"ЧЕРКАСЬКИЙ КЕЙС": що робити центральній владі?
Що має проявляти державна влада у складні часи?
- В першу чергу розуміння ситуації і адекватність дій.
Скасування карантинних обмежень на місцевому рівні попри існування загальнодержавного карантину - це серйозний виклик з далекими грядущими наслідками, що потребують глибокого осмислення і подолання.
Що можна порадити владі у зв'язку з так званим "черкаським кейсом", який вже шириться й іншими регіонами?
Взагалі є два базові сценарії:
- авторитарний. Публічне засудження дій місцевої влади та швидке притягнення до відповідальності винних осіб. Суттєве посилення поліцецського контролю за карантинними обмеженнями на місцях. Без вирішення проблеми по суті. Тобто спробувати просто "закрутити гайки"
Для цього сценарію немає можливостей державної машини, з одного боку. А з іншого - такий сценарій неодмінно зіткнеться з громадським спротивом, що дедалі посилюватиметься. В умовах суспільно-політичної турбулентності це може призвести до неконтрольованої суспільної хвилеподібної реакції по всій країні.
- демократичний, мудрий і прийнятний.
Найбільш прийнятний варіант.
Перше. Публічне визнання проблеми і претензій від місцевих органів, бізнесу, громадян. Зняття певних карантинних обмежень по всій країні із завтрашнього дня, які і так де-факто не діють і які планувалися знімати з 11 травня (прийняття змін до постанови кму #211).
Друге. "Ефективна комунікація" з місцевими органами, як наслідок скасування ними своїх рішень, в яких втрачаєтьмя сенс, оскільки на державному рівні це прописано для всіх областей.
Третє. Визнання проблеми нерівного і несправедливого застосування карантинних заходів у сфері бізнесу на прикладі найбільш кричущих випадків.
Публічні звільнення кількох осіб, відповідальних за цю сферу. Чіткий окреслений план на майбутнє плюс залучення до влади осіб, які мають суспільний авторитет та компетенцію.
Четверте. Реальні швидкі кроки, що демонструбть зміну ситуації.
Як правило, ні перший, ні другий сценарій в чистому вигляді в Україні ще не реалізовувався. Існує вірогідність, що ситуація буде розвиватися по третьому сценарію з певними намаганнями влади, без справжнього розв'язання проблеми, що буде стимулювати наростання соціальної напруги та продовження падіння рівня довіри до влади.
Антон Красов,
суспільно-політичний оглядач
