Як суд відпустив Мартиненка за кордон
7 місяців минуло з того часу, як Мартиненку офіційно вручили підозру. Подробиці цього інциденту почали потроху забувати. Хоча в прокуратурі обіцяють незабаром закінчити розслідування і передати результати до суду.
Цього тижня суд на прохання адвокатів скасував обов’язок Мартиненка здати документи для виїзду за кордон.
Суддя Людмила Кізюн розглядала клопотання три дні з перервами, вимагаючи у сторін донести ті чи інші документи. І 6 грудня під кінець дня ухвалила рішення на користь підозрюваного.
7 МІСЯЦІВ "НЕСВОБОДИ"
"У мене намагаються забрати свободу без вироку суду!" "Це покарання, а не запобіжний захід!" Такі заяви звучали від Мартиненка в судовому засіданні.
Зазначимо, що насправді екс-нардеп провів у ізоляторі тимчасового тримання тільки дві ночі перед обранням запобіжного заходу. А далі суд відпустив його на поруки 18 нардепів від "Народного фронту", а також міністра молоді і спорту Ігоря Жданова і заступника голови Центрвиборчкому Андрія Магери.
22 квітня суд зобов’язав Мартиненка з’являтися до детектива, прокурора і суду, інформувати про зміну місця проживання, здати документи для виїзду за кордон, в тому числі паспорт громадянина України, дозволив пересуватися в межах Києва. Також Мартиненко мусить утримуватись від спілкування з іншими фігурантами справи і спілкування щодо 22 компаній, перелік яких наведено в ухвалі суду.
Але вже у червні суд розширив географію поїздок Мартиненка до Київської області, щоб підозрюваний міг бувати на дачі і супроводжувати дочку на заняття з верхової їзди. В серпні екс-нардеп отримав право їздити по всій Україні, щоб виконувати обов’язки члена координаційної ради "Народного фронту". У жовтні він повернув собі внутрішній паспорт.
Прокурор Андрій Перов вважає, що у Мартиненка при інкримінованих йому порушеннях могли б бути серйозніші обмеження.
"Ваша честь, ст.191 ч.5 (привласнення, розтрата майна) – особливо тяжкий злочин. І обрано людині запобіжний захід – не спілкуватися і здати на зберігання паспорт. Це взагалі, мабуть, сміховинно з такими статтями і такі межі запобіжного заходу. Тим не менш, ще це розглядається як якесь покарання і надмірний запобіжний захід", - сказав у судовому засіданні прокурор Перов.
Але сам Мартиненко сприймає все куди драматичніше. Відлік своїм нещастям він веде з кінця 2015 року, коли на нього відкрили перше провадження і стало відомо, що у Швейцарії він вже два роки фігурує у кримінальній справі про хабарництво і відмивання коштів. Йшлося про можливе отримання 30 млн франків хабара від чеської компанії Skoda JS за перемогу у тендері "Енергоатому". На хвилі скандалу Мартиненко добровільно (за його версією) склав мандат.
Після відкриття справи в Україні Мартиненку ще понад рік не могли вручити підозру. Колишній парламентарій навіть судився із НАБУ і САП про закриття провадження у зв’язку із закінченням розумного строку досудового розслідування (1 рік). У квітні 2017, коли це все ж сталося, то підозра стосувалася епізоду про закупівлю урану для "СхідГЗК". В "атомній" справі Мартиненко отримав підозру тільки в жовтні 2017, тобто майже через два роки. У листопаді 2017 обидві справи об’єднали в одне провадження.
У НАБУ і САП тривалість розслідування пояснювали складністю справ і великою кількістю міжнародних запитів. Щодо "страждань" Мартиненка, то антикорупційні органи вважають їх перебільшеними, оскільки до оголошення підозри ніяких обмежень правоохоронні органи до нього не застосовували. Хоча сам екс-нардеп вважає, що статус неофіційного підозрюваного суттєво зашкодив його репутації.
