Два есмінці дільничного Байдена

Отже, ракетні есмінці ВМФ США "Дональд Кук" і "Рузвельт", що мали вчора зайти в Чорне море, так і не зайшли в Босфор. Американські інформагенції повідомляють, що тепер право проходу для них відкликане, тому що американська сторона не заявила Анкарі про якийсь інший час. Турецькі медіа додають, що це стало наслідком телефонних переговорів Джо Байдена з Путіним, і є жестом Вашингтона, спрямованим на "деескалацію" напруги, яку Росія останні тижні планомірно нагнітає навколо кордонів нашої з вами країни.

В цілому ситуація, звичайно, неприємна. Як і у випадку з дзвінком Байдена Путіну, матимемо справу з різними типами мислення. Наприклад, для поліцейського важливо відвернути злочин. Або хоч би уникнути жертв. А для терориста - отримати викуп і лишитися цілим.

В цьому плані як мінімум пропагандистську перемогу терорист Путін отримав. Якщо сам дзвінок Байдена у російській пропаганді був неабиякою перемогою над супостатом, то розворот есмінців - це буде просто тріумф. Вашингтон займається реальною дипломатією і шукає конкретних результатів: наприклад - як, очевидно, в даному випадку й було - обіцянок "деескалації" з боку Кремля. А от в очах самого Кремля це виглядає інакше: шантаж і брязькання зброєю дали свої результати - отже, можна і треба займатися подібним і надалі.

Відтак неможливо сказати, в якій ситуації в майбутньому це брязькання перейде в грім. Тим паче, враховуючи імперську істерію, яка тепер неминуче зросте внаслідок "великої перемоги" над двома американськими есмінцями, що й не збиралися ні з ким воювати.

До того ж ніколи не слід забувати про специфічне ставлення Путіна до власного слова, коли йдеться про чутливі для Заходу питання збройних конфліктів. Не мною й не сьогодні підмічено, що фірмовий стиль Росії на світовій арені - створити проблему, а потім пропонувати послуги з її вирішення. Але ж не менш відомо, що є ще й третій елемент стратегії: проблему створити, вирішення запропонувати - а обіцянок так і не виконати. Подібне було, наприклад, коли Кремль гарантував адміністрації Обами, що змусить режим Башара Асада позбутися хімічної зброї. Нічого зроблено так і не було, і у Обами це просто проковтнули.

На жаль, Вашингтон не може дозволити собі щоразу враховувати психологію провінційних гопників, чиє хуліганство в далекій Україні американців, звичайно, хвилює - але таки не в першу чергу.

Що важливо для нас: не "дзеркалити" російську пропаганду і не влаштовувати й собі День Трауру. Ми всі сім років знали, що які б американські есмінці не заходили в Чорне море, американці все одно воювати ні за нас, ні навіть пліч-о-пліч із нами не будуть. Авжеж, тепер московський гопник знахабніє ще більше, і це в цій ситуації погано. Але ж усе одно наші проблеми з неадекватним сусідом, повторюся, ніхто за нас вирішувати ніколи не збирався і не буде.

Що ще важливо - це уважно дивитися, чи не піде справа до поступок уже реально нашими інтересами. Та ж вода в Крим абощо. Пильнувати, але в жодному випадку не впадати зарання в істерику.

Якщо нічого подібного так і не станеться, поточну ситуацію ми зможемо з повним правом записати собі в актив: вийде, що єдина позиція Заходу, плюс навіть не демонстрація сили, а тільки натяк на неї з боку США, таки змусили Путіна відмовитися від досягнення своїх цілей, якими б вони не були, і дурно витратити купу грошей на масове перекидання військ. Про це важливо говорити.

Паніка і зневіра по цей бік кордону - значно потужніша зброя в руках ворога, ніж "Іскендери" і спецназ - по той. А от спокійна рішучість - і, де необхідно, іронія - допомагають зберегти не тільки нерви.

P. S. Вже після розміщення цього блогу американські ЗМІ повідомили, що адміністрація Байдена підготувала новий пакет санкцій проти Росії, які носять не лише економічний характер, але і включають висилку з США низки російських дипломатів. Ці санкції ніяк не пов'язані з Україною, і, зрозуміло, готувалися задовго до телефонної розмови Байдена з Путіним. Але сама логіка російської пропагандистської машини є такою, що "Дєнь Побєди" над двома есмінцями ця новина таки добряче зіпсує... І, можливо, хтось і Білому Домі саме на це й розраховував - все-таки подібну інформацію не завжди "зливають" медіа заздалегідь.