Про неокріпацтво і нових "панів"

Стійке відчуття після вчорашніх виборів в об'єднаних територіальних громадах: обрання представників народу остаточно перетворилося на тотальну скупку голосів народу. Власне це вже складно назвати й виборами: перемагає той, хто краще, вишуканіше організував піраміду "адресної" грошової допомоги, дуже часто узаконеної місцевим органом влади. "Гречка" остаточно програла баблу. Люди тотальним зубожінням доведені до краю і точно не готові думати про рештки чистоти виборчого процесу. Люди злі , зневірені, тотальна апатія. Такий собі неокріпацький устрій, схвалений олігархічною владою.

І аж ніяк невипадково водночас заволали представники популістічних політпроектів, засновані олігархами про мораторій на продаж землі. Таке собі воно неокріпацтво. Вони звикли, що люди раби: рабство на землі. Не хочуть відпускати помешкання в ОСББ - таке собі комунальне рабство. Не хочуть реформи середньої школи - отаке собі освітянське рабство, розумні та вільні їм не потрібні.

Хто там хоче позачергових виборів?

Обрана чергова Рада в умовах тотального зубожіння людей за діючої виборчої системи без жодного сумніву зцементує владу олігархату та остаточно перетворить країну в колонію. За таких умов 7-ме скликання Верховної ради , що голосувало за злочинні закони "16-го січня" здасться демократичним на фоні майбутнього.

Вихід є: потрібні нові правила виборів, повне скасування мажоритарки - повна пропорційна партійна система з регіональними округами, повна заборона телереклами, недопуск кандидатів , що не можуть пояснити своє майно.

Без потужного розуміння та тиску громадянського суспільства у великих містах наразі це малоймовірно.