Про рибу в Азовському морі

Чому Комітет з питань зовнішньої політики поставив під сумнів рішення уряду про надання держрибагентству погодження на проведення чергового засідання українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі?

Питання було включене до порядку денного засідання з огляду на чутливість усіх аспектів відносин з РФ в умовах збройної агресії, а також на відчутний негативний суспільний резонанс

Голова держрибагентства виступав на засіданні комітету і мав можливість вільно і без обмежень пояснити позицію відомства. Основний акцент посадовець зробив на тому, що проведення засідання українсько-російської комісії передбачене договірною базою з РФ, а відтак відмова від засідання стане порушенням Україною власних міжнародно-правових зобов‘язань. Стисло називались також інші причини - міркування продовольчої безпеки, забезпечення безпеки екіпажів риболовецьких суден, які займаються риболовецьким промислом в Азовському морі.

Водночас, відповіді голови держрибагентства на питання членів комітету та присутніх виявила дещо іншу картину:

- проведення засідання комісії з РФ є правом чи можливістю, а не зобов‘язанням України;

- відмова від проведення засідання не накладає на Україну жодної відповідальності;

- проведення міжнародних переговорів з метою укладення домовленостей та засідання українсько-російської комісії у вигляді інтернет чи скайп-конференції не відповідає усталеній практиці і не передбачено Законом України про міжнародні договори;

- відмова членів української частини комісії від поїздки в РФ для проведення засідання викликана міркуваннями безпеки, що ставить під сумнів тезу про те, що домовленості комісії можуть гарантувати безпеку українським суднам і екіпажам від нападок з боку силових відомств РФ. Зрештою є інші, більш вагомі причини вважати, що дії Росії в Азовському морі в тому числі стосовно українських рибалок відповідають зобов‘язанням цієї держави в рамках міжнародного права;

- факт успішного досягнення домовленостей в рамках засідань українсько-російської комісії з питань рибальства явно суперечить позиції України доводити в рамках позовів проти РФ в міжнародних судових органах та у публічному полі те, що Росія порушує свої міжнародно-правові зобов‘язання і ухиляється від вирішення суперечок з Україною. Більше того, успішна робота цієї комісії впродовж усього періоду збройної агресії РФ проти України є аргументом, що використовується російською пропагандою на підтвердження тези про відсутність конфлікту між нашими державами, а події в Україні є внутрішнім конфліктом;

- реалізація РФ своєї квоти на вилов риби в Азовському морі відбувається за рахунок господарюючих суб‘єктів розташованих на тимчасово окупованих територіях в Автономній Республіці Крим. Згода України з таким станом речей може трактуватися як опосередковане свідчення визнання Україною анексії Криму. Варто окремо наголосити, що держрибагентство розуміє складність цієї ситуації, але не змогло надати чіткої і зрозумілої відповіді про свої дії у цьому зв‘язку: намірів "порушити це питання перед російською стороною" недостатньо.

Не менше питань з огляду на надану присутніми експертами інформацію викликають і питання наявності вигод для України від укладених з РФ домовленостей. Зокрема позиції держрибагентства і експертів та представників громадськості щодо можливості українських рибалок використовувати домовленості комісії для ведення промислу в Керченській протоці та біля узбережжя РФ прямо суперечать одна одній. Держрибагентство не може надати конкретну інформацію про кількість господарюючих суб‘єктів, які здійснюють вилов біля узбережжя РФ і в Керченській протоці. Експерти і громадськість вважають, що впродовж тривалого часу російська сторона ефективно витіснила українських рибалок від свого узбережжя, а останнім часом і від окупованої Керченської протоки.

Це може означати, що домовленості в рамках комісії взагалі позбавлені для України сенсу, оскільки засадничо вони мали би забезпечувати можливість вести без обмежень промисел в усіх куточках Азовського моря. А вести промисел поблизу українського узбережжя вітчизняні суб‘єкти господарювання можуть і без будь-якого погодження з РФ.

Засідання засвідчило, що у ситуації з діяльності держрибагентства по реалізації домовленостей з РФ можуть бути і інші проблеми, в тому числі, не виключено, корупційні. Вилов риби в Азовському морі має масу інших проблемних сторін - захист екології, боротьба (а точніше її відсутність) з браконьєрством тощо.

Комітет не має можливості заглиблюватися в ті аспекти ситуації в Азовському морі, які не стосують зовнішньої політики. Але ігнорувати величезний масив отриманої інформації також неможливо. При цьому, судячи з усього, увесь цей ареал складних питань не обговорювався при прийнятті рішення Кабміном щодо проведення чергового засідання комісії.

На підставі усієї отриманої інформації у комітету виникли сумніви щодо відповідності національним інтересам України діяльності двосторонньої комісії з питань рибальства.

Відтак комітет поділився своїм аргументованим сумнівом з Урядом. Усі аспекти ситуації в Азовському морі мають стати предметом системного аналізу, до закінчення якого проведення будь-яких заходів з РФ щодо рибальства чи вирішення інших господарчих питань не можна визнати доцільними.