Як потоваришувати з ЧФ Росії

В попередньому дописі зі схожою назвою, я обґрунтовував, що взаємоповага в сучасних міжнародних відносинах ґрунтується на засадах сили. Цей допис про ефективне застосування ресурсів, щоб таку повагу вибороти.

Днями вийшла стаття Ю.Бутусова з нарисами про розвиток ВМС України. Йдеться про купівлю Україною 47 катерів та 5 корветів іноземного виробництва, загальною вартістю понад 3.6 млрд доларів США, та раціональність таких трат.

Чорноморський флот РФ має близько 50 надводних суден, включаючи крейсер, есмінець, ряд фрегатів, а також шість підводних човнів. РФ має значний військовий потенціал, розгорнутий на окупованій території АР Крим та в інших місцях Чорноморського регіону, включаючи значні обсяги військово-повітряних сил, протикорабельних й протиповітряних засобів на узбережжі.

ВМС України має одинокий фрегат радянських часів проекту 1135 (Krivak III, по класифікації НАТО) - "Гетьман Сагайдачний", водотоннажністю 3510 тон. Цей корабель - флагман ВМС України, але ядро військово-морської бойової спроможності країни походить від 10 патрульних катерів у п'яти різних класах, кожен з яких має водотоннажність менше 300 тон, і переважна більшість яких витісняє менше 170 тон.

47 додаткових катерів та 5 корветів не змінять баланс сил в Чорноморському регіоні та не вплинуть на можливий театр військових дій. Цей висновок міститься в дозволах урядів іноземних держав на продаж військової техніки Україні, зокрема в тексті рішення Державного департаменту США про дозвіл продажу України 16 катерів Mark VI та додаткового обладнання за 600 млн. доларів США .

Наразі Україна нічого не зможе протиставити рішенню РФ повністю заблокувати судноплавство під українським прапором в Чорноморському басейні, Азовському морі чи Керченський протоці.

Окупація острову Зміїний дозволить РФ змінити кордони виключної економічної зони України та встановити контроль над залишками нафтогазових шельфів.

Але є "гарна" новина для ЧФ Росії, про яку ніколи не розкажуть російські пропагандисти.

Чорне та Азовське море – це маленькі моря. Це значить, що:

1. Сучасні берегові протикорабельні ракетні комплексі (ПКР) із відстанню дії в 500 км накривають плавзасіб в будь-якій точці акваторій.
2. Засоби реактивної артилерії із газодинамічними рулями та головкою самонаведення (Вільха/М), які мають дальність ураження в 120 км дозволяють їх прицільно застосовувати, зокрема по ворожих кораблях для захисту виключної економічної зони.
3. СУ-24, бомбардувальник 7-мої бригади тактичної авіації ім. Петра Франка, може доставити протикорабельні ракети до чорноморського узбережжя за 15 хвилин, застосувати їх та встигнути покинути зону ураження сучасних ворожих систем ППО.
4. Основні сили ЧФ переважно концентровані та перебувають на базах з вузькими виходами, що може дозволити заблокувати/нейтралізувати корабельний контингент мінуванням акваторій.
5. Турецькі безпілотники Bayraktar TB2 у складі ЗСУ можуть застосовуватися не тільки по наземних, а й по морських цілях; під час військових дій в Нагорному Карабасі, Лівії, Сирії багато систем ППО російського виробництва (С-300, Панцир-С) було знищено саме Bayraktar, тому є підстави вважати, ППО ЧФ РФ будуть малоефективні в протидії ударам Bayraktar.

Але є й дійсно погана новина, але вже для України:

1. Таран з Хомчаком знайшли гроші замовити тільки один дивізіон ПКР "Нептун" (6 пускових), мало того, щоб замовити менше ракет, недороге вітчизняне шасі "Краз" замінили на в рази дорожче Tatra, таким чином на шість пускових буде всього пара десятків ракет.
2. 98 ракет Вільха є у Хомчака - на 8 залпів (!), та цього достатньо, щоб захистити Україну, стверджує ЗЕ-Генералісимус в коментаріDefense Express на запитання, чому на корупцію в ДОЗі гроші є, а на оперативне-тактичне озброєння - немає.
3. Розробка авіаційної версії ПКР "Нептун" тривалий час була зупинена Міністерством оборони та відновлена тільки в грудні 2020 року, після публічного розголосу, однак ця дослідно-конструкторська робота залишається профінансована тільки на 10 %.
4. В Україні є сили та засоби для проведення диверсійно-розвідувальних операцій на ворожих територій, але після провалу операції по "Вагнеровцам", внаслідок державної зради у найвищих кабінетах, участь в таких операцій буде тотожна самогубству.
5. Україна має шість Bayraktar TB2, але використовує їх для парадів, а не для оборони, війни та перемоги.

Думай-ТЄ.

P.S. Не треба сприймати цей допис, як пропозицію згортати військово-технічне співробітництво з міжнародними партнерами України. Нам потрібні технології та фінансова допомога. З початку війни, США були головним союзником України по протидії агресії РФ. Обсяг військової допомоги США Україні вже перевищив $1.5 млрд доларів США (джерело), та ми щиро вдячні за це США.

P.S.S. Наступний допис буде про те, що може купити Україна по програмах зовнішніх військових продажів Міністерства оборони США (FMS).