Чому Україна потрапила до двадцятки найкращих борців проти зміни клімату

Україна посіла 18 місце у рейтингу запобігання кліматичним змінам (Climate Change Performance Index - CCPI 2019). Рейтинг представила німецька неурядова організація Germanwatch спільно з партнерами під час конференції ООН із захисту клімату (COP24).

Всього рейтинг оцінив досягнення 84 країни світу у 4 категоріях: скорочення викидів парникових газів, розвиток відновлюваної енергетики, зменшення споживання енергії та кліматична політика країни. Здається, можна було б пишатися таким здобутком. Але як насправді Україні вдалося потрапити до ТОП-18 кліматичних лідерів і що уряду варто далі з цим робити?

Як пояснює один із авторів рейтингу, Ян Бурк (Germanwatch): «Безумовно, деякі країни знаходяться в особливих умовах, що може вплинути на їх рейтинг. Два фактори визначили високий рейтинг України: скорочення викидів і зменшення споживання енергії. Обидва розраховані за даними міжнародної статистики. Однак, рейтинг ССРІ не відображає економічний спад, який, на думку національних експертів, є основною причиною менших викидів. Це підтверджується цифрами: якщо подивитися на графіки ВВП, викидів СО2 та споживання енергії – вони мають зберігати подібні тенденції за останні 4 роки”.

Графік динаміки росту населення, ВВП, обсягів викидів парникових газів, споживання енергії України у рейтингу ССPI

Таким чином, Україна опинилась на 18 місці в рейтингу не через успіхи державної кліматичної політики, а через зовнішні фактори. З 1990 року в Україні відбувся економічний спад після розвалу СРСР, деіндустріалізація, занепад промисловості, а згодом окупація Донбасу. Завдяки цьому, за останні 25 років викиди вуглекислого газу в Україні скоротилися втричі, якщо порівнювати з початком 1990-их.

Крім цього, ціль України по скороченню викидів не тільки не відповідає Паризькій угоді, але й передбачає зростання викидів майже вдвічі. Рахуйте самі: національно-визначений внесок України до Паризької угоди передбачає “скорочення” викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року. Хоча фактичний рівень викидів CO2 у 2015 році був уже на рівні 32%. Математика проста: не можливо знизити 32% до 60%.

Відповідно до рейтингу CCPI-2019, кліматична політика України була неефективною – отримано лише 40 балів зі 100 можливих. І якщо міжнародна кліматична політика була оцінена як посередня (medium), то національна політика – дуже неамбітна (very low).

За останній рік у сфері кліматичної політики Україною прийнято декілька важливих документів, зокрема затверджений План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату, розроблена Стратегія низьковуглецевого розвитку та розпочата робота над законодавством щодо моніторингу викидів парникових газів. Однак цього недостатньо задля досягнення цілей Паризької угоди, а найбільшою проблемою залишається одна з найбільш неамбітних цілей по скороченню викидів парникових газів.

Підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії – це дороговказ для України. Нам критично важливо підвищувати власну енергонезалежність, скорочувати залежність від викопного палива та розбудовувати нову безвуглецеву економіку.