КУДИ ВИРУШАЄ НЕЗАМІННИЙ ЕКСПЕРТ МАРТИНЕНКО
Формально виїздити за межі України Мартиненку не було заборонено, а йшлося про зобов’язання здати документи для виїзду за кордон. Адже є країни, куди можна поїхати і за внутрішнім паспортом.
Але Мартиненка цікавлять Швейцарія, Німеччина, США. Він неодноразово писав прохання у НАБУ і САП, звертався до суду, але даремно.
Адвокат Тетяна Черезова, яка подавала клопотання в інтересах Мартиненка, назвала дві підстави для повернення закордонного паспорту. Перша – це кримінальна справа в Швейцарії, де він мусить себе захищати. Друга – це міжнародна діяльність Центру Разумкова, представником якого є Мартиненко.
Як стверджує захист, швейцарський адвокат не може прибути в Україну, оскільки остерігається порушення конфіденційності. Сам Мартиненко сказав, що в Швейцарії у його захисника був обшук. Також згадувалася справа проти прокурора Урса Колі, відкрита за заявою самого Мартиненка.
Коли ж прокурор Андрій Перов повідомив, що справа проти прокурора Колі закрита і це підтверджено рішенням швейцарського суду, то Мартиненко заявив, що сказав про неї просто так, до слова.
Так само, до слова, захист висловив своє незадоволення детективом НАБУ Ігорем Семаком.
"Щодо нього є відповідна постанова, що в нього є корупційний конфлікт, тому що він представник того народного депутата, що знаходиться у політичному конфлікті з "Народним фронтом", зокрема, з Мартиненком. Ми будемо ставити питання про відвід Семака", - сказав адвокат Петро Бойко.
Це підтвердив і сам Мартиненко.
"Семак перебуває зі мною в постійному конфлікті. Відповідний протокол є в НАЗК по цьому питанню", - зазначив він.
Йдеться про те, що Семак раніше був помічником нардепа від "Самопомочі" Вікторії Войціцької. Нацагентство з питань запобігання корупції побачило в цьому потенційний конфлікт інтересів, про який Семак мав повідомити керівництво НАБУ, і зобов’язало бюро провести службове розслідування і усунути порушення.
Адвокат Тетяна Черезова посилалася на те, що в листопаді 2017 суд за її клопотанням ухвалив аналогічне рішення щодо паспорта іншого підозрюваного з "уранової справи". Йдеться про заступника глави правління НАК "Нафтогаз України" Сергія Перелому, якому слідство відводить роль пособника, тоді як Мартиненка вважають організатором.
"Перелома двічі вже виїжджав за кордон. Один раз у Китай. Другий раз у Велику Британію. І чудо! Перелома обидва рази повернувся назад і продовжує працювати", - розповів суду адвокат Ігор Черезов.
Суд переконали, що поїздки необхідні Переломі в його роботі в НАК "Нафтогаз України".
У випадку з Мартиненком захист стверджував, що йому за кордон треба у зв’язку з діяльністю в Центрі Разумкова. Як відомо, Микола Володимирович був одним із засновників і 17 років очолював Раду Центру, полишивши пост тільки у березні цього року, за його словами, через політичний тиск.
Адвокат Тетяна Черезова передала суду документи від Центру Разумкова, в яких ідеться, що Мартиненко включений до делегацій для участі у міжнародних заходах. Прозвучали, зокрема, такі дати – 30 січня у Вашингтоні, 21-22 лютого і 14-17 березня в Берліні.
Центр Разумкова повідомив, що востаннє Мартиненко як їхній представник відвідував форум у Вашингтоні у квітні 2017, перед врученням йому підозри.
Прокурор поставився до цих аргументів скептично.
"На жаль, хоча Мартиненко є засновником і, можливо, матеріально допомагав Центру, але в даному випадку таке враження, що не Мартиненко працює на Центр Разумкова, а Центр Разумкова працює на пана Мартиненка", - сказав Андрій Перов.
