Національні інтереси і професійний спорт

Спорт потрібний державі не сам по собі, а лише як елемент національно-патріотичного виховання. В іншому випадку - фінансувати його держава не повинна. В міністерстві молоді і спорту молодь повинна мати більше значення, ніж спорт (нажаль наразі все навпаки). 

Нагороджувати ж спортсменів варто лише спортивними нагородами. Коли їм надають депутатські мандати, військові звання, нагородну зброю чи інші, не пов'язані зі спортом, знаки пошани, то нівелюють не спорт, а авторитет  держави чи війська. Мандат, звання чи нагорода втрачає свою вартість, зникає їх сенс. 

Спортсмени потрібні країні. Але потрібні вони для виховання нового покоління. А цьому має передувати виховання самих спортсменів. Випускати їх в медійний простір можна лише після детальних інструктажів. І за медійні провали їх треба жорстко карати. По-іншому ми отримаємо (точніше вже отримали) плеяду фізично розвинених недоумків, які мають високий соціальний та фінансовий капітал, яким вони не здатні користуватися на користь країни. 

📷 На фото - депутат, офіцер і власник нагородної зброї Жан Беленюк. Праворуч від нього (зі «скучним ліцом») - міністр оборони Андрій Таран, який вочевидь просто не знав куди подіти зайвий пістолет та пару офіцерських погонів.