ОДКРОВЕННЯ РОМАНА ВАЩУКА і ПАРАДОКС ДЕМОКРАТІЇ

Як відомо слово "демократія" походить від грецьких δῆμος "народ" + κράτος "влада" і дослівно означає "народовладдя". Іншими словами, демократія - це самоврядування певного народу. В давніх Атенах вона була прямою та безпосередньою, хоча і обмежувалась участю в управлінні полісом повнолітніх вільних чоловіків, що мали статус громадян. В сучасних державах громадяни здебільшого беруть участь в урядуванні через органи представницької демократій. Хоча іноді (приміром у Швейцарії чи Каліфорнії) громадяни доволі часто ухвалюють важливі рішення на референдумах та плебісцитах без посередництва представницьких інституцій.
Народовладдя може приймати різні форми. І ми інтуїтивно розуміємо, що таке влада. Якщо зовсім просто, то це ухвалення обов'язкових до виконання рішень та спроможність забезпечити їхнє виконання/дотримання, незалежно від бажання окремих суб'єктів, яким вони адресовані. Але ми рідко замислюємось, яка спільнота може вважатися "демосом" - народом. Бо демократія можлива лише за наявності зрілої нації, здатної самоорганізуватись у політію – політичну спільноту.
Далекого вже 1993 року Конституційний суд Німеччини, досліджуючи конституційність відмови від частини суверенітету ФРН на користь Європейського Союзу у своєму славнозвісному Маастрихтському рішенні, задався питанням: чи є Європейський Союз "політією". Відповідь суду була негативною, оскільки ЄС (принаймні на той час) бракувало "постійної та вільної взаємодії суспільних сил, інтересів та ідей, внаслідок якої політичні цілі уточняються та модифікуються, і в результаті якої громадська думка формує політичний курс". Іншими словами, у справжній демократії політичні рішення народжуються у постійній взаємодії громадян та органів публічної влади. Ба більше, громадяни мають усвідомлювати сутність та вплив цих рішень на їхнє життя.
Це одне з найбільш відомих рішень одного з найбільш впливових та авторитетних конституційних судів світу. Воно з усією серйозністю сприймає головну аксіому демократії: "джерелом влади є народ". Народ як політія. Бо демократія - це більше ніж вибори, це постійний живий зв'язок між виборцями та інститутами публічної влади. І постійний вплив посполитих на ухвалення політичних рішень. Тому справжня демократія не гарантує правильних, або ефективних, або найкращих рішень, але вона забезпечує причинно-наслідковий зв'язок між преференціями виборців та рішеннями представницьких органів, які вони обирають.
Саме тому справжню демократію не можливо трансплантувати ззовні. Її не можуть побудувати іноземні радники та консультанти. Вона не може вирости на гранти міжнародної технічної допомогти чи під тиском міжнародних фінансових інституцій. Бо справжня демократія, це коли народ сам вирішує свою долю і навчається нести відповідальність за свої рішення. А не звинувачувати в усьому Путіна, МВФ, президента, уряд, парламент і бозна кого, але тільки не себе. Демократія - це дорослішання, яке не гарантує від помилок (радше передбачає їх наявність), але дає безцінний досвід навчання на власних помилках та виховує мужність брати на себе відповідальність за власну долю.
У своєму чудовому виступі посол Роман Ващук volens nolens проілюстрував на українському прикладі засадниче протиріччя між розбудовою демократії та реформами, які проводяться під тиском ззовні. Так, такі реформи можуть бути корисними для держави у короткостроковій перспективі, як лікування дитини проти її волі може піти їй на користь. Але таке "зовнішнє управління во благо" прирікає суспільство на вічний інфантилізм, перешкоджає його дорослішанню та перетворенню на політію.
