Сила дурака в молчании

На цьому тижні трапилися дві події, об’єднані одним принципом - "Сила дурака в молчании".

Мустафа Найем випустив трилогію блогів на УП з інформацією, чому доля Укроборонпром в державному оборонному замовленні (ДОЗ) зменшилася до 36 %. В свою чергу, Міністр оборони Таран пояснив, чому не варто з ним спілкуватися "фальцетом", а конструктивний діалог треба будувати через "конверти".

Докладніше:

Відомо, що під керівництвом "зеленої" команди доля Укроборонпром в ДОЗ зменшилася до 36 % - найменший показник з початку агресії (деталі). Цей очевидний провал М.Найем, пояснює тим, що Міністерство оборони "штучно обмежує прибуток оборонних підприємств" та не дозволяє Мустафі і Ко заробляти на війні.

"Річний банківський депозит приносить більше "прибутку", ніж контракт за державним оборонним замовленням на виготовлення озброєння та військової техніки" - пише М.Найем. та вчергове підтверджує, що головним державним оборонним концерном керують випадкові люди, які дбають про прибуток більше за перемогу над агресором.

Логічно було б запитати М.Найема щодо приватних компаній, які постачають 64 % ДОЗу - чи вистачає їм прибутку при постачанні за ДОЗом. Можливо, якщо менше красти більш ефективно працювати, то чинний обсяг прибутку в ціні готової продукції буде достатній?

У Міністра оборони Тарана своя система координат. Йому байдуже скільки заробляє виконавець ДОЗу, так само, як чи вигідно це виконавцю. Не парить Тарана й ціна, тому що ціна все одно засекречена. Що вартує для Тарана - це питання "конверту".

Наприклад, приватна компанія "Практика", яка віртуозно володіє "конвертними" технологіями, отримала від Тарана та Хомчака контрактів на біля 2 млрд. грн. по ДОЗу 2020 року, на постачання бронєавтобусів "Козак", за які МОУ переплатило щонайменше 10 млн. доларів, в порівнянні з аналогами. Для М.Найема зауважу, що це майже 20 % ДОЗу МОУ, враховуючи рівень виконання, який склав 65 % від запланованого.

Не можуть не захоплювати М.Найєма спритності менеджера чеського Excalibur в України - пана Цибуляка, який ледь не пропхав МОУ 26 одиниць знятих з експлуатація чехословацьких САУ "ДАНА" розробки 70-х років минулого сторіччя з відкатом в 17 млн. доларів США.

Так само через "конверт", Тараном і Хомчаком було вирішено питання про повернення колективного "Геос Груп & компані" (Аркадій Володимирович Генкін) в систему харчування для армії, вартістю в понад 4 млрд.грн на рік, стверджує Діана Петреня, екс-керівник проектного офісу реформ МОУ.

Вочевидь, уважний читач зазначить що:

1) тирада Тарана про "фальцет та конверти" стосувалася рішення комітету Нацбезпеки Верховної Ради про висловлення недовіру Міністру оборони, внаслідок провалів більшості програм МОУ в 2020 році, що слово "фальцет" з’явилося випадково, внаслідок автокоригування в текстовому редакторі, а згадування "третього конверту" було в контексті відомого анекдоту, де третій конверт недбалий держслужбовець відкриває перед звільненням, АЛЕ в мене питання – скільки ми ще будемо терпіти тупого та корумпованого непрофесійного міністра оборони під час війни;

2) М.Найем пише про реформу ціноутворення та вартість кредитів під держгарантії, АЛЕ він навіть не може коректно процитувати зміст постанови КМУ N1093, від 23.08.2017 р. яку він пропонує "відновити":

Чому ці деталі важливі ? Тому що відсутність чіткого формулювання й дозволяє МОУ застосовувати індивідуальні (конвертні) підходи в діапазоні від 0 % до 5 % чи до 30 % прибутку відповідно.

А щодо здешевлення кредитів під держгарантії, зауважу - держбанки самостійно це не зроблять, адже це буде кваліфіковано як нанесення збитків державі, отже – корупція; адмінзаходами це зробити не дозволить МВФ. Розумні люду кажуть, що коли не знаєш що робити – роби по закону.

Так от, в Законі про Держбюджет на 2020 рік передбачені держгарантії на 10 млрд. грн. на придбання зброї. Гарантії не використані та за тиждень "згорять". Зброя державі не потрібна.

Якщо б М.Найєм міг писати не тільки сумнівні тексти, а й хоча б частково відповідав займаній посаді, він міг би запропонував використати держгарантії 2020 року для рефінансування "дорогих" кредитів (22%) під актуальні ставки, чим зекономив би державі біля 1 млрд грн. на відсотках на рік.