Прокурор зазначив, що рішення про включення Мартиненка до складу делегацій у Вашингтон та Берлін ухвалено на зборах Ради Центру 23 листопада 2017. Того ж дня адвокати підготували клопотання про скасування обов’язку.
"Я вважаю, що рішення суду має визначати діяльність людини, а не діяльність людини визначати рішення суду. Особливо цинічно виглядає поручитель за пана Мартиненка (Павло Пинзеник, голова Ради Центру Разумкова, – авт.), знаючи його обов’язки, головує в засіданні і пропонує включити його до складу певних делегацій. І в цей же день складається клопотання про скасування обов’язку", - сказав у своєму виступі прокурор Перов.
"Не зменшуючи матеріальний вклад пана Мартиненка та його організаційну діяльність в Центрі Разумкова, не применшуючи його життєвий досвід… Освіту все-таки пан Мартиненко має технічну, а саме – інженер-механік. Яким чином його участь може вплинути на діяльність дослідницького центру?! Чи немає в Центру Разумкова фахівців за спеціалізацією?!" - продовжив прокурор.
Після цих слів не стримався один із захисників Мартиненка Ігор Черезов.
- Ваша честь, я прошу прокурора не ображати і Генерального прокурора, який не має юридичної освіти.
- Я Вас не перебивав, присядьте.
- Я прошу не ображати мого клієнта. Дякую.
РИЗИКИ ЗА КОРДОНОМ
Сам Микола Мартиненко запевнив, що не має наміру тікати. "Не збираюсь такий подарунок робити ні САПу, ні НАБУ", - заявив він.
Екс-нардеп пишається своєю поведінкою.
"Добровільно здав мандат. Пройшов цей шлях у два роки. Як Ви вважаєте я правильно поступив? Чи мені треба було як Саакашвілі по кришах скакати? А потім ночувати десь у палатці. Я в палатках ночував у 2004 році, 2005, 2013, 2014. І знаю, чому я це робив. А тут я вважаю, що як громадянин веду себе абсолютно відповідально", - розповів Мартиненко поки суддя була у нарадчій.
Але у прокуратурі остерігаються не так його втечі, як того, що наразі за кордоном перебуває п’ятеро інших підозрюваних, і Мартиненко може на них вплинути.
Це Вольфанг Ейбергер і Марія Ляпінш – директор і співробітниця австрійської компанії Steuermann, посередницької структури, якій, за версією НАБУ, "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" переплатив $ 17 млн за урановий концентрат.
Інші троє – громадяни України, оголошені в розшук. Так, Євген Буга розшукується ще з червня. Володимир Святненко і Павло Скаленко вважаються зниклими з листопада 2017. За матеріалами справи, Скаленко створював для Мартиненка панамську компанію Bradcrest Investment S.A, а Святненко виконував роль представника фірми в Україні.
"Прокурор Симків нам сказав, що вони завершують слідство і будуть передавати справу на ознайомлення до кінця цього року. Нема на що впливати. Це абсурд! Якщо я хочу впливати – от є скайп, да?! Я набрав і викинув телефон. Хто буде знати, що я спілкувався?!" - прокоментував у перерві Мартиненко.
Між іншим, жоден із VIP - поручителів Мартиненка на засідання не прийшов. Але суд вирішив винести рішення без них.
***
Вийшовши з нарадчої, суддя Кізюн оголосила Мартиненку новий список обов’язків. Коротший. Без здачі документів для виїзду за кордон.
"Ухвала оскарженню не підлягає", - оголосила вердикт суддя.
Почувши, що клопотання задоволено, прокурор не дослухав до кінця і вийшов, грюкнувши дверима.
Задоволений Мартиненко стримано потиснув руки своїм захисникам.
"А якби так повів себе адвокат – була б дисциплінарка однозначно. За неповагу до суду", - прокоментували фінал засідання представники Мартиненка.