Символічно, що наші західні партнери, які лобіювали реформи в Україні після Революції гідності, обрали своїми головними союзниками саме інфантильних "громадських активістів" з вельми обмеженим життєвим досвідом. Ці галасливі та самовпевнені "реформатори", символом яких став Віталій Шабунін, ніколи не воювали, нічого не будували, нічим не торгували (аби вижити у лихі 1990-ті), і навіть рідко пробували нелегкий хліб держслужби. І саме тому замість комунікувати нашим західним партнерам справжні болі та сподівання українців, сперечатися з ними про діагноз та методи лікування українського суспільства, вони лише геніально тримали ніс за грантовим вітром, працюючи не на українське суспільство, а на грантодавців.
На жаль, наші західні друзі переплутали героїзоване в їхній свідомості "громадянське суспільство" (яке здебільшого перетворилось на колективного підрядника західних посольств та міжнародних фінансових інституцій) з українським народом. А справжня демократія це про народ (we the people), а не про професійних активістів, які впевнені, що знають правильні розв'язки будь-якої проблеми. Справжня демократія – це про тих забутих усіма реформаторами "маленьких українців", які раптом проголосували за Зеленського-Голобородька навесні 2019-го. Тих українців, які говорячи на суржику гинули за Україну на східному фронті і їхали до Польщі чи Росії на заробітки, аби якось прогодувати родину. Які не платять податки і не роблять відрахувань до Пенсійного фонду, бо перманентно не довіряють державним інституціям і не сподіваються дожити до пенсії...
І тому Заходу на часі визначитись: він воліє допомогти Україні стати справжньою демократією – політією, в якій voluntas populi suprema lex. Чи прагне остаточно перетворити Україну на "експериментальний майданчик", на якому можна здійснювати ризиковані випробування, які їхні власні народи ніколи не дозволять проводити у них на батьківщині.
Та й українцям на часі зрозуміти, що реформуючись лише через напучення з Берліну чи Брюсселю, через окрики з Вашингтону чи зупинення кредитування від МВФ, ми ніколи не подорослішаємо, не здолаємо свій інфантилізм і не станемо справжньою політією, в якій тільки і можливе демократичне урядування.
Ніяких парадоксів,Гєна.Ти трошки переплутав.Ми справді були близькі до демократії.До 2019-го.
Тепер замість демократії в нас Олігархі́я. (як відомо,походить від давньогрецького ὀλίγον(oligon) «небагато» + ἀρχή(arche) «влада» - влада небагатьох),можливо,з елементами охлократії (як відомо,походить від давньогрецької όχλος - натовп + κρατία - влада)
"Фінансово-промислова олігархія - група людей, яка володіє найбільшою часткою банківського капіталу і(або) у власності яких знаходиться основна маса промислових потужностей економіки країни. Втримання державної влади олігархами відбувається за рухунок просування у владу людей свого клану, які виконують роль політичних маріонеток"
"У наш час під охлократією розуміють:
владу суспільно-політичних груп, що у реальній політиці керуються популістськими ідеологемами, апелюють до підсвідомості населення. Такий тип влади орієнтується та спирається на декласовані, люмпенізовані та маргінальні верстви, динамічно реагує на суспільні настрої, стереотипи й архетипи масової свідомості у їхніх примітивних, масованих проявах, вдається до провокацій для спонукання масових пристрастей і заворушень;
як наслідок: політична ситуація заколотів, погромів, безладдя, в якій господарем становища є натовп.
Перебування охлократів у владних структурах спричиняє публічний галас, безвихідні ситуації, політичні авантюри, бешкети, скандали. Охлократія - показовий політичний феномен, характерний для суспільств, чия політична система перебуває на межі загальнонаціональної катастрофи."
Все є у Вікіпедії.
