Національні інтереси і професійний спорт
Спорт потрібний державі не сам по собі, а лише як елемент національно-патріотичного виховання. В іншому випадку - фінансувати його держава не повинна. В міністерстві молоді і спорту молодь повинна мати більше значення, ніж спорт (нажаль наразі все навпаки).
Нагороджувати ж спортсменів варто лише спортивними нагородами. Коли їм надають депутатські мандати, військові звання, нагородну зброю чи інші, не пов'язані зі спортом, знаки пошани, то нівелюють не спорт, а авторитет держави чи війська. Мандат, звання чи нагорода втрачає свою вартість, зникає їх сенс.
Спортсмени потрібні країні. Але потрібні вони для виховання нового покоління. А цьому має передувати виховання самих спортсменів. Випускати їх в медійний простір можна лише після детальних інструктажів. І за медійні провали їх треба жорстко карати. По-іншому ми отримаємо (точніше вже отримали) плеяду фізично розвинених недоумків, які мають високий соціальний та фінансовий капітал, яким вони не здатні користуватися на користь країни.
📷 На фото - депутат, офіцер і власник нагородної зброї Жан Беленюк. Праворуч від нього (зі «скучним ліцом») - міністр оборони Андрій Таран, який вочевидь просто не знав куди подіти зайвий пістолет та пару офіцерських погонів.
Угу, як і наука, і мистецтво, і освіта, і взагалі за цією версією нам було б варто залишатись в печері. Прям за Корчинським "стріляти і молитися, молитися і стріляти", більше нації нічого не потрібно. Тож якщо у будь-якої притомної людини буде виникати спокуса проголосувати за націоналістів, треба одразу бити себе по рукам, бо ними можна сюди привести ******** Талібан.
Ситуація з Беленюком не може бути підставою для шельмування всього спорта. Оце читаєш і перефразуючи Гебельса "коли я чую слово націоналізм, моя рука тягнеться до пістолета". Ви так піарились що маєте доктрину ********* націоналізму, а там тільки відтерти від реклами, і одразу проступає печерний. І об'єктивно Жодної свіжої думки як от в Німеччині в свій час не запропоновано. Все що є це хаотичне поєднання старих доктрин і методів, від кшатризму до ось, тримайте, заборони спорту. Жодного нового погляду на розв'язання конфліктів між політичними та соціальними групами в країні, жодної пропозиції по створенню ідеальної країни та суспільства, наприклад (хоча і невдалий) як у Жака Фреско. Таке враження, що ви, спікери "націоналістів", навмисно поставлені кимось з метою дискредитації самого поняття націоналізм.