СЛОНИ ДОРОЖЧІ ЗА ЛЮДЕЙ?

Харківські хроніки останніх тижнів невтішні. 22 лютого - прорив на магістральній теплотрасі від ТЕЦ-5. 300 осель без тепла і частково без гарячої води. 24 лютого - велика аварія на тепломагістралі у Немишлянському районі. У найпотужніші морози цієї зими без тепла залишились 666 багатоповерхівок, а також лікарні та навчальні заклади.

Чиновники відзвітували, що ситуація під контролем. Яка користь від зазначеного контролю для мешканців 63 будинків, які три доби прожили без опалення, не пояснюють. Беручи до уваги тенденцію, із якою по всьому місту застаріла радянська інфраструктура почала виходити з ладу, немає жодної гарантії, що аварійна ситуація виникла востаннє.

За ці кілька днів городяни сплатили близько 40% тарифу за воду, яка просто пішла у землю. Та це не наймарніші витрати, які доводилось здійснювати жителям Харкова. Наприклад, на 2018 рік харківським бюджетом було заплановано 6 мільярдів гривень надходження ПДФО (22% податок, зібраний із заробітної плати кожного офіційно працеалпштованого харків'янина). Паралельно з цим до міського бюджету закладається стаття видатків на харківський зоопарк розміром 1,8 мільярди гривень. Тобто третина офіційно працевлаштованих харків'ян цілий рік працювала на облаштування міського зоопарку.

Звичайно, це умовний приклад, адже надходження від ПДФО розподіляються між державним та міським бюджетом, але він найкраще демонструє недолугість видаткових пріоритетів влади. Погляньмо, на що розпорядники міської казни витрачають бюджетні кошти.

Цьогорічна дохідна частина харківського бюджету становить 16,1 млрд грн, 10,3 млрд з яких - власні доходи бюджету.

На будівництво та ремонт теплових мереж виділили 3,6 мільйони гривень. Це майже в два рази менше, ніж коштуватиме місту туалет у парку Горького (5,6 млн грн).

Роздача слонів, тобто розподіл та затвердження харківського бюджету-2018, минула скандально. По-перше, тому що близько 50% бюджету розвитку міста дійсно дісталися слонам. Модернізація зоопарку з'їла левову частку з урахуванням того, що весь бюджет розвитку міста складає 3869,3 млрд грн. Представники мерії запевняють, що поточний бюджет має соціальний характер, адже на реалізацію політики у сфері соціального захисту спрямовується 4,6 млрд грн. Та якщо порівняти соціальні витрати з кошторисом зоопарку, перед очима постає картина, що межує з безглуздям.

Загальна сума кошторису (майже 1,9 млрд грн) перевищує суму коштів, які витрачаються за рік на медичні заклади Харкова. Окремі зони зоопарку коштують дорожче за річні витрати на позашкільну освіту або капітальний ремонт усіх медичних установ.

50 дітей в середньому народжується в Харкові за добу. При цьому за рік влада витрачає на пологові будинки удвічі менше коштів, ніж виділено на зону зоопарку "Водний світ" (272 млн грн).

Пацієнти медичних закладів лежатимуть у палатах радянського зразку, тому що слони в зоопарку потребують вдвічі більших витрат, ніж річний капремонт усіх лікарень. За 142 мільйони гривень міська влада пообіцяла збудувати "Слоняче королівство". До речі, якість їжі у лікарнях не покращиться, адже на "Театр природи" заплановано витратити у шість разів більше - 93 мільйони гривень.

Схожа ситуація і з медичним обладнанням - на нього витратять вдвічі менше ніж на "Африканське сафарі", яке коштуватиме місту 133 мільйони гривень.

Мабуть ремонт палат та закупівлю необхідного обладнання міська влада відкладає до кращих часів - передвиборчого періоду. Візити у оновлені за бюджетні кошти медичні заклади та "дарунки" за рахунок бюджету у вигляді медичного обладнання - це стабільний інструмент піару, який завжди працює.

Є наслідки видимі, очевидні, а є приховані. Приховати аварійну ситуацію та відсутність тепла у цілому мікрорайоні нереально, а ось скільки людей за рік помирає від відсутності медичного обладнання, від неправильно або невчасно поставлених діагнозів, ніхто не відстежує.

Соціальний бюджет Харкова в дії.