Вообще то у нас, как мне кажется - https://www.facebook.com/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-620839581402217/?__cft__%5b0%5d=AZXyOMjl3nv-YfWpd8Ta6pxcWOCiQ59RVwF4HNvFmPzcvca8KXlw3ki5TPbNb2lgGCiYjcUkjQUP62GTQPAPyk1q3-RyXgiSp8vaHkAmG2VwPs16lwotrpvdNOgX2D8VRFmq3RDUybBpIvTAYbSWAAvmcPS6SjZN_wlmLuIVZEXCiARXiN3tXu6XpvBkwCbE3YQMn4_Dt7BwmLRj30lM1TJa&__tn__=-UC%2CP-y-y-R Володимир Коваленко https://www.facebook.com/620839581402217/photos/a.644044465748395/659249180894590/?type=3&__cft__%5b0%5d=AZXyOMjl3nv-YfWpd8Ta6pxcWOCiQ59RVwF4HNvFmPzcvca8KXlw3ki5TPbNb2lgGCiYjcUkjQUP62GTQPAPyk1q3-RyXgiSp8vaHkAmG2VwPs16lwotrpvdNOgX2D8VRFmq3RDUybBpIvTAYbSWAAvmcPS6SjZN_wlmLuIVZEXCiARXiN3tXu6XpvBkwCbE3YQMn4_Dt7BwmLRj30lM1TJa&__tn__=%2CO%2CP-y-y-R 16 августа 2016 г.
...И ещё - если кое-кто не способен среди белого дня за пять лет президентства Порошенко разглядеть в нём соавтора Путина по Иловайску и Дебальцево, вора, лжеца, государственного изменника и махрового коррупционера, и считать всё это проявлением «демократии» то - «
медицина тут бессильнатакому не поможешь»!Інформації про нього на його сторінці НУЛЬ.
Останній допис від 2 січня 2019 року.
Це приклад, звичайно.
Тому не треба геройствувати на дивані.
И пока не определитесь - вот Вам мой ответ: не думаю что, если бы так, то завтра как и прежде, но главное это то, что будет не только и впрочем...
формой влияния на власть не имеет и иметь не может хотя бы потому что все кого поднимают
социальные и каръерные лифты освоившись на следущей полочке уже не в состоянии даже
вспомнить начальную точку отсчёта своего старта и второе отличие современности от милых
душе греческих и тому подобных демократий то что власть принадлежит.... бумаге и соответ-
ственно автоматически переходит к владельцам этой бумаги.....
Гєна тут себе не впізнає ?:
"І якщо коли-небудь дійсність не відповідала цим завищеним очікуванням, всюди повідомлялося про зраду. Це був 2015-2016 рік, ми мали радницю з Канади, яка працювала з судовою системою, і вона мене спитала: "Романе, чому українці не можуть бути щасливими, досягнувши 80% успіху?"
Люди вважали, що потрібно вимагати максимум, щоб досягти хоча б чогось. Але небезпека ховалася в тому, щоб досягнувши 80%, говорили тільки про 20% того, що не вдалося.
Це демотивує людей і створює враження, що немає жодних досягнень. Порівняйте, що пишуть тепер деякі публіцисти....Досконалість справді мотивує, але може також демотивувати, якщо тобі втовкмачують у голову, що не досягнувши максимуму, ти не досягнув нічого."
Шабунька і Друзенко працювали на ниві зрадофільства,й нічим не відрізняються.(Ну так ! Генадій же відомий волонтер ! Як і Притула.І Арахамія.А Порошенко-ніхріна не волонтер,а барига. Геть свинорчуков !).
Чи прагне остаточно перетворити Україну на "експериментальний майданчик", на якому можна здійснювати ризиковані випробування, які їхні власні народи ніколи не дозволять проводити у них на батьківщині."
Источник: https://censor.net/ru/b3233002
Які саме випробування Заходу в Україні має на увазі афтор?
Конкретні приклади, плиз.
https://ukrrain.com/opzzh_vlashtuvala_pid_posolstvom_ssha_vistavu_za_ukrainu_bez_ameriki.html
Крім того, на цьому форумі автори рідко відповідають.
Хоча, щодо Шабуніна я з ним можу погодитись. Ще й СерЛеща із вНаємом можу додати в компанію до Шабуніна.
(на что я уже неоднократно обращала ваше внимание, например - в https://censor.net/comments/locate/3206128/019214da-1f55-721f-8ddf-85a43c7490d8#_blank, https://censor.net/comments/locate/3206520/019214d9-53da-7147-956b-a2dda7432997#_blank,https://censor.net/ru/comments/locate/3216683/019214c2-16c1-7114-8abc-59d28b736780#_blank, https://censor.net/ru/comments/locate/3216683/019214c2-16c2-71d8-81c9-6f209bade2b6#_blank) !
