А якби справу щодо вбивства курця в Макдональдсі розглядав суд присяжних?

Досі не кинули звичку курити в публічних місцях? Тоді вам особливо цікаво буде дізнатись чим може закінчитись суперечка за здоровий спосіб життя з випадковим перехожим. Для когось смертю від одного удару, а для когось...в’язницею.
Трагедія сталась в столиці на території закладу швидкого харчування «Макдональдс». На відео, яке виклало в мережу Головне управління поліції м. Києва видно, що високий чоловік спортивної статури зробив зауваження чоловікові, який курив на терасі закладу, у відповідь почув лайку, вдарив співрозмовника і спокійно пішов геть, не озираючись. https://www.youtube.com/watch?v=j3ifYSLcLkQ
І поки слідство розшукує підозрюваного, силу набирає фейсбучне правосуддя.
Одні засуджують прибічника здорового способу життя за нестриманність, інші ж навпаки, кажуть, що потерпілий сам спровокував конфлікт.
З урахуванням того, що питання виходять з площини суспільної моралі (що гірше?Порушувати закон та курити в місцях скупчення людей, чи перебирати на себе роль поліціейського і суду та наказувати порушників), найсправедливіше рішення міг би ухвалити…суд присяжних.
Однак в цій справі (ст. 119 ККУ) згідно з чинним КПК України це неможливо. Розгляд справи судом присяжних може здійснюватись виключно щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі та лише у разі заявлення обинуваченим відповідного клопотання.
Частина перша статті119 КК України передбачає покарання за вбивство, вчинене з необережності у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Як на мене, компетенція суду присяжних невиправдано звужена в діючому законодавстві України, а роль цього інституту, не зрозуміло з яких причин, недооцінена.
В кінці 19 сторіччя, коли наша держава входила до складу Російської імперії, запровадження повноцінного суду присяжних (12 осіб, які вирішували питання факту: винен не винен) теж викликало чимало дискусій. Головним аргументом противників була недорозвинутість суспільства та особлива ментальність, яка дозволяє виправдати навіть найжорскокішого вбивцю. Однак прихильники такої новації судової реформи 1866 року були переконливішими. Відомий тверський ліберал А. Унковський тоді відповів: „Говорят, что суд присяжных в настоящее время невозможен, потому что народ недостаточно развит для этого учреждения. Я не понимаю этого возражения. Что значит недостаточно развит и какая степень развития нужна для наглядного суждения о факте по совисти и здравому смыслу? Присяжным именно это одно и нужно. А народ, конечно, не имеет недостатка ни в здравом смысле ни в добросовестности”.
Справедливість цього судження не викликає сумнівів навіть через двісті років. І найголовніше - навіть в ті складні часи держава знаходила кошти на залучення присяжних, що за 51 рік існування сформувало еліту адвокатури та віру в правосуддя.
Українці спроможні бути чесними та справедливими. Єдине, що стоїть на заваді цьому праву – впроваджена законодавцем недієва, усічена модель цього суду. Розгляд справи у складі трьох присяжних та двох професійних суддів за міксованим принципом суду факту і суду права, коли присяжні вимушені відшуковувати в собі юриста, - це зовсім не та класична функція цього інституту, задля якої він був колись створений в Англії.
І знову повертаючись до питання компетенції. Чому справа за обвинуваченням у ненавмисному вбивстві з мотивів "наказати порушника" не може бути розглянута судом у складі присяжних? Адже думки на стільки різняться, що який би вирок не виніс суд, він ризикує бути не сприйнятим частиною суспільства. Але якби народ долучили до правосуддя, відповідальність за подальшу людську долю лягла б на плечі не лише одного судді, але й представників громади.
Кажете критично низький рівень довіри громадян до суду? Він і ризикує таким залишитись без впровадження повноцінного інституту суду присяжних.
Хто за? Хто проти? Пишіть в коментарях.
Фото з сайту dancor.sumy.ua
Тіпа, рукою махнув... а рука виявилась важкою. Чи голова (череп) жертви слабкою.
Так співпало...
причин дві: висока вартість. суд присяжних це не дешеве задоволення, а уж тем паче для такої розширеної категорії як ви пропонуєте. В США, наскільки знаю, вартість повноцінного розгляду судом присяжних - від мільйона доларів. До того ж, дайте аналіз по іншим країнам де суд присяжних застосовується не до виключної категорії кримінальних справ?
друге, це звучить смішно, але все як і було 200 років назад - недорозвинутість суспільства та особлива ментальність. Ви не рівняйте цивілізовані народи і наш, над менталітетом якого 70 років чинили наругу комуністи. Не може людина, життя якої складається із щоденного порушення законодавства, яка плювати хотіла на чужі права, яка спить і бачить як "все забрать и поделить" творити правосуддя.
Подивіться "12 Angry Men" і порівняйте із тим що нас оточує.
як думаєете скільки часу треба буде щоб переконати суд присяжних що "цей мажор винен" й пох на колір світлофора?
