До чого призведе відставка Смолія

Я би був лояльний до ідей фінансового протекціонізму, який пропагують олігархічні лобісти на кшталт Людмили Буймистр (раніше працювала у Сергія Тарути), якщо б в країні працювали суди і владна вертикаль.

Нагадаю, вони кажуть, що гроші Нацбанку мають іти в реальний сектор економіки, а не прокручуватись через ОВДП по приблизно такій схемі:
Держабнки беруть позики в НБУ від ставку рефінансу (6% на сьогодні). На ці гроші вони купують у Мінфіну короткі ОВДП до півроку під 8%, або довші до 1,5 років під 10% (на сьогодні). Потім виходять з ОВДП, розраховуються з НБУ і залишаються у прибутку.

Велике питання, як там Буймистр нарахувала $21 млн доходів НБУ на 1 копійку? Мабуть, така гіпербола… 

Дійсно, є проблема, що фінансова система більше заробляє за рахунок платників податків (виплат Мінфіну по купонах), а не за рахунок реальних кредитів. Хоча деякі галузі залучили багато кредитів. Наприклад відновлювальна енергетика (ВДЕ), яка збирає щедру дань за рахунок фіксованого "зеленого" тарифу. Хто не знав, Буймистр є лобістом "зелених" в Раді. Найбільш лояльна до Карла Стурена – другого за виробництвом гравця ВДЕ в країні.

Не прогнозовано зростаюче виробництво "зеленої" електроенергії призводить до дисбалансу енергосистеми (не вистачає маневрової потужності), а "зелений" тариф призводить до дисбалансу фінансової системи енергоринку. Він збільшує собівартість українських товарів за рахунок додаткової плати за електроенергію.

В цей же час, "зелена" генерація не заміщає традиційну – вугільні станції Ріната Ахметова. Бо лоббі Ахметова, до якого частково причетна і Буймистр, цього не дозволяє. Тому "зелений" тариф створює додатковий тягар для економіки, а не заміщає плату за неекологічну генерацію.

Буймистр це жодного разу не бентежить. Навпаки, вона пропонує емісію – друкувати гроші. Ними, наприклад, можна розрахуватись із "зеленими". Але розмір "зеленого" тарифу прив'язаний до євро. Чим більше надрукуєш, тим більшою буде інфляція і девальвація. Тим більше потрібно друкувати грошей.

А тепер головне питання: чому кредити не беруть інвестори у реальний сектор крім таких галузей, як ВДЕ? Буймистр і їй подібні Дубинскі переконують, що це все через політику НБУ. Але будь-який власник чи СЕО компанії з реального сектору скаже вам, що головна перешкода – відсутність права в Україні.

Буймистр, Дубінський і сам президент Зеленський мають не НБУ брати під контроль, а проводити судову реформу. Не ту, яку зареєстрував президент в Раді. А справжню. Де Коломойський, Ахметов чи Фірташ не зможуть купити рішення за $50 тис.

Якщо ж в країні без правової дисципліни роздавати гроші під 0% при інфляції 10%, то цю дотацію отримає не МСБ, не фермери і громадяни, а ті ж Коломойський і Ахметов. Але вони нічого не будуть будувати в країні. Хіба що нові ГЗК та ті ж ВДЕ. А швидше за все, куплять заводи у ЄС, де є платоспроможні споживачі.

А будь-який великий міжнародний інвестор не почне будувати заводи в країні, де немає чесних судів, де центробанк знаходиться під впливом олігархів.
Тому звільнення Смолія з посади голови НБУ – це не про Смолія взагалі. Докладно про наслідки тут.

Це про співпрацю з МВФ, який каже: якщо хочете вижити, навчіться витрачати стільки, скільки заробляєте. Ось вам гроші, тільки зменшить корупцію та зробіть чесними ті кляті суди.

Це про можливе посилення впливу Коломойського. Якщо, головою НБУ, наприклад, стане така амеба, як голова Ради НБУ Богдан Данилишин, Коломойський швидко зверне боротьбу НБУ за Приватбанк.

Це про те, що погана але контрольована фінансова стабільність з маленькою інфляцією, краща за емісію, яка відразу потягне ріст курсу долара та подорожчання споживчих цін. Бо це означає паніку і погані споживчі очікування. Відтак – рецесію.

Це про те, що Дубінський, або Буймистр чхали на розвиток промисловості і реального сектору в країні. Вони лише виконують замовлення своїх босів, які сподіваються гарно заробити на фінансовому хаосі.

Що ж ти вкрадеш, якщо банки не дають тобі гроші, коли мають побоювання, що тих їх не повернеш?

Треба повернутись в 2013-2015 роки, коли ти міг створити власний банк, поставити великі відсотки по депозитах, зібрати гроші з населення, потім роздати їх кредитами на власні бізнеси. А коли ті не повернуть кредити – вимагати у НБУ рефінансу, щоб "зберегти банківську систему".
Хто не пам'ятає, саме так вчиняли Приватбанк Коломойського, Брокбізнесбанк Курченка або VAB-банк Бахматюка.