Автор написал "чёрным по белому": «У своєму https://censor.net/ua/resonance/3232250/scho_bulo_ne_tak_iz_zahidnoyu_pidtrymkoyu_reform_v_ukrayini_lektsiya_kolyshnogo_posla_kanady_romana посол https://www.facebook.com/meliton.vydrak?__tn__=%2CdK-R-R&eid=ARAXtH93Rk-uxRp9A2WiHjmQZW3bvOjkJqp_NLSxkcu2Hu_Les6PkkIhnGtmepIlp4Rb7Gjvmgz1NOne&fref=mentions Роман Ващук volens nolens проілюстрував на українському прикладі засадниче протиріччя між розбудовою демократії та реформами, які проводяться під тиском ззовні...»
Какие вам ещё «примеры»???...
2. А кто с кем окажется «в одной шайке» - это ещё «будем посмотреть»!...
3. Ваше же «место под солнцем» (по крайней мере - для себя) я уже определила (ещё в https://censor.net/ru/comments/locate/3222919/019214b4-0d88-7306-b520-d7feedd089b0) - ваше настойчивое/неудержимое желание хоть как-то «уесть» именно Друзенко - уже окончательно приобрело все черты типичных паранойи и мании преследования!
И КАК должен Запад помочь?
Что автор ПРЕДЛАГАЕТ?
Открыть избы-читальни и идти в народ его просвещать? Так такой опыт был в истории братской Расии - движение "народников". Результат известен.
ПС: а вот простой вопрос - какой процент детей ДОБРОВОЛЬНО каждый день ходили бы учиться в школу, если бы родители их туда не загоняли?
Автор постійно намагається відвернути увагу від головного і вип'ячує другорядне.
Демократія - не самоціль, а єдиний засіб самоорганізації РІВНОПРАВНИХ громадян в справедливу ДЕМОКРАТИЧНУ державу. Немає рівноправ'я - немає і не може бути демократії, а є лише її імітація, а держава при цьому ТОТАЛІТАРНА.
При такій постановці питання все стає зрозумілим. І пільги, привілеї, космічні (відносно середньої зарплати по державі) зарплати, пенсії і інши пільги можновладців, і безперервна брехня легіону Друзенків, і антиконституційність практично всіх законів про органи влади, і шахрайство всіх (псевдо)економічних законів: Податковий Кодекс, Трудовий Кодекс, Пенсійний Закон...
Це закони для "пересічних українців", вони не стосуються панівного клану, а закони для панів, які призначають їм пільги, привілеї, зарплати і пенсії (з бюджету), які в десятки і сотні разів перевершують середні по державі, не стосуються "пересічних" українців.
Того і неможливо змінити тип держави з тоталітарної на демократичну (псевдо)демократичним виборним шляхом. Потрібна революція (буржуазно-демократична), яка зробить громадян РІВНОПРАВНИМИ.
Коли будуть прийнятий закон про оплату труда бюджетників в рамках вилки, наприклад 1:7 як в США, де 1 - середня зарплата по країні, а 7 - найбільша зарплата в країні - зарплата президента. Коли буде відмінений наш шахрайський ПКУ і прийнятий стандартний ПК демократичних держав, згідно якого податки на доходи громадяни платять самостійно по єдиній для всіх прогресивній шкалі починаючі з 0% при доходах на члена родини менше прожиткового мінімуму. Коли будуть десакралізована держслужба з її рангами і космічними шахрайськими виплатами за стаж і посаду, відмінені всі пільги і привілеї державних службовців і буде застосований жорсткий контроль за їх витратами. Коли державні службовці стануть жити по єдиним для всієї держави законам (в т.ч. пенсійному)...
Інакше ми довго в цьому феодальному болоті не протягнемо.
болен одной с ними «болезнью»также как и они - «очень далёкот народареальности/витает в облаках»...