чи в аналогічній ситуації "судять за вбивство "такого молодого хлопчину, який ріс без батьків, який плаче на засіданні й клянеться що то не він" й пох 5 свідків?!...а не він бо в темряві в протоколі написали що вилучили джинси чорного кольору а не синьотемного?
а бізнесмена який по 100 тис баксів кожному запропонує?
суд присяжних...ги...
И ЛИЧНО МНЕ НРАВИТСЯ ВАША САМОКРИТИЧНОСТЬ. А ВАША БЕЗЫМЯННОСТЬ ТОЛЬКО ПОДТВЕРЖДАЕТ ВАШУ ЖЕ ПРАВОТУ О САМОМ СЕБЕ.
И ДА НЕДЕЛЮ НАЗАД ВЫ ПРЕДСТАВЛЯЛИС КАК ТАЛАНТЛИВЫЙ УКРАИНСКИЙ ДОКТОР, КОТОРОМУ НЕНУЖНЫ ЗАПАДНЫЕ СХЕМЫ ЛЕЧЕНИЯ... ВЫ УЖ ОПРЕДЕЛИТЕСЬ КТО ВЫ....
эксперт изначально сводит всё в плоскость общественной морали, в общем доводит ситуацию до абсурда, в обществе где всё больший процент готов вершить самосуд в абсолютно бытовых ситуациях (да, кстати, вполне вероятно это ещё и медицинская проблема) автор предлагает по сути привлечь этот процент в судебную систему, потому что я считаю что автор подсознательно на стороне убийцы (хотя возможно это и не так) по каким-то причинам или же на стороне судебной системы, которая сплошь и рядом боится или не хочет нести ответственность перед обществом, и не вижу объективности
Частина перша статті119 КК України передбачає покарання за вбивство, вчинене з необережності у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Як на мене, компетенція суду присяжних невиправдано звужена в діючому законодавстві України, а роль цього інституту, не зрозуміло з яких причин, недооцінена. Источник: https://censor.net/b3064482
и ещё, я могу ошибаться, но складывается впечатление, что автор недооценивает (то что в принципе нельзя оценить) человеческую жизнь, впрочем как и наш КПК
https://censor.net/b3064482
А Украинское государство к нему не готово даже в веке 21-м
Ви бачили у кіно, які зали потрібні для нормального проведення суду присяжних ?
А серед народу України, десь відсотків 20-25 людей шляхетних, які добровільно пішли у внутрішню еміграцію і не тому, що когось чи чогось бояться, а тому, що не бажають бруднитися співпрацею з перманентно злочинними режимами Кравчука, Кучми, ЯнуковОща, Порошенка, або з кугутсько-ідіотичним і теж злочинним Ющенка.
Коли запрацюють суди присяжних,то більшість цих людей повернеться з цієї еміграції, оскільки, у нашому випадку, тільки суди здатні покращити владу (але НЕ суди, де судді закуплені владою і є її ланскнехтами) і це будуть суди присяжних, які повинні бути всеосяжні, тобто формуватися на вимогу (жертви, позивача чи будь-кого зі сторін процесу.
А "вулиця" може тільки розпалити бузу, але покращити владу не здатна. Але, не зважаючи на це, мені інколи кортить побачити на палях та гілляках наших очільників всіх рангів майже в повному складі, а перших осіб держави всіх, без виключення.
2. Існування "перманентно-злочинних режимів" відбувалося в умовах демократичних, тіпа, виборів.
але проблема в тому, що народ прийдеться в прямому смислі примушувати бути присяжними або держава нестиме колосальні витрати щоби зацікавити бути в присяжних. І те і друге погано. Щоби бути відірваними від сім'ї і жити певний час окремо (щоби був справжній суд присяжних і не було впливу) бажаючих знайдеться не багато.
Не вистачить поліграфологів, якщо порахувати 10 тис суддів.
Навіть кожного суддю по 2 години потримати на поліграфі раз в рік, це 20 тис. годин. Яка кількість поліграфологів потрібна? та й чи є методики оцінки суддів на поліграфах?. Тут клубок питань.
"та й чи є методики оцінки суддів на поліграфах?" Скажу інакше, Ви же розумієте чому її до цього часу не має?
скільки поліграфів? а це важливо? Скільки не є, це нові робочі місця, це додатковий і дуже потужний засіб боротьби із корупцією, а наш суд присяжних... Ви же бачити у що перетворюють процес зараз наші колеги коли з'являється телекамера? Уявіть собі коли зміст процесуального змагання буде полягати у впливі не юридично безграмотних громадян із понівеченою Совком психікою та мораллю?
Що стосується преміювання, то судді своєю поведінкою будуть провокувати експертизу.
Я вже не знаю, що тут може допомогти судовій системі. Як на мене - нічого. Всіх суддів, кандидатів питають на кваліф. оцінюваннях про верховенство права, але ті хто відповідав, як дзвіночки про те верховенство зразу забувають про нього, коли оцінювання закінчене. Профанація, подвійна-потрійна мораль, низька загальна культура.
4 роки пройшло, вже все було би давно готово...