«Латинська» N в українській мові

Літера «N» традиційно використовувалася в староукраїнському письмі аж до поч. ХVІІІ ст. включно. Її можна побачити на цілій низці давніх написів: від підпису Анни Ярославни до Конституції Пилипа Орлика. 

Але в сучасній українській мові використання діагональної, а не горизонтальної поперечини пов’язано передусім з націоналістичною стилістикою. Це своєрідний націоналістичний тренд, що виник ще в 1990х. 

Складно прослідкувати як саме з’явилася мода на таке написання літери, втім точно можна сказати, що її популяризація - процес паралельний з історією монограми «Ідея Nації». Тут варто відмітити, що мова не про Вольфсангель, а саме про «ІN», адже з 1990х історія українського націоналістичного символу – це все-таки оригінальна й окрема історія. 

А після 2014 «націоналістичне» написання літери перетворилося у своєрідний «ідеологічний наголос» в окремих словах. Приміром коли ми пишемо «Nаціоналізм», то зрозуміло, що йдеться саме про Українські ідеї й чини, а коли пишеться «Крим Nаш», то не викликає сумнівів чий саме є півострів.

На фото – передовиця редагованої Романом Ковалем націоналістичної газети «Nескорена Nація», де вже у першому числі за серпень 1991 використовувала в заголовку літеру «N».

Більше в моєму особистому телеграм-каналі: https://t.me/NKruk