29 серпня. Про вшанування захисників на різних рівнях.

29 серпня. Вчора Україна відзначала День вшанування захисників України, які загинули за незалежність і територіальну цілісність.

Шаную, пам'ятаю і безмежно дякую воїнам. Не тільки в цю дату, але й щодня.

Хочу, аби вшанування було більш усвідомленим і більш конкретним на різних рівнях.

Перший - побутовий.

Здається, прості речі, які сказані тисячу разів. Але все ж доведеться повторити.

Зараз вечір, хтось нещодавно смачно повечеряв. Незабаром більшість з нас буде лягати спати у своїх домівках, спокійно бачити яскраві сни. Завтра ми відправимось на роботу, будемо спілкуватись з колегами. Обідати, обговорювати новини, милуватися літніми сонячними днями. Повертатися додому, обіймати і цілувати своїх рідних. Слухати улюблену музику чи дивитися цікавий фільм. Ось все це і не тільки можливо завдяки ЇМ. Аби не їх подвиг, цього б просто не було. Це важливо пам'ятати, щоб потім дещо по-іншому дивитися на світ і робити висновки.

Це про те, що "ВОНИ загинули недарма". Але ось "недарма" - це те, що залежить вже від нас, нині живих. Різницю між "дарма" і "недарма" створюємо ми. Це про побудову ефективного державного управління, про нові підходи до державних послуг, про повагу одне до одного і про можливості для людини в Україні. І тут кожен зможе докласти своїх зусиль: або на своєму місці, або долучившись до суспільно-політичних процесів.

ВОНИ свою справу зробили, пожертвували найдорожчим, а що ж ми??? Це хороше питання, яке час від часу варто задавати. І працювати над тим, щоб українські суспільство і держава ставали кращими. А то соромно буде перед захисниками.

Описані вище цінності мають проростати вглиб соціального організму на різних його поверхах. В освіті та історії - щодо розуміння місця захисників для учнів. У захисті прав родин загиблих воїнів - нуль бюрократії та ідеальна зручність у користуванні послугами. У сфері безпеки і оборони - фокус уваги, зусиль та фінансів на сучасній армії та спецслужбах, які забезпечать високий рівень безпеки. Таких прикладів можна навести багато, але коли дивитись на державні процеси під кутом такого вшанування воїнів, це дасть можливість, пам'ятаючи про їхні подвиги, бачити перспективу і розбудовувати країну.

Це наш шанс і наш обов'язок.