним , і розумним - це значно небезпечніше !
Невже це так важко зрозуміти - 11 років минуло з першого Майдану - все одне і теж ... Вони , з початку , лякаються - потім , дуже швидко оговтуються і починають давити з подвоєною силою ...(((
Систему не можна змінити , реформувати , або підлаштувати під нові умови - її можна лише зламати !
Бо інакше - вона зламає тебе ... що ми , зараз , і спостерігаєм ...
Особисто бачив , ЯК відстоюють свої вимоги у ЄС - мусорам ховаццо в жито ! ..))
Виходити треба - чим більше , тим краще - просто треба розуміти , що якщо ми бажаємо справжніх змін - треба змінювати не чергові жопи в чергових кріслах , а викинути всіх НАХ ...
Там нема хороших , чи поганих - всі вони "зашкварені" у минулу владу .
Тільки повністю зламавши Систему - можна очікувати на зміни .
проблема в тому, що вона дуже в'їлася глибоко, вона у кожному з нас (звісно, у тих, хто був раніше при владі - у більшій пропорції)/
і система, на жаль, це не тільки те, що пов'язано з владою - це і школа, і медицина, і жеки (про суддів, прокурорів та чиновників годі вже казати)
А Киборги все таки герои....
як і не має початку...
завершенні бувають, лише ,зрадливі договорняки